ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 49/49625.01.10
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Київоблагротехпостач»
До Приватного підприємства «Імак -транс»
Про стягнення 4 409,21 грн.
Суддя Митрохіна А.В.
Представники:
Від позивача Куріленко І.М. -за дов. № 184 від 17.12.2009
Від відповідача не з'явились
Рішення приймається зазначеною датою, оскільки розгляд справи відкладався у відповідності до ст. 77 ГПК України.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 4 409,21 грн. заборгованості за договором поставки товару № 0000082 від 03.04.2009, крім того 102,00 державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання взятих на себе зобов'язань позивач поставив відповідачу товар, проте, відповідач зобов'язання по оплаті отриманого товару не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2009 було порушено провадження у справі № 49/496 та призначено розгляд справи на 18.12.2009.
Ухвалою господарського суду м. Києва суду від 18.12.2009 розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.
25.01.2010 представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача заборгованості у розмірі 4 443,63 грн.
Незважаючи на належне повідомлення про час і місце судового засідання, відповідач в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, пояснень та заперечень по суті спору не надав, причини неявки представника відповідача в судове засідання невідомі.
Справа, відповідно до ст.75 ГПК України, розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши документи, які знаходяться в матеріалах справи, господарський суд м. Києва, -
03 квітня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Київоблагротехпостач»(далі - Постачальник) та Приватним підприємством «ІМАК-ТРАНС»(далі -Покупець) був укладений договір поставки товару № 0000082 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язувався поставляти у зумовлені строки Покупцеві товар, а Покупець зобов'язувався приймати вказаний товар і сплачувати за нього грошові кошти.
На виконання умов Договору Позивач поставив відповідачу партію товару, що підтверджується податковою накладною № 76 від 03.04.2009 на загальну суму 539,32 грн. та податковою накладною № 75 від 03.04.2009 на загальну суму 2 396,86 грн. (копії яких додано до матеріалів справи).
Факт отримання відповідачем поставленого товару підтверджується видатковим накладними: № РТ -0001104 від 03.04.2009, № РТ-0001103 від 03.04.2009 на загальну суму 2 936,18 грн. та довіреністю на ім'я Каширського В.Н. серії НБВ № 157138 від 03.04.2009 та підписом одержувача на видаткових накладних (копії яких додано до матеріалів справи).
Відповідно до п. 4.2 Договору, оплата Товару здійснюється на підставі Договору та рахунка -фактури шляхом внесення готівки в касу або в безготівковому вигляді на розрахунковий рахунок, що вказаний у реквізитах постачальника в даному Договорі, протягом 3 банківських днів з дати отримання товару, але в будь -якому разі не пізніше 28 числа місяця в якому була здійснена поставка. У випадку непроведення Покупцем своєчасно оплати за отриманий товар відвантаження наступної партії товару припиняється до повного погашення просроченої заборгованості.
З матеріалів справи вбачається, що Відповідач свої зобов'язання оплатити отриманий товар не виконав, а тому має заборгованість перед позивачем у розмірі 2 936,18 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Факт невиконання відповідачем зобов'язання по сплаті отриманого від позивача товару належним чином доведений, документально обґрунтований.
Крім того, позивач 14.05.2009 направляв на адресу відповідача претензію № 63, з проханням погасити заборгованість, яка була залишена без відповіді.
Матеріалами справи підтверджено, що на момент винесення рішення відповідач не розрахувався повністю з позивачем за поставлений товар, а саме відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 2 936,18 грн.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 2 936,18 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача 353,95 грн. 20% річних, 459,15 грн. пені, 587,24 грн. штрафу, 107,10 грн. інфляційних витрат.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.
Однак, суд звертає увагу на той факт, що відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Відповідно до п. 4.2 Договору, за прострочення платежу Покупець сплачує Постачальнику, крім суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 20 (двадцяти) відсотків річних за весь час прострочення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від сумі заборгованості, за кожний день прострочення платежу. У разі затримки оплати більш як на 30 днів, Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 20 % з від суми боргу. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало виконано. Збитки за невиконання зобов'язання стягуються у повній сумі понад штрафні санкції.
Оскільки, відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пеня і штраф є різновидами неустойки, то стягнення з відповідача одночасно пені та штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, як це передбачено п. 4.2 Договору, суперечить Конституції України та загальним засадам цивільного законодавства, а тому вимога позивача в частині стягнення пені у розмірі 459,15 грн. задоволенню не підлягає.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у сумі 587,24 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат у сумі 107,10 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 20 % річних у сумі 353,95 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, пов'язані з розглядом справи в суді покладаються господарським судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «ІМАКС-ТРАНС»(03142, м. Київ, вул. Службова, 5, п/р 26003001378 в КФКБ «Західінкомбанк», МФО 320951, ЄДРПОУ 33238176), а у разі відсутності грошових коштів -з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблагротехпостач»(03680, м. Київ, вул. Святошинська, 20, п/р 26006107392 в ВАТ «Райффайзен Банк АВАЛЬ», м. Київ, МФО 380805, ЄДРПОУ 00913516) 3 984,47 грн. заборгованості за договором поставки товару № 0000082 від 03.04.2009, з яких 2 936,18 грн. основного боргу, 107,10 грн. інфляційних витрат, 353,95 грн. 20% річних за весь час прострочення, 587,24 грн. штрафу, крім того 91,80 державного мита та 212,40 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення пені у розмірі 459,15 грн. відмовити.
4. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та оформлення у відповідності до ст. 84 ГПК України.
Суддя А. В. Митрохіна
Дата підписання рішення 28.01.2010