Справа № 522/6357/15-ц
Провадження № 6/522/1133/19
16 серпня 2019 року Приморський районний суд м. Одеси під головуванням судді Єршової Л.С., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилученням паспортного документа боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
До Приморського районного суду міста Одеси звернувся приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Г.В. з поданням, у якому просить встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 від 03.07.2015 р., орган видачі 5101, без вилучення паспортного документа - до виконання зобов'язань за виконавчим документом - виконавчим листом № 522/6357/15-ц від 05.02.2018 року, виданий Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 (Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09328601) загальну суму заборгованості по договору відновлювальної кредитної лінії № 1541/0166 від 04 вересня 2007 р. в розмірі 501399,37 (п'ятсот одна тисяча триста дев'яносто дев'ять дол. США 37 центів) доларів США, та 341267,13 (триста сорок одна тисяча двісті шістдесят сім грн. 13 коп.) гривень. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09328601) судові витрати, а саме витрати по сплаті судового збору в розмірі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривень.
Відповідно до ч.4 ст.441 ЦПК України, суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович просив суд розглянути зазначене подання без його участі.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За таких обставин, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду зазначеного подання, суд прийшов до наступних висновків.
Суд встановив, що на примусовому виконанні у Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича перебуває виконавчий лист № 522/6357/15-ц від 05.02.2018 року виданий Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 (Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09328601) загальну суму заборгованості по договору відновлювальної кредитної лінії № 1541/0166 від 04 вересня 2007 р. в розмірі 501399,37 (п'ятсот одна тисяча триста дев'яносто дев'ять дол. США 37 центів) доларів США, та 341267,13 (триста сорок одна тисяча двісті шістдесят сім грн. 13 коп.) гривень та судові витрати, а саме витрати по сплаті судового збору в розмірі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривень.
Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем 20.08.2018 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Цією ж датою приватним виконавцем направлено запити до реєстраційних установ, стосовно виявлення майна боржника та грошових коштів на рахунках боржника.
20.08.2018 року було винесено постанову приватного виконавця про арешт всього майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
20.08.2018 року було винесено постанову про арешт кошів боржника, що містяться на у всіх банківських установах. Згідно відповідей з банків жодних коштів у боржника не виявлено.
03.09.2018 року боржник ознайомився з матеріалами виконавчого провадження та отримав постанову про відкриття виконавчого провадження.
Згідно відповіді Регіонального сервісного центру МВС України в Одеській області за боржником зареєстрований транспортні засоби, а саме: ЗАЗ НОМЕР_3 , 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 .
06.09.2018 року виконавцем було винесено постанову про розшук майна боржника, а саме: транспортний засіб ЗАЗ 110217, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 . На даний час транспортні засоби не знайдено.
Згідно відповіді з Державного агентства рибного господарства України за боржником риболовних суден не зареєстровано.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником зареєстроване майно: квартира АДРЕСА_1 , але дане майно перебуває в іпотеці.
Згідно відповіді з Головного управління Держспоживслужби в Одеській області за боржником сільськогосподарська техніка не зареєстрована.
Згідно відповіді з Державної фіскальної служби України доходів у боржника немає.
Згідно відповіді з Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області боржник документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 03.07.2015 р., орган видачі 5101.
Згідно відповіді з Державної прикордонної служби України боржник регулярно перетинає державний кордон України.
З матеріалів подання не вбачається, що державним виконавцем було вжито відповідні заходи примусового виконання рішення, що підтверджують повноту вчинення виконавчих дій.
Таким чином, оскільки на теперішній час виконавчий документ не виконано, державний виконавець звернувся з вказаним поданням до суду.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно дост.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері. Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника до виконання своїх зобов'язань.
Так, відповідно до п.2 ч.1 ст. 6 цього Закону, громадянинові України у випадку, якщо діють неврегульовані договірні зобов'язання, то до виконання зобов'язань або розв'язання спору може бути відмовлено у видачі паспорта для виїзду за кордон.
Згідно з ч.ч. 2, 4 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п. п. 1-9 ч. 1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.
Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.
Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання таких зобов'язань. Зазначеною статтею не передбачено здійснення таких дій як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.
Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, підлягає з'ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання у повному обсязі або частково.
Слід зазначити, що право приватного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Також, у поданні відсутні документи, які б свідчили про здійснення відповідних виконавчих дій щодо сплати боржником суми заборгованості. Судом не встановлено будь-яких свідомих дій боржника, спрямованих на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, крім того в матеріалах подання відсутні докази виходу приватного виконавця за місцем мешкання боржника.
Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.
На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
На вищевказані обставини звертає увагу Верховний Суд України в узагальненнях від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України».
Аналізуючи зазначене, враховуючи вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, суд дійшов висновку, що приватним виконавцем не надано всі необхідні докази, які б свідчили про ухилення боржника від виконання зобов'язання, а також не вбачається наявності обґрунтованого припущення, що вирішення питання про заборону боржникові виїзду за кордон сприятиме виконанню зобов'язання, у зв'язку з чим, подання є необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст. 260-261, ст.441 ЦПК України,
У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилученням паспортного документа боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, проте може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду.
Суддя Л.С. Єршова