про залишення позовної заяви без руху
"19" серпня 2019 р. м. Ужгород Справа № 907/489/19
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1 , Італія
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Своя Колія», м. Ужгород
про стягнення 23050 євро грн.
ОСОБА_1 звернулася до суду з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Своя Колія» суми 5000,00 євро передоплати, внесеної на виконання контракту № 24/06/17 від 24.07.2017, а також 18050,00 євро пені, нарахованої відповідно до його пункту 2.9, покликаючись на ст. 526, 530, 655, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230-232 Господарського кодексу України.
Позовна заява б/н б/д підлягає залишенню без руху відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, оскільки така подана без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 ГПК України.
Стаття 3 ГПК України унормовує, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Так, ст. ст. 73, 74 "Про міжнародне приватне право"визначено, що іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.
Процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України. На вимогу суду, який розглядає справу, іноземна юридична особа має представити оформлений з урахуванням статті 13 цього Закону документ, що є доказом правосуб'єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
Аналогічні вимоги зазначення ідентифікуючих ознак юридичної особи чи фізичної особи-підприємця містить і ст. 162 ГПК України.
З поданих суду позовних матеріалів не можна дійти однозначного висновку, що позивачем є особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, оскільки такі не містять підтверджуючих документів щодо такого статусу, а в тексті заяви самим позивачем зазначено, що він є громадянин Італійської республіки.
З огляду на суб'єктний склад господарського судочинства, суд вважає за необхідне констатувати, що позивачем не дотримано вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
Відповідно до ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем при зверненні з позовом до суду до позовної заяви не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, хоча такий доказ зазначений в додатках до позовної заяви. Про відсутність квитанції про сплату судового збору вхідною канцелярією суду складено Акт від 12.08.2019 №02.3.1-06/14/19.
Так, згідно з приписами частини 2 статті 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із підпунктом 1 пункту 2 статті 4 Закону, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01.01.2019 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить 1921 грн.
В даному випадку позивачем заявлено майнову вимогу на суму 230850,00 євро.
Абзацом другим частини першої статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено порядок сплати нерезидентами судового збору за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, тобто такий може сплачуватися в іноземній валюті з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати. Водночас абзацом третім частини першої статті 6 цього ж Закону передбачено порядок сплати судового збору за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, - тобто судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.
Сума судового збору, що підлягає сплаті визначається виходячи саме з ціни позову: для нерезидентів (за їх бажанням) - в іноземній валюті, для інших платників - у гривнях. Однак якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачується раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову (п. 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).
З огляду на наведене, судовий збір, який підлягає сплаті за таку вимогу, у гривневому еквіваленті при зверненні з позовом, до прикладу, 10.07.2019, складає суму 9874,62 грн.
Крім того, Статтею 4 ГПК України допускається угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу).
Так, у поданому на розгляд суду Контракті № 24.07.2017 сторони погодили вирішення спорів в Арбітражному суді при торгово-промисловій палаті заявника, відповідно до правили цього суду.
В контексті положень ч. 3 ст. 22 ГПК України (Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності), беручи до уваги наявність торгово-промислової палати Італії в Україні, твердження про неможливість передачі справи на розгляд у встановленому Контрактом порядку є непереконливим та потребує додаткового обґрунтування.
Поряд з цим, відповідно до ч. ч. 2, 5 ст.91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати засвідчення.
При цьому, суд зауважує, що копії письмових доказів, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог ст. 91 ГПК України та п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003 року.
Всупереч наведеним нормам подані разом з позовною заявою докази не є належним чином засвідчені позивачем, відтак, позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст.ст.91, 162, 164 ГПК України.
За приписами ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 , Італія залишити без руху.
2. Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до господарського суду Закарпатської області зазначених в мотивувальній частині даної ухвали доказів у строк не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити заявнику, що в разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Повідомити заявника, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.В. Андрейчук