36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
07.08.2019 Справа № 917/432/19
Господарський суд Полтавської області у складі судді Сіроша Д.М., при секретарі судового засідання Мусійченко Т.С., розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом
Кременчуцької міської ради
до Приватного акціонерного товариства "Полтава-Авто"
про стягнення збитків
за участю представників сторін:
від позивача: Нетеса А.І., довіреність № 479 від 14.12.2018
від відповідача: Андреєва І.М., довіреність від 23.07.2019
Кременчуцька міська рада Полтавської області звернулася з позовом до Приватного акціонерного товариства "Полтава-Авто" про стягнення 524747,34 грн збитків.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в порушення вимог земельного законодавства, відповідач в період з 15.03.2016 по 15.03.2019 користувався земельною ділянкою без належно оформленого права користування нею.
Відповідач проти позову заперечив, посилався на те, що Приватне акціонерне товариство "Полтава-Авто" ініціювало укладення нового договору оренди земельної ділянки, виготовило технічну документацію, сплачувало орендні платежі, а Кременчуцька міська рада безпідставно відмовила в розгляді даного питання.
Ухвалою суду від 08.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 07.05.2019 - 09:45.
19.06.2019 від позивача надійшла заява про зміну предмету позову (вх. № 6336), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 524747,34 грн безпідставно збережених коштів.
Ухвалою від 19.06.2019 суд прийняв до розгляду заяву про зміну предмету позову, закрив підготовче провадження у справі, призначив справу до судового розгляду по суті на 09.07.2019 - 11:40.
Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні 09.07.19, відповідно до частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд
Відповідно до свідоцтва про власність, реєстраційний номер П-196 від 15.02.1994, акціонерному товариству "Полтава-Авто" за правонаступництвом перейшли права власності на майно.
Факт володіння нерухомим майном підтверджується інформаційним витягом № 153937671 від 25.01.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.
05.04.2016 зареєстровано права власності на нерухоме майно за ПрАТ "Полтава-Авто" по вул. Вадима Пугачова ( колишня Московська), 10 в м. Кременчуці Полтавської області , а саме: автосалон з дільницею перепродажної та антикорозійної підготовки, А, а, аг, аг1 загальною площею 179,9 кв. м; приміщення для охорони-підстанція, Б, бг, загальною площею 15,4 кв. м; будинок станції технічного обслуговування, В, загальною площею 2288,3 кв.м; будівля технічного обслуговування з прохідною, Г, загальною площею 198,3 кв.м; будівля адміністративно- побутового корпусу, Д, дг, дг1, дг2, загальною площею 744,5 кв.м.
Рішенням XI сесії Кременчуцької міської ради Полтавської області V скликання від 27.02.2007 відкритому акціонерному товариству "Полтава-Авто" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання договору оренди землі для експлуатації і обслуговування станції технічного обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів по вул. Вадима Пугачова (колишня Московська), буд. 10.
12.04.2007 між Кременчуцькою міською радою Полтавської області та Відкритим акціонерним товариством "Полтава-Авто" укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого передано у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 5310436100:04:001:0064), для експлуатації і обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів по вул. Вадима Пугачова (колишня Московська), буд. 10 в м. Кременчуці загальною площею 10488 кв.м.
Договір зареєстрований у Кременчуцькому районному відділі Полтавської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040754800168 від 18.04.2007.
Зазначений договір про оренду земельної ділянки укладений терміном на 5 років, отже термін дії договору закінчився 18.04.2012.
19.06.2013 відповідач звернувся до Кременчуцької міської ради Полтавської області з заявою про видачу рішення міської ради про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності.
Так, 24.09.2013 XXXVI сесією Кременчуцької міської ради Полтавської області VI скликання вирішено надати дозвіл но розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки публічному акціонерному товариству "Полтава-Авто" (ідентифікаційний код 03118340) площею 10488 кв. м для експлуатації та обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів по вул. Вадима Пугачова (колишня Московська), буд. 10 .
В подальшому, 24.03.2014 відповідач звернувся до Кременчуцької міської ради Полтавської області з заявою про видачу рішення міської ради про передачу в оренду (поновлення договору оренди землі) та передачу в постійне користування земельної ділянки із земель комунальної власності строком на 15 років.
11.04.2014 листом за № 11-26/2-848 відповідачеві надано відповідь про порядок оформлення прав на земельну ділянку, повідомлено про виявлену невідповідність технічної документації та необхідність усунення недоліків для подальшого розгляду укладання договору оренди землі. Однак, як зазначає позивач, відповідач проігнорував зазначений лист, недоліки не усунув, повторно з заявою до Кременчуцької міської Полтавської області не звернувся.
01.11.2016 листом за № 01-19/1978 Кременчуцька міська рада Полтавської області повторно звернулась до відповідача з листом про необхідність укладання договору оренди земельної ділянки.
Однак на момент звернення до суду Кременчуцькою міською радою Полтавської області з позовною заявою та розгляду справи відповідач договір не уклав.
Так, у період з 15.03.2016 по 15.03.2019 включно відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення об'єкта нерухомого майна, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б отримати у разі оформлення відповідачем згідно вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
У відповідності до статей 122, 123 та 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.
Статтею 120 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Частина 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України).
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини 1 статті 21 Закону України Про оренду землі визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Як убачається з матеріалів справи, відповідач є власником нерухомого майна по вул. Вадима Пугачова (колишня Московська), 10 в м. Кременчуці Полтавської області .
При цьому матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою, зокрема, укладення договору оренди з Кременчуцькою міською радою та державної реєстрації такого права.
Отже, відповідач користується цією земельною ділянкою без належної правової підстави.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовного того, що Приватне акціонерне товариство "Полтава-Авто" ініціювало укладення нового договору оренди земельної ділянки, виготовило технічну документацію, сплачувало орендні платежі, а Кременчуцька міська рада безпідставно відмовила в розгляді даного питання, оскільки розгляд звернень був зупинений у зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати по договору від 12.04.2007. Відповідач будь-яких доказів стосовно відсутності заборгованості по договору від 12.04.2017 не подав.
Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Згідно з статтею 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
З огляду на викладене ПрАТ "Полтава-Авто", як фактичний користувач земельної ділянки, що без належної правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Статтею 14 Податкового кодексу України, визначено, що плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України).
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).
Як убачається з матеріалів справи відповідач у період з 15.03.2016 по 15.03.2019 не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законом розмірі.
Відповідно до розрахунку, поданого позивачем, за період з 15.03.2016 по 15.03.2019 розмір орендної плати мав становити 524747,34 грн.
Зважаючи на те, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.01.2019 у справі № 916/2927/17).
Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 524747,34 грн за період з 15.03.2016 по 15.03.2019 підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232 - 233, 237 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства "Приватне акціонерне товариство "Полтава-Авто" (вул. Великотирнівська, буд. 1 м. Полтава 36028, код ЄДРПОУ 03118340) на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24388300) безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 524747,34 грн та 7829,37 грн витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 19.08.2019.
Суддя Д.М. Сірош