13 серпня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2064/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гіглави О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Протас О.М.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - Федчун Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
10 червня 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 02 травня 2019 року №ПЛ4095/156/АВ/П/ТД-ФС.
Позовні вимоги ФО-П ОСОБА_1 мотивує порушенням інспектором праці приписів пунктів 19-20 Порядку щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, оскільки акт та припис були складені в останній день інспекційного відвідування. При винесенні спірної постанови відповідачем не було враховано заперечення ФО-П ОСОБА_1 , частина яких була викладена вже в письмовій скарзі про визнання акту та припису протиправними та їх скасування від 26.04.2019. Позивач зазначає, що за умовами цивільно-правової угоди від 01.04.2019, укладеної між нею та ОСОБА_3 , істотні умови трудового договору не дотримані. Насамперед, відсутня умова про оплату праці та її розмір, не зазначається про підпорядкування ОСОБА_3 правилам внутрішнього трудового розпорядку, чітко не визначений трудовий графік. Укладення даного договору мало на меті разове виконання окремої роботи у зв'язку із зайнятістю іншого персоналу, що працює в кафе позивача на постійній основі через велику кількість замовлень. Водночас, ФО-П ОСОБА_1 зауважує, що дана цивільно-правова угода була укладена на прохання самої ОСОБА_3 , яка у зв'язку із сімейними обставинами могла виконувати роботу лише по кілька годин на день. 18.04.2019 позивачем складено акт виконаних робіт, проведено розрахунки за надані ОСОБА_3 послуги, що свідчить про припинення цивільно-правових відносин між останніми згідно договору від 01.04.2019. Вказані обставини безпідставно не були прийняті до уваги інспектором, та, як наслідок, слугували підставою для його помилкових висновків про трудові, а не цивільно-правові відносини між ФО-П ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 18.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 11.07.2019 на 11:00 год., яке у подальшому: - відкладалося у зв'язку з неявкою сторін в судове засідання на 23.07.2019 на 14:30 год.; - відкладалося за клопотанням позивача на 13.08.2019 на 11:10.
09.07.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 50-53), у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ФО-П ОСОБА_1 . Зазначає, що інспекційне відвідування позивача проводилось на підставі наказу Управління Держпраці у Полтавській області від 17.04.2019 №94П за результатами аналізу Паспорту неформальної зайнятості населення Полтавської області та статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці у промисловості і торгівлі 1947 року №81. На підставі вказаного наказу Управлінням видано направлення на проведення заходу державного контролю від 18.04.2019 №822, згідно якого головним державним інспекторам Л. Тіхоновій та Т. Жолоб доручено у період з 18.04.2019 по 19.04.2019 провести інспекційне відвідування на предмет додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин у діяльності ФО-П ОСОБА_1 Направлення вручено ФО-П ОСОБА_1 18.04.2019, про що свідчить підпис. 18.04.2019 головними державними інспекторами з метою проведення інспекційного відвідування здійснено виїзд за місцем здійснення підприємницької діяльності ФО-П ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1" . За результатами проведеного інспектування виявлено порушення ФО-П ОСОБА_1 вимог частини 3 статті 24 КЗпП України щодо допущення працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням. Так, працівник кафе, яка представилася як ОСОБА_3 , на момент перебування інспекторів в приміщенні кафе виносила відвідувачам з кухні в зал готові страви. У своєму письмовому поясненні ОСОБА_3 повідомила, що працює у ФО-П ОСОБА_1 за цивільно-правовою угодою з 01.04.2019, виконує обов'язки кухаря: варить борщ, другі страви, виготовляє напівфабрикати, працює з 09.00 до 17.00, перерва на обід з 12.00 до 13.00, працює п'ять днів на тиждень, вихідні дні згідно графіку. ФО-П ОСОБА_1 в письмовому запереченні, поданому під час проведення інспекційного відвідування, зазначила, що помічник кухаря ОСОБА_3 працює за цивільно-правовою угодою з 01.04.2019 та надала завірену копію цивільно-правової угоди між ФО-П ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_3 строком дії з 01.04.2019 по 30.04.2019. За умовами вказаної угоди передбачено виконання робіт ОСОБА_3 за посадою "пекар". Приготування перших та других страв, про які зазначала ОСОБА_3 у своїх поясненнях, в умовах даної угоди не передбачено. За письмовими поясненнями ФО-П ОСОБА_1 в обов'язки ОСОБА_3 входить допомога кухарю, режим роботи з 08.00 по 17.00, перерва на обід з 12.00 до 13.00, вихідні дні - субота та неділя. Такий режим, за висновками Управління, відповідає умовам трудових відносин, визначених КЗпП України. Пункти цивільно-правової угоди від 01.04.2019 містять такі вимоги до ОСОБА_3 , які передбачені саме при виконанні трудових відносин. При цьому, цивільно-правова угода від 01.04.2019 не містить визначеного об'єму робіт та розміру винагороди за виконану роботу. Враховуючи викладене, відносини за цивільно-правовою угодою між ФО-П ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_3 в частині виконання нею обов'язків пекаря, фактично є трудовими, а сторони цивільно-правової угоди є роботодавцем та найманим працівником. Обов'язки помічника кухаря в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" ОСОБА_3 у ФО- П ОСОБА_1 виконує на умовах трудового договору за графіком роботи, встановленим роботодавцем. Проте, трудовий договір, укладений з ОСОБА_3 , наказ про прийняття на роботу та повідомлення про прийняття її на роботу ФО-П ОСОБА_1 при проведенні інспекційного відвідування не надані. За результатами інспекційного відвідування складені акт інспекційного відвідування від 19.04.2019 №ПЛ4095/156/АВ та припис про усунення виявлених порушень від 19.04.2019 №ПЛ4095/156/АВ/П. Вказані акт та припис були направлені ФО-П ОСОБА_1 рекомендованим листом та вручені останній 24.04.2019. За результатами розгляду справи про накладення штрафу винесено спірну постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 02.05.2019 №ПЛ4095/156/АВ/П/ТД-ФС, підстав для визнання протиправною та скасування якої Управління не вбачає.
В судовому засіданні 13.08.2019 позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог, з огляду на їх безпідставність.
Заслухавши доводи представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
На підставі Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 26.04.2017 №295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" начальником Управління Держпраці у Полтавській області С. Щербак прийнято наказ від 17.04.2019 №94П "Про проведення заходів державного контролю", яким наказано провести заходи державного контролю щодо відповідності вимогам законодавства про працю, зокрема, головним державним інспекторам відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Л. Тіхоновій, Т. Жолоб у діяльності ФО-П ОСОБА_1 (а.с. 55-56).
18.04.2019 за номером №822 заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області Н. Великою оформлено направлення на проведення заходу державного контролю, яким проведення інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю у діяльності ФО-П ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 - кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1 " , доручено головним державним інспекторам відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Л. Тіхоновій та Т. Жолоб (а.с. 58).
Копію вказаного направлення ФО-П ОСОБА_1 отримано 18.04.2019, про що свідчить підпис останньої на направленні (а.с. 58).
У період з 18.04.219 по 19.04.2019 інспекторами праці Л. Тіхоновою та Т. Жолоб на підставі направлення на проведення заходу державного контролю від 18.04.2019 №822 проведено інспекційне відвідування ФО-П ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 - кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1", за наслідками якого складено акт від 19.04.2019 №ПЛ4095/156/АВ, яким зафіксовано порушення ФО-П ОСОБА_1 частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України щодо допущення працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням (а.с. 65-71).
19.04.2019 Управлінням Держпраці у Полтавській області складено припис про усунення виявлених порушень №ПЛ4095/156/АВ/П, пунктом 1 якого приписано ФО-П ОСОБА_1 у строк до 02.05.2019 усунути порушення законодавства про працю, що виразилося у допущенні працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням керівника (а.с. 72-74).
Примірник акту та припису направлено на адресу ФО-П ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням, який вручено останній 24.04.2019 (а.с. 75).
Управління Держпраці у Полтавській області рішенням від 22.04.2019 №ПЛ4095/156/АВ/П/ТД призначило розгляд справи про накладення штрафу відповідно до частини 2 статті 265 КЗпП України на ФО-П ОСОБА_1 за порушення законодавства про працю на 02.05.2019 в управлінні за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 76).
Дане рішення направлено ФО-П ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням 22.04.2019 та вручено останній 24.04.2019 (а.с. 77 зі звороту).
За результатами розгляду справи про накладення штрафу 02.05.2019 начальником Управління Держпраці у Полтавській області С. Щербак прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ4095/156/АВ/П/ТД-ФС, якою на ФО-П ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 125190,00 грн (а.с. 79-80).
Позивач не погоджується з прийнятою постановою, в зв'язку з чим оскаржила її до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).
Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (стаття 1 КЗпП України).
Частиною 1 статті 1 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Відповідно до частини 1 статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Загальне визначення цивільно-правового договору міститься у статті 626 Цивільного кодексу України, згідно частини першої якої договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до частин 1, 2 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відтак, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг, виконання робіт тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.
За цивільно-правовим договором, укладеним між власником і громадянином, останній зобов'язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 18.01.2018 у справі №350/403/16-ц.
За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.
При цьому, за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами не робиться. Водночас відповідно до пункту "а" частини третьої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків зараховується до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію.
Отже, основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від цивільно-правових є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
З аналізу наведених норм слідує, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
Якщо фізичні особи не надавали замовнику трудових книжок, вони не входять до штату підприємства, не підлягають правилам внутрішнього трудового розпорядку, облік їхнього робочого часу замовником не здійснюється, то вказані відносини відповідають ознакам цивільного договору.
Як слідує з матеріалів справи, між ФО-П ОСОБА_1 (замовником) та гр. ОСОБА_3 (працівник) укладено цивільно-правову угоду від 01.04.2019, за умовами якої ОСОБА_3 зобов'язується виконувати на користь замовника роботу ст. кухаря протягом одного місця (а.с. 59-60).
Безпосередньо у самій угоді зазначено, що вона не є трудовим договором у розумінні норм законодавства України про працю, на ОСОБА_3 не поширюються гарантії, встановлені нормами трудового законодавства для осіб, що працюють за трудовими договорами (є працівниками), відносини між сторонами регулюються умовами цієї угоди та нормами цивільного права.
Пунктом 1.2 цивільно-правової угоди від 01.04.2019 передбачено зобов'язання ОСОБА_3 виконувати такі послуги: - готувати листи та форми; - визначати готовність до оброблення; - ділити тісто на формові заготовки, зважувати його, округляти та надавати йому установленої форми; - укладати сформовані вироби у форми та листики; - проводити чистку форм та листиків; - виконувати інші вказівки пекаря-майстра.
При цьому, у пункті 1.3 цивільно-правової угоди від 01.04.2019 передбачено зобов'язання ОСОБА_3 у строк з 01.04.2019 по 30.04.2019 виконувати інші роботи, які будуть доручені замовником за угодою.
Виходячи з викладеного, посилання відповідача у відзиві на позовну заяву, що згідно цивільно-правової угоди від 01.04.2019 передбачено виконання робіт ОСОБА_3 саме за посадою "пекар" не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки вказана угода передбачає й надання ОСОБА_3 інших робіт, доручених замовником.
Стосовно доводів відповідача щодо режиму роботи ОСОБА_3 , описаного останньою у її письмових поясненнях, який відповідає умовам не цивільно-правових, а саме трудових відносин, визначених КЗпП України (режим роботи з 08.00 по 17.00, перерва на обід з 12.00 до 13.00, вихідні дні - субота та неділя), то судом такі доводи оцінюються критично з огляду на зміст наявних у матеріалах справи нотаріально посвідчених пояснень інших працівників кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", а саме - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Так, за змістом нотаріально засвідченої заяви ОСОБА_7 від 09.08.2019, яка працює на посаді менеджера кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", ОСОБА_3 в період з 01.04.2019 по 18.04.2019 надавала допоміжні послуги на кухні, після виконання окремих завдань кухарів ОСОБА_3 йшла додому, в той час як кухарі ще залишалися на робочих місцях згідно графіку повний робочий день. ОСОБА_3 правилам внутрішнього трудового розпорядку не підпорядковувалася та не мала намір вступати з ФО-П ОСОБА_1 в трудові відносини по причині неможливості працювати згідно графіку кафе. При з'ясуванні питання щодо наявності у ОСОБА_3 бажання працювати у ФО- П ОСОБА_1 на постійній основі, остання пояснила, що їй немає на кого залишити малолітнього cина і вона не в змозі працювати повний робочий день. В ході інспекційного відвідування 18.04.2019 інспекторами праці у ОСОБА_3 були відібрані письмові пояснення, під час оформлення яких останній інспекторами диктувався текст таких пояснень (а.с. 126-130).
Відповідно до нотаріально засвідченої заяви ОСОБА_8 від 09.08.2019, яка працює на посаді кухаря кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", ОСОБА_3 допомагала їй на кухні кафе в період з 01.04.2019 по 18.04.2019, а саме, виконувала наступні завдання: проводила чистку форм та листів для випічки, перевіряла готовність випічки, чистила та перемивала фрукти й овочі та нарізала їх. Приготування перших, других страв та десертів ОСОБА_3 не доручалося. При приготуванні випічки ОСОБА_3 допомагала лише виконувати окремі процеси приготування. Після виконання завдань ОСОБА_3 йшла додому, правилам внутрішнього трудового розпорядку вона не підпорядковувалася та не мала бажання працювати повний робочий день (а.с. 131-136).
Також за змістом нотаріально засвідченої заяви ОСОБА_9 від 09.08.2019, яка працює на посаді кухаря кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", ОСОБА_3 допомагала їй на кухні в період з 01.04.2019 по 18.04.2019, виконувала наступні вказівки: робила заготовки для випічки, мила та чистила овочі для подальшої переробки, мила посуд та інших кухонний інвентар, розморожувала рибу, м'ясо, птицю, обробляла оселедець, субпродукти. Приготування перших, других страв та десертів ОСОБА_3 не доручалося, вона здійснювала лише допоміжні роботи. Після виконання окремих завдань кухарів кафе ОСОБА_3 залишала кафе та поспішала до малолітнього сина, вихованням якого вона займалася. У розмові ОСОБА_3 постійно зазначала, що не має бажання вступати в трудові відносини та працювати повний робочий день згідно графіка (а.с. 137-142).
Як слідує зі змісту наявного у матеріалах справи штатного розпису ФО-П ОСОБА_1 на 2019 рік, чинного на момент спірних відносин між ФО-П ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , загальний штат працівників фізичної особи-підприємця складає 4 штатних одиниці, з них 2 кухарі, 1 водій та 1 менеджер (а.с. 146).
Вказаний штатний розпис затверджений та введений в дію з 04.02.2019 згідно наказу ФО-П ОСОБА_1 від 04.02.2019 №71 (а.с. 147).
При цьому, штатна одиниця кухаря-пекаря в штатний розпис ФО-П ОСОБА_1 введена лише з 19.04.2019, тобто вже після надання ОСОБА_3 послуг за цивільно-правовою угодою від 01.04.2019 (а.с. 148-151), а тому посилання Управління на виконання ОСОБА_3 обов'язків пекаря кафе, які є фактично трудовими відносинами, суд вважає безпідставними.
Слід зазначити, що ОСОБА_3 було подано ФО-П ОСОБА_1 заяву про дострокове розірвання цивільно-правової угоди від 01.04.2019 (а.с. 90).
У зв'язку з цим, за результатами наданих послуг ОСОБА_3 за період з 01.04.2019 по 18.04.2019 між нею та ФО-П ОСОБА_1 підписано акт прийому наданих послуг до цивільно-правової угоди від 18.04.2019 (а.с. 89).
Здійснення оплати вартості наданих ОСОБА_3 на користь ФО-П ОСОБА_1 послуг за період з 01.04.2019 по 18.04.2019 у сумі 1200,00 грн підтверджується наявним у матеріалах справи видатковим касовим ордером від 18.04.2019 (а.с. 88).
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що відносини між ФО-П ОСОБА_1 та фізичною особою ОСОБА_3 у період з 01.04.2019 по 18.04.2019 виникли на підставі волевиявлення сторін за цивільно-правовою, а не трудовою, угодою і не порушили ані права останнього, ані інтересів держави.
Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, суд доходить висновку, що відповідач у ході розгляду справи не довів, що приймаючи оскаржувану постанову про накладення штрафу він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За викладених обставин, оскільки під час розгляду справи суд дійшов висновку, що ФО-П ОСОБА_1 не було порушено вимоги частини 3 статті 24 КЗпП України, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 02.05.2019 №ПЛ4095/156/АВ/П/ТД-ФС на ФО-П ОСОБА_1 у розмірі 125190,00 грн є правомірними і підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39777136) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ4095/156/АВ/П/ТД-ФС від 02 травня 2019 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1251,90 грн (одна тисяча двісті п'ятдесят одна гривня 90 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 19 серпня 2019 року.
Cуддя О.В. Гіглава