09.07.07
Справа №АС8/381-06.
Господарський суд Сумської області у складі судді Костенко Л.А.
При секретарі судового засідання Бардаковій О.М.
За участю представників сторін:
Від позивача - Сечін С.О. (дов. № 10-19/17-Д/49 від 02.07.2007 від 02.07.2007 р.)
Від відповідача - Дмитрієв С.В. (дов. № 9859/9/10-009 від 18.02..2006 р.)
Розглянувши матеріали справи № АС 8/381-06
за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго»
до: Державної податкової інспекції в м. Суми
про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним
Предмет спору: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0000992303/0/42952 від 03.07.2006 року про сплату частини прибутку від частки, яка належить державі у статутному фонді позивача в сумі 911 087 грн. 37 коп., в тому числі за основним платежем 607 391, 58 грн.; штрафних санкцій - 303 695, 79 грн.
27.06.2007 року позивач уточнив позовні вимоги, а саме: просить визнати нечинним спірне повідомлення-рішення. В судовому засіданні 09.07.2007 року представнику позивача оголошена зазначена заява, та подані позивачем додаткові документи. Відповідно до ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України заява приймається судом.
Відповідач вимоги позивача не визнає, просить в позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Службовими особами ДПІ в м. Суми проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з врахуванням вимог ч. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХП від 04.12.1990 р. з питань дотримання ВАТ «Сумиобленерго» вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р., відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку до акта.
Плановою документальною перевіркою дотримання вимог податкового законодавства ВАТ "Сумиобленерго" в акті перевірки № 4029/233/23293513/60 від 21.06.2006р. було встановлено наступне:
На порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 678 від 17.05.2006р. ''Питання відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006р. «Порядку і нормативу відрахування до загального фонду Державного бюджету України» частини прибутку (доходу) господарськими організаціями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006р., відповідно ст. 65 Закону України "Про державний бюджет України на 2005р." та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році, ВАТ "Сумиобленерго" не проводило відрахування до Державного бюджету частини прибутку від частки, яка належить державі у статутному фонді підприємства за 1-й квартал 2005 р. в сумі 607 391, 58 грн.
Відповідно до п.2 Порядку і нормативу відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу), затвердженого вищевказаною Постановою Кабінету Міністрів України, відрахування частини прибутку (доходу) здійснюються : "...акціонерними, холдинговими компаніями та іншими суб'єктами господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї) - у розмірі 50 відсотків чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положенням (стандартами) бухгалтерського обліку, відповідно до п.3 "Акціонерні, холдінгові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства здійснюють відрахування частини прибутку (доходу) відповідно державної частки (акції, паїв) у їх статутному фонді, п.7 даного порядку визначені терміни сплати частини прибутку - щоквартально.
Згідно статуту ВАТ "Сумиобленерго", зареєстрованого відділом державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності Сумської міської ради № 7292 від 11.07.02р., затвердженого протоколом загальних зборів ВАТ "Сумиобленерго" № 35 від 27.06.02р., частка державного майна у статутному фонді дорівнює 25 відсотків від загальної.
ДШ в м. Суми було зроблено запит до ВАТ «Сумиобленерго» № 32786/10/23-308 від 22.05.06р. щодо переходу права власності на пакети акцій товариства.
Листом № 52/4110 від 05.06.06. ВАТ «Сумиобленерго» надало відповідь: «відповідно до п. 12.1. розділу 12. Рішення № 60 від 26.05.98р. «Про впорядкування діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку», доступ до системи реєстру обмежується колом осіб, які мають право отримувати цю інформацію.
Таким чином, на дату підписання акту позивачем не надано інформацію по цінним паперам.
На підставі акту перевірки відповідач прийняв повідомлення-рішення від 03.07.2006 року № 0000992303/0/42952, яким донараховано позивачу 911 087, 37 грн. податкового платежу, і з яким не погоджується позивач, оскаржуючи його.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне:
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів. Порядок розподілу прибутку, строк та порядок виплати частки прибутку і дивідендів) відповідно до ст. 41 Закону України «Про господарські товариства» і п. З ч. 2 ст. 159 Цивільного кодексу України є компетенцією загальних зборів учасників.
Згідно із п. 8.2.3 (п.п.g, h) статуту позивача до компетенції загальних зборів акціонерів компанії відноситься: затвердження порядку розподілу прибутку, отриманого компанією та затвердження розміру дивідендів, термінів і порядку їхньої виплати.
Таким чином, нарахування до державного бюджету частини прибутку від частки, яка належить державі у статутному фонді підприємства, можливе лише у випадку ухвалення загальними зборами акціонерів рішення про порядок розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів).
Крім цього, відповідно до п. 2.2 Принципів корпоративного управління, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 571 від 11.12.2003р., товариство повинно забезпечити рівне ставлення до всіх акціонерів-власників однієї категорії акцій і не допускати в рамках однієї категорії акцій встановлення переваг для отримання дивідендів різними групами акціонерів.
Згідно з п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994р. в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997р. емітент корпоративних прав здійснює зазначені виплати власнику таких корпоративних прав пропорційно частці його в статутному фонді підприємства у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів.
Таким чином, тільки в разі, якщо більшістю голосів загальні збори акціонерів позивача ухвалять рішення про виплату дивідендів за 2005 р., порядок їх виплати (строки, суми, відсотки), необхідно нарахувати до державного бюджету частину прибутку від частки, яка належить державі у статутному фонді підприємства. Рішення про виплату дивідендів може прийматися лише у випадках, якщо вищим органом акціонерного товариства затверджені річні результати діяльності акціонерного товариства. Відповідних рішень прийнято не було.
Крім цього, відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІП від 21.12.2000р. податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). Зважаючи на вищевикладене, у позивача не було підстав відображати в декларації за 2005 рік, або в розрахунку частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 р. та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році даних щодо розміру частини прибутку на державну частку у статутному фонді.
Пункт 36 Статуту НАК «Енергетична компанія України» передбачає в компетенції Наглядової Ради визначення розміру, порядку та строків сплати компанією дивідендів до державного бюджету.
Також, суд вважає важливою обставиною, що Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення Національної акціонерної компанії «Енергетична компанія України» № 794 від 22.06.2004 утворено НАК «Енергетична компанія України» у формі відкритого акціонерного товариства і п.п.2 та 4 постанови передбачена передача в статутний фонд цієї Компанії пакету акцій, що належить державі в статутному фонді позивача.
Відповідно до п. 13 зазначеної постанови встановлено, що акції компанії та інше передане їй державне майно не можуть відчужуватися або використовуватися для формування статутних фондів інших підприємств.
На запит господарського суду Сумської області від 02.04.2007 року, 11.06.2007 року по зазначеній справі, Фонд Державного майна надав (відповідь №10-19-9130 від 12.06.20О7р.) по справі № АС15/191-07 та підтвердив, що згідно з п. 4 вищевказаної Постанови пакет акцій ВАТ "Сумиобленерго" у кількості 44 281 375 штук номінальною вартістю 0,25 грн., що становить 25% плюс 1 акція статутного фонду акціонерного товариства, передано з рахунку у цінних паперах держави в особі Фонду державного майна України на рахунок у цінних паперах держави в особі Національної акціонерної компанії "Енергетична компанія України". Списання зазначених акцій відбулося відповідно до розпорядження про виконання облікової операції 29 червня 2004 року, що підтверджується випискою про залишки на рахунку в цінних паперах зберігача ВАТ "БІГ Енергія" від 2 липня 2004 року. Пунктом 3 тієї ж постанови передбачено, що зазначений пакет акцій залишається у державній власності.
Відповідач в заперечення вимог позивача посилається також на наказ Фонду державного майна від 09.06.2006 року № 914, яким вилучено з затверджених наказами Фонду переліків ВАТ, що підлягали продажу на фондових біржах України та ПФТС пакетів акцій ВАТ, в перелікі яких є позивач. Але зазначений наказ не затвердив факту залишення в статутному фонді позивача частки акцій 25 відсотків + 1 акція, що також спростовується уточненим планом розміщення акцій від 30.06.2004 року (а.с. 145 т. 2), до того ж не є тотожними поняття реалізацій акцій та закріплення їх в статутному фонді юридичної особи. Із статутного фонду позивача акції на частку державної власності вилучені і передані до НАК «Енергетична компанія України».
Тому, за відсутністю в статутному фонді ВАТ «Сумиобленерго» державної частки, посилання відповідача на порушення Постанови Кабінету Міністрів України № 678 від 17.05.2006 р. є безпідставними.
За вищевказаних обставин, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з державного бюджету України на користь позивача підлягає стягненню 3 грн. 40 коп. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0000992303/0/42952 від 03.07.2006 року.
3. Стягнути з державного бюджету України (код 22090200) на користь Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго" (м. Суми, вул. Д.Коротченка, 7, код 23293513) - 3 грн. 40 коп. судового збору.
4. Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.
5. Порядок і строки апеляційного оскарження встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого, зокрема, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
6. Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. В разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.