Справа № 495/6578/17
№ провадження 2/495/528/2019
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
16 серпня 2019 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,
за участю секретаря - Бучка І.В., Ткаченко О.М.,
за участю учасників справи:
від відповідача - особисто відповідач ОСОБА_1 ,
Справа № 495/6578/17,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровський Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ сумісного майна подружжя та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
представник позивача на підставі ордеру серії ОД №459505 - ОСОБА_3 ,
представник відповідача на підставі довіреності - адвокат Турута В.І.
Позивач ОСОБА_2 , звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із позовом до ОСОБА_1 , про поділ сумісного майна подружжя, уточнивши свої позовні вимоги 19.12.2017 року остаточно просить суд: визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 09.08.1980 року між сторонами було укладено шлюб, зареєстрований Тузлівською сільською радою Татарбунарського району Одеської області.
Стверджує, що під час шлюбу, за спільні кошти вони придбали житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
З метою спрощення подальшої державної реєстрації права власності, вказує, що сторони прийшли до згоди, що право власності на будинок буде зареєстровано за відповідачем.
Також вказує, що останнім часом стосунки між позивачем та відповідачем погіршились, відповідач в добровільному порядку відмовляється від поділу майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, вважає його особистою приватною власністю, що і стало підставою для звернення до суду з позовом про поділ сумісного майна подружжя.
30.01.2018 року відповідач ОСОБА_1 , звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя, та уточнивши свої позовні вимоги 14.09.2018 року остаточно просить суд: в порядку поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визнати за ОСОБА_1 право спільної сумісної власності на: 1/2 частину грошових коштів, сплачених за придбання майнових прав на будинок по АДРЕСА_2 , що складає 9000 євро, що по курсу НБУ станом на 12.09.2018 року складає 292660,77 грн; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 292660,77 грн.
Так, вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що під час зареєстрованого шлюбу, в серпні 2016 року ОСОБА_2 приїхала з основного місця своєї роботи з Італії у відпустку в Україну та привезла зароблені там гроші, які в інтересах сім'ї витратила на придбання прав на будинок по АДРЕСА_2 .
Стверджує, що ОСОБА_2 передала 15000 євро ОСОБА_4 (мати колишньої невістки ОСОБА_5 , як була дружиною сина подружжя ОСОБА_6 ) по розписці як оплату за придбання права на зазначений будинок, який після придбання квартири спільним онукам повинен був переоформлений на ОСОБА_2 .
Крім того, стверджує, що ОСОБА_2 у цьому ж році додатково додала ще 3000 євро і спільно з ОСОБА_4 придбала за 18000 євро квартиру для онуків в АДРЕСА_3 , яку було оформлено н ОСОБА_4 .
Проте, з невідомих ОСОБА_1 причин, а можливо з метою уникнути його поділу, досі житловий будинок по АДРЕСА_2 на ОСОБА_2 переоформлений не був.
Тому, вважає, що оскільки зазначені спільні кошти, за які придбавались майнові права на вказаний будинок, були набуті відповідачем та позивачем в період перебування їх у шлюбі, то за ст. 60 СК України вони є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, та ОСОБА_1 має право на 1/2 частину цього майна.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01.02.2018 року, прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ сумісного майна подружжя.
Об'єднано зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ сумісного майна подружжя.
В судовому засіданні позивач за первісним позовом позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених в позові.
Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на їх безпідставність. Наполягав на задоволенні його зустрічних позовних вимог.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, допитавши в якості свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ретельно дослідивши докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що дійсно з 09.08.1980 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, що був укладений Тузлівською сільською радою Татарбунарського району Одеської області, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , наявною в матеріалах справи. /л.с.9/.
З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до Свідоцтва про право власності на житловий будинок від 05.02.2002 року, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить в цілому житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , що також підтверджується реєстраційним написом на правовставнолюючому документі. /л.с.10,11/.
Видачі вищевказаного Свідоцтва про право власності із посвідченим реєстраційним написом передувало винесення виконавчим комітетом Випасненської сільської ради рішення №3 від 17.01.2002 року «Про оформлення права власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1 ». /л.с.12/.
У відповідності до довідки, виданої виконкомом Випасненської сільської ради за №3 від 08.01.2002 року, на земельній ділянці площею 0,23 га в АДРЕСА_1 житловий будинок та господарські споруди належать ОСОБА_1 на праві приватної власності та членам його родини.
Заборгованості за податками за 2002 рік немає. Особовий рахунок в погосподарській книзі НОМЕР_6 /л.с.13/.
Позивач у своєму позові зазначає, що під час шлюбу, за спільні кошти сторони придбали вищенаведений житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , проте з метою спрощення подальшої державної реєстрації права власності, сторони прийшли до згоди, що право власності на будинок буде зареєстровано за відповідачем.
Заперечуючи проти наведених вище стверджень, відповідач ОСОБА_1 надав письмовий відзив від 10.09.2018 року, у якому вказав, що спірний будинок придбавався не готовий, а будувався особисто ОСОБА_1 власною працею у період з 1983 року по 2002 рік на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_4 ), яку він отримав як член колгоспу ім Мічуріна в 1982 році.
Зазначає, що у зазначений період він працював на підприємстві «Зрошувальні системи», будівельному підприємстві ПМК-10 та все будівництво велось ним особисто та лише за кошти, які він заробляв та які йому давали його батьки.
Позивач в зазначений період працювала в місцевій лікарні, фактично заробітної плати не отримувала, та в силу режиму своєї праці в місцевій лікарні та фізичних властивостей, вона не приймала трудової участі у будівництві спірного будинку.
Наполягає, що позивач не надала суду доказів того, що спірний будинок придбавався вже готовим, або докази про отримання нею доходу як до шлюбу, так і після його укладання, або ж що вона особистою працею брала участь у будівництві цього будинку.
За таких обставин, відсутні підстави вважати, що спірне майно придбане за спільні кошти або створено спільною працею, а отже є особистою власністю відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні позову про розподіл майна.
В якості обґрунтування своїх заперечень, відповідачем приєднані до матеріалів справи копії будівельного паспорту на забудову земельної ділянки в АДРЕСА_5 , виділеної індивідуальному забудовнику ОСОБА_1 , заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на будівництво будинку, копію рішення № 78 виконавчого комітету Випасненської сільської ради народних депутатів від 21.05.1982 року, копію заяви ОСОБА_1 про видачу типового проекту для індивідуальної забудови житлового будинку, копію паспорту на забудову садиби у сільському населеному пункті Української РСР, копію проекту забудови земельної ділянки індивідуального забудовника та копію акту виносу в натурі земельної ділянки індивідуального забудовника.
В ході розгляду справи, ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.09.2018 року було витребувано інформацію згідно листа Мологівської сільської ради № 02-09/1100 від 21.11.2018 року про те, що АДРЕСА_2 рішенням виконавчого комітету Випасненської сільської ради № 48 від 12.07.2001 року, оригінал якого відповідно до номенклатурних вимог строків зберігання справ знаходиться в архівному відділі Білгород-Дністровської райдержадміністрації
Відповідно до вимог ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
За ч.1,2 ст.61 СК України, об'єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна пла¬та, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя і внесені до сімейного бюджету або внесені на його особистий раху¬нок у банківську (кредитну) установу.
Як роз'яснено в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року за № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки, земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби, грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі, грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.
Згідно зі ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
За змістом ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею (ним) за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.
Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.
Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими чинниками, як час набуття майна та кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).
Норму статті 60 СК України застосовано правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам.
Таким чином, у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.
Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.
Вказана правова позиція кореспондується з Висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 05.04.2017року по справі №367/5390/14-ц.
Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджено належними та допустимими доказами за час перебування позивача і відповідача у зареєстрованому шлюбі було надано дозвіл на забудову земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 індивідуальним забудовником ОСОБА_1 , та згодом після завершення будівництва житлового будинку за вищевказаної адресою на ім'я відповідача ОСОБА_1 було видано Свідоцтво про право власності на житловий будинок від 05.02.2002 року.
Суд не приймає до уваги ствердження позивача про те, що спірний будинок було придбано за спільні кошти подружжя, по-перше будинок не придбавався, а будувався, по-друге, позивачем не надано суду жодних обґрунтованих доказів приймання участі у будівництві житлового будинку АДРЕСА_1 матеріальної або фізичної/, не спростованим залишається і той факт, що на належній правовій основі відповідач ОСОБА_1 має у особистій приватній власності спірне нерухоме майно.
У відповідності до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин, виходячи із приписів діючого законодавства, із урахуванням обов'язкової для застосування позиції Верховного Суду України, прийнявши до уваги фактичні обставини справи, на основі повно та всебічно досліджених доказів, наданих сторонами у якості їх обґрунтувань та заперечень, суд приходить до висновку про необґрунтованість, недоведеність та як наслідок неможливість задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ сумісного майна подружжя.
Стосовно зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 , судом встановлено.
Так, головним обґрунтуванням уточнених зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 є ствердження про офіційне працевлаштування відповідача ОСОБА_2 у Італії у період з 2006 року до моменту розірвання шлюбу у 2018 році, та придбання у серпні 2016 року за зароблені в іншій державі грошові кошти в інтересах сім'ї прав на будинок по АДРЕСА_2 , а тому позивач вважає, що має право на 1/2 частину витрачених коштів.
Задля повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, 19.09.2018 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області було винесено ухвалу про витребування доказів та виклик свідків, відповідно до якої клопотання представника відповідача ОСОБА_9 про витребування доказів та виклик свідків по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ сумісного майна подружжя, зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задоволено.
Витребувано з відділу державної реєстрації виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Михайлівська, 23, інформаційну довідку з реєстру речових прав на нерухоме майно, відносно житлового будинку АДРЕСА_2 . Зобов'язано відділ державної реєстрації виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Михайлівська, 23, надати на адресу суду інформаційну довідку з реєстру речових прав на нерухоме майно, відносно житлового будинку АДРЕСА_2 . Витребувано у візовому відділенні Посольства Італії в Києві, що знаходиться за адресою: 01901, м. Київ , вул . Ярославів Вал, 32-Б, інформацію про: видані на ім'я ОСОБА_2 робочої візи в Італію (або іншої візи в Італію) в період з 2006 року по квітень 2018 року); місце офіційного працевлаштування ОСОБА_2 в Італії в місті Бергамо та ПІБ/ найменування працедавця; найменування банківської установи в Італії в місті Бергамо, в якій відкрито рахунок на ім'я ОСОБА_2 для перерахування заробітної плати працедавцем.
Зобов'язано візове відділенні Посольства Італії в Києві, що знаходиться за адресою: 01901, м. Київ, вул . Ярославів Вал, 32-Б, надати на адрес суду інформацію про: видані на ім'я ОСОБА_2 робочої візи в Італію (або іншої візи в Італію) в період з 2006 року по квітень 2018 року); місце офіційного працевлаштування ОСОБА_2 в Італії в місті Бергамо та ПІБ/ найменування працедавця; найменування банківської установи в Італії в місті Бергамо, в якій відкрито рахунок на ім'я ОСОБА_2 для перерахування заробітної плати працедавцем. Витребувано з регіонального філіалу Візового центру Італії в Одесі в особі ТОВ «Візовий Менеджмент Сервіс», що знаходиться за адресою: 65012, м. Одеса, вул. Пушкінська, 77, інформацію про: видані на ім'я ОСОБА_2 робочої візи в Італію (або іншої візи в Італію) в період з 2006 року по квітень 2018 року); місце офіційного працевлаштування ОСОБА_2 в Італії в місті Бергамо та ПІБ/ найменування працедавця; найменування банківської установи в Італії в місті Бергамо, в якій відкрито рахунок на ім'я ОСОБА_2 для перерахування заробітної плати працедавцем. Зобов'язано регіональний філіал Візового центру Італії в Одесі в особі ТОВ «Візовий Менеджмент Сервіс», що знаходиться за адресою: 65012, м. Одеса, вул. Пушкінська, 77, надати на адресу суду інформацію про: видані на ім'я ОСОБА_2 робочої візи в Італію (або іншої візи в Італію) в період з 2006 року по квітень 2018 року); місце офіційного працевлаштування ОСОБА_2 в Італії в місті Бергамо та ПІБ/ найменування працедавця; найменування банківської установи в Італії в місті Бергамо, в якій відкрито рахунок на ім'я ОСОБА_2 для перерахування заробітної плати працедавцем. Витребувано з Адміністрації Державної Прикордонної Служби України, що знаходиться за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирівська, 26, інформацію про перетин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 кордону України та країну вибуття в період з 2006 року по квітень 2018 року.
Зобов'язано Адміністрацію Державної Прикордонної Служби України, що знаходиться за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирівська, 26, надати на адресу суду інформацію про перетин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 кордону України та країну вибуття в період з 2006 року по квітень 2018 року.
Витребувано у ОСОБА_4 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , оригінал або копію розписки про одержання від ОСОБА_2 15 000 євро за придбання прав на будинок по АДРЕСА_2 та правовстановлюючі документи на будинок.
Зобов'язано ОСОБА_4 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , надати на адресу суду оригінал або копію розписки про одержання від ОСОБА_2 15 000 євро за придбання прав на будинок по АДРЕСА_2 та правовстановлюючі документи на будинок.
Витребувано з Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Молога, вул. Кишинівська, 221, копію рішення про перейменування АДРЕСА_2.
Зобов'язано Мологівську сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області, що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Молога, вул. Кишинівська, 221, надати на адресу суду копію рішення про перейменування АДРЕСА_2.
Викликано в судове засідання свідків: ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_10 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_11 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_12 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішено поставити позивачу ОСОБА_2 , як свідку, наступні питання:1) чи працює ОСОБА_2 в місті Бергамо Італія, та з якого часу? 2) Сестра ОСОБА_2 ОСОБА_13 також працює в Італії, де і з якого часу? 3) Чи офіційно працевлаштована ОСОБА_2 , в кого вона працює, з якого часу офіційно? 4) Заробітну плату ОСОБА_2 отримує готівкою чи на відкритий рахунок банку за місцем роботи? Якщо на рахунок, то в якому банку в місті Бергамо Італія(або іншому населеному пункті Італії) він відкритий? 5) Чи передавала ОСОБА_2 ОСОБА_4 в період з 2015 року по 2018 рік грошові кошти в сумі 15000 євро за придбання прав на будинок по АДРЕСА_2 ? 6) Чи приймала ОСОБА_2 грошову участь у придбанні квартири в АДРЕСА_3 , разом із ОСОБА_4 , в якому розмірі? 7) Чи здійснювала ОСОБА_2 декларування грошових коштів під час в'їзду в Україну з Італії за період відпустки чи для оформлення якихось документів період роботи з 2006 рік по 2018 рік? В яких розмірах здіймалося таке декларування? 8) Скільки грошових котів (загальна сума) було привезено ОСОБА_2 під час останнього в'їзду в Україну з Італії в 2018 році? На що вони були витрачені? 9)Чи перераховувала ОСОБА_2 з Італії своєму сину ОСОБА_6 грошові кошти через свою сестру ОСОБА_13 ? Коли і в якому розмірі? Чому через ОСОБА_13 ?
Від письмових пояснень, як пояснив представник позивача, позивач відмовилася, оскільки це її стосується особисто та вона відповідно до Конституції України має право не надавати щодо себе пояснень.
Згідно наданої на запит суду Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, станом на 07.11.2018 року власником житлового будинку АДРЕСА_2 є ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу серії ВЕВ № 843010 від 08.09.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського нотаріального округу Сминтиною І.В., зареєстрованого в реєстрі за № 2597.
Вказаним спростовуються ствердження позивача про передачу коштів у рахунок придбання житлового будинку ОСОБА_2 у період з 2016 року, оскільки матеріалами справи вбачається, що на іншу особу оформлене право власності на спірний житловий будинок, окрім того згідно договору купівлі-продажу вказане нерухоме майно було придбане саме 08.09.2006 року.
Позивач наполягав також на факті наявності письмової розписки про отримання ОСОБА_4 від ОСОБА_2 у рахунок майбутнього оформлення права власності на житловий будинок АДРЕСА_2 саме на відповідача ОСОБА_2 , проте не надав суду жодного доказу про вказане, так само як і не надано цього доказу іншою особою, за фактом його відсутності .
Разом з тим, позивач вказує, що саме ОСОБА_4 отримала кошти від ОСОБА_2 , якими остання придбала у неї майнові права, натомість з матеріалів справи достовірно вбачається факт належності на відповідній правовій підставі вищевказаного нерухомого майна іншій особі - ОСОБА_5 , яка за ствердженнями позивача жодних грошових коштів не отримувала.
Надані на запит суду відомості з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної Прикордонної Служби України про неодноразовий перетин кордону України громадянкою ОСОБА_2 за період з 01.08.2014 року по 31.08.2018 року не впливають на суть обставин справи, оскільки ствердження позивача, якими він обґрунтовує позовні вимоги в ході судового розгляду не підтвердились.
І навіть якщо припустити наявність фінансових можливостей відповідача у придбанні нерухомого майна у зв'язку з працевлаштуванням за кордоном, то житловий будинок АДРЕСА_2 , так само як грошові кошти на його придбання не мають жодного відношення до права спільної сумісної власності подружжя, з наступних підстав.
Статтею 60 СК України, визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до частини третьої статті 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частина четверта статті 65 СК України встановлює, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
До складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, і те, що знаходиться у третіх осіб.
При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то цивільні права та обов'язки за цим договором виникають в обох із подружжя.
Вказаний позиція узгоджується з Правовим Висновком ВСУ у справі № 6-539цс16.
Отже, враховуючи усе вищевикладене, а саме те, що позивачем у його зустрічному позові не доведено факту придбання відповідачем ОСОБА_2 житлового будинку по АДРЕСА_2 , не доведено, що він знаходиться у третіх осіб, що мають відношення до справи, не надано жодного доказу придбання майнових прав на спірних житловий будинок у його власника, та більш того, прийнявши до уваги, що у сенсі розуміння ст. 61 СК України грошові кошти можуть бути поділені між подружжям лише у разі якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, у зв'язку із чим саме були набуті грошові кошти, а не витрачені, тому суд приходить до висновків про те, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя є недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 56,57, 60, 70, 71 СК України, ст. ст. 12, 13, 76, 80, 81, 83, 263, 264, 265, 354 ЦПК України , суд,-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ сумісного майна подружжя - відмовити.
В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений 19 серпня 2019 року.
Суддя: