ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
09.08.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1073/17
Господарський суд Івано -Франківської області у складі:
судді Рочняк О.В.,
секретар судового засідання Клапків Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Приватного акціонерного товариства "ЖЛК -Україна" №123 від 26.07.2019 (вх.№13354/19 від 01.08.2019) щодо стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з розглядом справи у справі
за позовом: Приватного акціонерного товариства "ЖЛК-Україна",
вул.Сквирське шосе, 176, м.Біла Церква, Білоцерківський район, Київська область,09109
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Сав'юка Дмитра Олександровича АДРЕСА_1
про стягнення 208228 грн 56 коп заборгованості
представники сторін в судове засідання не з'явилися
ВСТАНОВИВ: Згідно з рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 26.07.209 суд задовольнив позов: стягнув з фізичної особи-підприємця Сав" юка Дмитра Олександровича на користь приватного акціонерного товариства "ЖЛК-Україна" 185 392 грн 52 коп основної заборгованості, 16 520 грн 07 коп пені, 4420 грн 74 коп інфляційних втрат, 1895 грн 03 коп 3% річних та 3123 43 коп судового збору та постановив видати наказ після набрання рішенням законної сили.
01.08.2019 до господарського суду від Приватного акціонерного товариства "ЖЛК -Україна" надійшло клопотання №123 від 26.07.2019 (вх.№13354/19) щодо стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з розглядом справи: витрат на послуги адвоката в розмірі 36000 грн та транспортних витрат в розмірі 595 грн 44 коп. До клопотання приєднано документи, на підтвердження понесених позивачем судових витрат.
Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.08.2019, суд призначив до розгляду клопотання Приватного акціонерного товариства "ЖЛК - Україна" №123 від 26.07.2019 (вх.№13354/19 від 01.08.2019) в судовому засіданні на 09.08.2019.
Сторони не скористалися передбаченим Господарським процесуальним кодексом України правом на участь представників у судовому засіданні 09.07.2019, хоча, у відповідності до ст.ст.120, 242 ГПК України, належним чином повідомлені про день, час і місце судового засідання.
Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Клопотань про відкладення розгляду клопотання Приватного акціонерного товариства "ЖЛК -Україна" щодо стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з розглядом справи від сторін до суду не надходило.
За приписами ч.3, ч.4 ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Приватного акціонерного товариства "ЖЛК -Україна", всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується клопотання позивача щодо стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з розглядом справи: витрат на послуги адвоката та транспортних витрат, які пов'язані з викликом свідка до суду, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив таке.
До ухвалення рішення представником позивача 26.06.2019 в судовому засіданні заявлено про намір щодо стягнення з відповідача додатково понесених витрат на професійну правничу допомогу, докази понесення таких витрат представник позивача зобов'язується подати протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У клопотанні від 01.08.2019 щодо стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з розглядом справи та ухвалення додаткового рішення позивачем заявлено до стягнення з відповідача судові витрати на послуги адвоката в розмірі 36000 грн та транспортних витрат в розмірі 595 грн 44 коп.
На підтвердження понесених витрат на послуги адвоката заявником надано наступні докази:
- договір про надання правової допомоги від 03.05.2019;
- додаткова угода від 26.07.2019 до договору про надання правової допомоги від 03.05.2019;
- акт виконаних робіт №1 від 26.07.2019;
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №5027/10, видане Київською КДКА від 07.09.2012;
- платіжні доручення №4076 від 03.05.2019, №4202 від 17.05.2019, №4716 від 19.06.2019, №5271 від 25.07.2019, сплачених позивачем як винагороду адвоката за здійснення захисту, представництва в Господарському суді Івано-Франківської області по справі №909/1073/17 на загальну суму 36000 грн;
Представництво законних інтересів позивача по справі №909/1073/17 здійснював адвокат Заворотній Андрій Аркадійович, повноваження якого підтверджуються відповідним ордером серії КС №078866 від 07.05.2019, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №5027/10 від 13.09.2012.
Відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 03.05.2019 (договір), укладеним між адвокатом Заворотнім Андрієм Аркадійовичем (представник) з однієї сторони та Приватного акціонерного товариства "ЖЛК -Україна" (клієнт) з другої сторони (надалі сторони), представник бере на себе зобов'язання надавати необхідну правову допомогу клієнту по справі №909/1073/17, про стягнення боргу та штрафних санкцій на користь ПрАТ "ЖЛК -Україна" за невиконання грошового зобов'язання ФОП Сав'юком Д.О. , а клієнт зобов'язується виплатити представнику гонорар за надання юридичних послуг представника.
Представник надає необхідну юридичну допомогу, відповідно до вимог законодавства України, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість, яких надана Верховною Радою України (п.2.1).
У відповідності до п.2.2 договору представник спрямовує свої дії на допомогу клієнту на захист його прав та законних інтересів , не може чинити будь-яких дій на шкоду клієнту. Представник користується всіма правами клієнта (позивача).
Клієнт зобов'язаний здійснити оплату юридичних послуг представника. Сума гонорару за дії адвоката по наданню правової допомоги встановлюється додатковою угодою між клієнтом та представником (п.3.2).
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного вирішення справи (п.5).
26.07.2019 між адвокатом Заворотнім Андрієм Аркадійовичем (представник) з однієї сторони та Приватного акціонерного товариства "ЖЛК -Україна" (клієнт) з другої сторони уклали додаткову угоду від 26.07.2019 до договору про надання правової допомоги від 03.05.2019( додаткова угода).
Згідно додаткової угоди, сторонами погоджено суму гонорару за дії адвоката по наданню правової допомоги по справі №909/1073/17, щодо стягнення боргу та штрафних санкцій на користь ПрАТ "ЖЛК -Україна" за невиконання грошового зобов'язання ФОП Сав'юком Д.О. складає 36000 грн та вказано детальний опис робіт (дії), виконаних адвокатом.
За змістом акту виконаних робіт №1 від 26.07.2019 адвокатом були виконані наступні роботи (надані послуги), а саме:
- 3000 грн - ознайомлення з матеріалами справи (6 год);
- 1000 грн - консультація (1 год);
- 2000 грн - підготовка та узгодження правової позиції (2 год);
- 500 грн - підготовка до судового засідання до 07.05.2019 (1 год);
- 500 грн - підготовка до судового засідання до 22.05.2019 (1 год);
- 500 грн - підготовка до судового засідання до 20.06.2019 (1 год);
- 500 грн - підготовка до судового засідання до 26.07.2019 (1 год);
- 7000 грн - участь в судовому засіданні 07.05.2019;
- 7000 грн - участь в судовому засіданні 22.05.2019;
- 7000 грн - участь в судовому засіданні 20.06.2019;
- 7000 грн - участь в судовому засіданні 26.07.2019.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права (Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009, № 23-рп/2009 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу).
Господарським процесуальним законодавством передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, у свою чергу, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України).
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу адвоката, витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України). Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу (ст. 221 ГПК України).
Згідно ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.ч. 1-4 ст. 126 ГПК України).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).
Аналіз чинного господарського процесуального законодавства дає підстави стверджувати, що суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Аналогічна позиція зазначена у постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2019 у справі № 911/739/15.
Відповідно до частини першої статті 15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або неврахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, суд може зменшити суму судових витрат на правову допомогу і без відповідного клопотання іншої сторони. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
За таких обставин, заявлена позивачем сума 36 000 грн на обсяг витраченого часу на вчинення процесуальних дій, представництво адвокатом інтересів позивача за одне судове засідання, на думку суду, є завищеною із затраченим представником позивача часом на правовий супровід справи, а тому застосувавши критерії пропорційності, розумності, складності цієї справи та часу, необхідного для вчинення тих чи інших дій, не відповідають критерію реальності таких витрат, суд дійшов висновку про те, що вказаним критеріям відповідає сума, що дорівнює 18000 грн (50%), яка підлягає стягненню з відповідача як витрати на послуги адвоката Заворотнього А.А.
Згідно клопотання №123 від 26.07.2019 (вх.№13354/19 від 01.08.2019) позивачем також заявлено стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з викликом свідка ОСОБА_2 до суду в розмірі 595 грн 44 коп (транспортні витрати). В якості доказів на підтвердження транспортних витрат, понесених позивачем надано оригінали квитків, а саме:
- проїзний квиток м.Біла Церква-Київ від 06.05.2019 вартістю 60 грн;
- проїзний документ зі сполученням Київ - Івано-Франківськ від 06.05.2019, вартістю 285 грн 15 коп;
- проїзний документ зі сполученням Київ - Івано-Франківськ від 07.05.2019, вартістю 250 грн 29 коп.
Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.04.2019 свідок ОСОБА_2 дійсно викликався в судове засідання 07.05.2019 для надання пояснень у справі.
Згідно зі статтею 127 ГПК України, свідку у зв'язку з викликом до суду відшкодовуються витрати, що пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту та наймом житла, а також виплачується компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.
Як вбачається з вищевказаного клопотання позивачем надано суду докази на підтвердження здійснених фактичних витрат на оплату транспортних витрат, понесених останнім з викликом свідка до суду. Окрім того, згідно ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 16.04.2019, суд зобов'язував саме приватне акціонерне товариства "ЖЛК -Україна" забезпечити явку свідка до суду.
Отже, вищевказані документи, подані заявником, суд визнає належними та допустимими доказами понесення транспортних витрат позивачем, пов'язаних з переїздом до іншого населеного пункту свідка ОСОБА_2 та підлягають відшкодуванню у сумі 595 грн 44 коп.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
клопотання приватного акціонерного товариства "ЖЛК-Україна" №123 від 26.07.2019 (вх.№13354/19 від 01.08.2019) задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Сав'юка Дмитра Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь приватного акціонерного товариства "ЖЛК-Україна" (09109, Київська обл., м.Біла Церква, вул.Сквирське шосе, 176, код ЄДРПОУ 00445794) 18000 (вісімнадцять тисяч) гривень витрат на послуги адвоката Заворотнього А.А. та 595 (п'ятсот дев'яносто п'ять) гривень 44 коп транспортних витрат, пов'язаних з переїздом до іншого населеного пункту свідка.
В задоволенні решти вимоги відмовити.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового рішення.
Повне додаткове рішення складено 19.08.2019.
Суддя О.В. Рочняк