"19" серпня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1723/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінова С.В.
при секретарі судового засідання Липі Т.О.
за участю представників:
від позивача - Олейнічук Т.В- по довіреності,
від відповідача - не з'явився ;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ - ПОСТАЧАННЯ" (вул. Приморська, 47/1, Одеса, Одеська область, 65026) до Розквітівської сільської ради об'єднаної територіальної громади (вул. Миру, 1, с. Розквіт, Березівський район, Одеська область, 67324) про стягнення 173 598,12 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Розквітівської сільської ради об'єднаної територіальної громади, в якому просить господарський суд: про стягнення 173 598,12 грн., з яких 173063,46грн. - основна заборгованості, 493,53грн. - пеня, 41,13грн. - 3% річних. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2603,97грн. судового збору та витрати на професійну правову (правничу) допомогу в розмірі 3000грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання умов договору на постачання природного газу №17216- БТ (18) від 20.03.2018р..
Ухвалою суду від 24.06.2019року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судовому засіданні позовну заяву підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання призначене на 19.08.2019р. не з'явився, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся судом належним чином. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.
У судовому засіданні 19.08.2019р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.
20.03.2018 р. між ТОВ ,,Одесагаз-Постачання" (Постачальник) та Розквітівською сільською радою об'єднаної територіальної громади (Споживач) укладено договір № 17216- БТ (18) (Договір), згідно якого Постачальник постачає Споживачеві природний газ в обсягах і порядку, передбачених Договором, для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором (п.2.1 Договору).
Відповідно до п. 2.4. Постачальник зобов'язується передати природний газ на пункти споживання, обладнані вузлами обліку та розташовані за адресою: с . Розквіт , вул. Санаторна,1, Розквітівський ДНЗ, с. Розквіт, вул. Миру, 47, Розквітівська ЗОШ , с . Ставкове , вул. Ставкова, 38,Ставківській ДНЗ..
Відповідно до п. п. 3.2, 3.6 договору місячний обсяг постачання природного газу до пунктів призначення не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу. Приймання передача природного газу у звітному місяці оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних актів приймання-передачі природного газу, що оформлюється на підставі даних кожного комерційного вузла обліку та є невід'ємними частинами цього договору і є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Згідно з п. 3.10 договору річний плановий обсяг постачання газу до 36.578 тис.куб.м..
Вартість послуг по Договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Споживачу і орієнтовно складає 312741,90 грн. (п.5.4 Договору).
13.02.2019р. сторони уклали Додаткову угоду № 1 до договору в якій домовились продовжити дію договору на строк достатній для проведення процедури закупівлі,що не перевищує 20% від суми визначеної у даному договорі, а саме 62548,38грн.
Положеннями п. 5.5.1 договору передбачено, що у разі оплати замовлених обсягів газу до початку місяця поставки, Споживач зобов'язується сплатити вартість запланованого обсягу природного газу (номінації) не пізніше ніж за 5 (п'ять) діб до початку розрахункового періоду. Оплата за природний газ здійснюється Споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника 100% вартості запланованих обсягів газу на підставі рахунку / рахунку-фактури. У випадку недоплати вартості послуг за спожитий у розрахунковому періоді природний газ, Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі рахунку та акту приймання передачі природного газу. У разі переплати вартості газу сума переплати зараховується Постачальником в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок Споживача протягом одного місяця з дня отримання вимоги. У разі наявності заборгованості Постачальник має право грошові кошти, отримані від Споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення.
Згідно з п. 6.3 договору Споживач зобов'язується виконувати умови договору а саме оплачувати Постачальнику вартість послуг згідно з умовами договору; дотримуватись дисципліни споживання природного газу в обсягах та на умовах визначених договором.
Відповідно до п. 8.2.1 договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом V договору, Споживач зобов'язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань припиняється через 12 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 12.1, 12.2 договору договір набирає чинності з дня його підписання та укладається у частині постачання природного газу на термін до 31.12.2018р., а у частині оплати за надані послуги - до їх повного здійснення. Сторони домовились, що договір розповсюджує свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.04.2018р. згідно з п. 3 ст. 631 ЦК України.
На виконання умов Договору ТОВ ,,Одесагаз-Постачання" у січні 2019 р. поставило природний газ на загальну суму 129292,44 грн. у обсязі 10086 м3 (акти прийому-передачі природного газу № 1 від 31.01.2019., з них: на суму 62548,38грн. у обсязі 4879,35 м3 по договору та на суму 66744,06грн. у обсязі 5206,65 м3 поза межами дії договору; у лютому 2019 р. на загальну суму 106319,40грн. грн. у обсязі 9140 м3 (акти прийому-передачі природного газу № 2 від 28.02.2019. поза межами дії договору;
Факт поставки товару підтверджується підписаними контрагентами та скріпленими їх печатками актами прийому-передачі природного газу.
Позивач вказує що у відповідача перед позивачем заборгованість за поставлений природний газ поза межами договору в сумі 173063,46грн.
За прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем Відповідачу нараховано 3% річних у сумі 41,13 грн. та 493,53рн. пені.
Отже, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором на постачання природного газу для споживачів, що не є побутовими (для бюджетних установ та організацій) № 17216-БТ (18) від 20.03.2018р., щодо своєчасного розрахунку за отриманий природній газ, Товариство з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-постачання" звернулось до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України „Про ринок природного газу" від 9 квітня 2015 року 329-VIII (з наступними змінами і доповненнями) постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.
Судом встановлено, що 20.03.2018 р. між ТОВ ,,Одесагаз-Постачання" (Постачальник) та Розквітівською сільською радою об'єднаної територіальної громади (Споживач) укладено договір № 17216- БТ (18) (Договір), згідно якого Постачальник постачає Споживачеві природний газ в обсягах і порядку, передбачених Договором, для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивачем прийняті на себе за договором зобов'язання щодо постачання відповідачу природного газу були виконанні у повному обсязі. Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем оплата вартості спожитого природного газу у повному обсязі здійснена не була, в результаті чого, станом на момент вирішення даного спору за відповідачем рахується прострочена заборгованість перед позивачем в розмірі 173063,46 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача, що має наслідком задоволення позовних вимог ТОВ „Одесагаз-постачання" у названій частині.
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості природного газу, поставленого на виконання умов договору, позивачем в порядку ст. 625 ЦК України було нараховано на суму основної заборгованості 3% річних у сумі 41,13 грн.
Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок трьох відсотків річних, господарський суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги ТОВ „Одесагаз-постачання" про стягнення із відповідача трьох відсотків річних в сумі 41,13 грн. підлягають задоволенню.
З посиланням на умови п. 8.2.1 договору, позивачем було нараховано відповідачеві пеню у розмірі 493,53 грн. за порушення строків внесення платежів.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (з наступними змінами і доповненнями) огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, заявленої до стягнення, господарський суд зазначає про його правильність, у зв'язку з чим, позовні вимоги ТОВ „Одесагаз-постачання" в частині стягнення пені у загальному розмірі 493,53 грн. підлягають задоволенню.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-постачання" є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, в зв'язку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та витрати з правничої допомоги адвоката покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ"- задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Розквітівської сільської ради об'єднаної територіальної громади (вул. Миру, 1, с. Розквіт, Березівський район, Одеська область, 67324, код ЄДРПОУ 40146613) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (вул. Одарія, 1, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 39525257) 173 063 (сто сімдесят три тисячі шістдесят шість ) грн. 46 коп. -сума основного боргу, пеню у розмірі 493 (чотириста дев'ятсот три ) грн. 53 коп., 3% річних у розмірі 41 (сорок одна) грн. 13 коп., 2603 (дві тисячі шістсот три ) грн. 97коп. судового збору та витрати з правничої допомоги адвоката у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00коп.
Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.
Повний текст рішення складено 19 серпня 2019 р.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Літвінов