12.08.2019 р. Справа № 914/162/14
Суддя Мороз Н. В.,
розглянувши матеріали заяви: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі №914/162/14
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ
до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів
про визнання недійсним одностороннього правочину публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» - заяви №5 (вих. №06-8122 від 20.12.2013) про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Cуддя Мороз Н.В.
при секретарі Банзулі М. С.
За участю представників сторін:
Від заявника (позивача) - Поліщук Н.Г.
Від відповідача - Білоус К.В.
Присутній - Гарбузюк Р . О .
Суть спору:
На розгляд Господарського суду Львівської області подано заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 25.07.2019 №39-346-19 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі №914/162/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» про визнання недійсним одностороннього правочину публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» - заяви №5 (вих. №06-8122 від 20.12.2013) про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Ухвалою суду від 01.08.2019 заяву прийнято до розгляду. Розгляд заяви призначено на 12.08.2019.
В судове засідання 12.08.2019 представник заявника (позивача) з'явився. Подав додаткові письмові пояснення та докази в підтвердження обставин, викладених в заяві.
Представник боржника в судове засідання з'явився. Подав заперечення на заяву про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню. Крім того, заявив усне клопотання про відкладення розгляду заяви.
З врахуванням заявленого клопотання, а також вимог процесуального закону щодо десятиденного строку розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, в судовому засіданні судом оголошено перерву до 15:15 год. 12.08.2019.
Після оголошеної перерви представник заявника (позивача) в судове засідання з'явився. Дав пояснення по суті заяви. Зазначив, що відповідно до постанови Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 914/162/14 з НАК «Нафтогаз України» стягнуто на користь АТ «Львівгаз» 2 436, 00 грн. судового збору за подання касаційної скарги. 24.07.2019 НАК «Нафтогаз України» звернулося до АТ «Львівгаз» з заявою про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 39-4717/1.17-19, в якій заявило про припинення зобов'язань перед АТ «Львігаз» в тому числі й у справі № 914/162/14, а саме припинення зобов'язання НАК «Нафтогаз України» перед АТ «Львівгаз» в сумі 2 436,00 грн. з оплати судового збору за подання касаційної скарги, на підставі постанови Верховного Суду від 27.11.18 у справі № 914/162/14, шляхом часткового зарахування зустрічних зобов'язань АТ «Львівгаз» перед НАК «Нафтогаз України» з оплати боргу за поставлений природний газ на виконання договору купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 №13-259-ВТВ. Відтак, заявник вважає, що враховуючи наявність зустрічних однорідних зобов'язань між НАК «Нафтогаз України» та АТ «Львівгаз», наявні всі підстави для визнання таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Львівської області у справі № 914/162/14 на підставі якого з НАК «Нафтогаз України» стягнуто на користь АТ «Львівгаз» 2 436, 00 грн. судового збору за подання касаційної скарги. Заяву просить задоволити.
Представник боржника в судове засідання з'явився. Повідомив, що згідно рішення Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» від 23.03.2019 змінено тип товариства з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство, а також змінено найменування Товариства з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільчої системи «Львівгаз». Щодо поданої НАК «Нафтогаз України» заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню заперечив. Пояснив, що Акціонерне товариство «Оператор газорозподільчої системи «Львівгаз» не визнає існування у нього заборгованості перед НАК «Нафтогаз України» за укладеним із ним договором на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013 №13-259-ВТВ в сумі 348 494 542, 60 грн., вважає такі вимоги безпідставними та необгрунтованими. Питання наявності у АТ «Львівгаз» заборгованості перед НАК «Нафтогаз України» в розмірі 348 494 542, 60 грн. - є предметом судового розгляду у справі №914/1974/17, що перебуває на розгляді господарського суду Львівської області, провадження у якій, на момент розгляду заяви НАК «Нафтогаз України» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню - зупинено у зв'язку із призначенням судової експертизи для визначення документально підтвердженої простроченої заборгованості ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» перед ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за договором №13-259-ВТВ від 04.01.2013. Крім того, зазначив, про те, що 02.08.2019 АТ «Оператор газорозподільчої системи «Львівгаз» подано до Господарського суду міста Києва позовну заяву до відповідача НАК «Нафтогаз України» про визнання недійсним одностороннього правочину - заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.07.2019 №39-4717/1.17-19. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2019 (№910/10471/19) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Розглянувши подану заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд встановив:
Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.02.2014 у справі №914/162/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» про визнання недійсним одностороннього правочину Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» - заяви №1 (вих. №06-8122 від 20.12.2013) про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог - в позові відмовлено повністю.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 рішення Господарського суду Львівської області від 25.02.2014 у справі №914/162/14 скасовано повністю і прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсним односторонній правочин Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» - заяву №5 від 20 грудня 2013 року (вих. №06-8122) про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.11.2018, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 у справі №914/162/14 змінено, виключивши з її мотивувальної частини висновки про спірність вимог ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" на час розгляду справи судом та про обов'язок повторного доведення безспірності вимог в суді. В іншій частині постанову апеляційного суду залишено без змін. Стягнуто з ПАТ «НАК «Нафтогаз України» на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" 2 436, 00 грн. судового збору за подання касаційної скарги.
20.12.2018 на виконання постанови Верховного Суду від 27.11.2018р. Господарським судом Львівської області видано наказ про стягнення з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" 2 436,00 грн. судового збору за подання касаційної скарги.
04.01.2013 між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" укладено Договір №13-259-ВТВ на купівлю-продажу природного газу, відповідно до умов якого продавець (ПАТ «НАК «Нафтогаз України») зобов'язується передати у власність покупцю (ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз"), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього Договору.
27.09.2017 на розгляд Господарського суду Львівської області подано позовну заяву ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» про стягнення 348 495 542, 60 грн. боргу, 71 668 500, 32 грн. пені, 15 998 052, 04 грн. - 3% річних та 70 444 987, 48 грн. інфляційних втрат за договором на купівлю-продаж природного газу №13-259-ВТФ від 04.01.2013.
Автоматизованою системою документообігу суду вказаній позовній заяві надано єдиний унікальний номер 914/1974/17.
Ухвалою суду від 02.10.2017 порушено провадження у справі №914/1974/17.
Ухвалою від 30.11.2017 зупинено провадження у справі №914/1974/17 та призначено комплексну судову експертизу на вирішення якої серед іншого поставлено питання щодо розміру документально підтвердженої простроченої заборгованості ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» перед ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за договором №13-259-ВТВ від 04.01.2013, із зазначенням сум, періоду такого прострочення, враховуючи оплати та умови спільних протокольних рішень.
Станом на момент розгляду Господарським судом Львівської області заяви Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 25.07.2019 №39-346-19 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню - провадження у справі №914/1974/17 - зупинено.
24.07.2019 НАК «Нафтогаз України» звернулося до АТ «Оператор газорозподільчої системи «Львівгаз» із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог №39-4717/1.17-19, згідно якої повідомило, зокрема про повне припинення зобов'язання в сумі 2 436,00 грн. з оплати судового збору за подання касаційної скарги, на підставі постанови Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 914/162/14, шляхом часткового зарахування зустрічних зобов'язань АТ «Оператор газорозподільчої системи «Львівгаз» перед НАК «Нафтогаз України» з оплати боргу за поставлений природний газ на виконання договору купівлі-продажу природного газу 04.01.2013 №13-259-ВТВ в сумі 348 494 542, 60 грн.
02.08.2019 АТ «Оператор газорозподільчої системи «Львівгаз» подано до Господарського суду міста Києва позовну заяву до відповідача НАК «Нафтогаз України» про визнання недійсним одностороннього правочину - заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.07.2019 №39-4717/1.17-19.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2019 (№910/10471/19) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, установлених договором або законом.
Відповідно до ст.601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
За правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги - це одностороння угода, яка оформляється заявою однієї зі сторін, згідно з вимогами статті 601 ЦК України. Однак, якщо ця угода суперечить вимогам чинного законодавства та інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, то сторона має право звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав із позовом до суду про визнання її недійсною, з урахуванням ч.1, п.2 ч.2 ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України.
В розумінні статті 601 ЦК України, спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством. За загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми) здійснення відповідної заяви про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент висловлення учасником відповідних правовідносин волевиявлення у відповідній формі, зокрема письмовій, що містить чітке однозначне волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов'язань сторін в такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.
У разі, якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов'язання (наприклад, за відсутністю зобов'язання другої сторони або в разі недопустимості зарахування зустрічних вимог згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 203 ГК України, ст. 602 ЦК України), то друга сторона вправі звернутися до суду з позовом про примусове виконання зобов'язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 236 ГПК України).
Згідно позиції Верховного Суду, викладеної у Постанові від 02.04.2019 №918/539/18, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:
1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);
2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);
3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Водночас, як вказав Верховний суд, ще однією важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог - є безспірність вимог, які зараховуються, а саме - відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань.
Згідно ст.328 ГПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Беручи до уваги наявність між сторонами спору щодо існування заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу 04.01.2013 №13-259-ВТВ (справа № 914/1974/17) та спору щодо визнання недійсним одностороннього правочину- заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.07.2019 № 39-4717/1.17-19 (справа № 910/10471/19), котра є підставою звернення із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов висновку, що задоволення заяви Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 25.07.2019 №39-346-19 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню суперечитиме вимогам ст. 601 ЦК України, відтак у задоволенні такої заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 234, 328 ГПК України, суд -
У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ від 25.07.2019 №39-346-19 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, визначеному Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Мороз Н.В.