88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а , тел.: (0312) 617451
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
19.08.2019 м. Ужгород Справа № 907/258/19
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №907/258/19
за позовом державного підприємства "Мукачівське лісове господарство",с.Вільховиця Мукачівського району до фізичної особи-підприємця Садварі В'ячеслава Юрійовича, смт. Чинадієво Мукачівського району про стягнення суми 25820,31грн.,
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 25820,31грн. заборгованості по оплаті вартості отриманої лісопродукції згідно умов Договору купівлі-продажу необробленої деревини на аукціонних торгах від 06.03.2018р. №1249/1249/2-кв-о/201, посилаючись на порушення вимог ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 231, 265, 268 Господарського кодексу України.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань щодо оплати поставленого товару - лісоматеріалів, у встановлений договором строк не здійснив у повному обсязі оплату вартості, чим порушив вимоги ст.ст. 655,691-693 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України, умови договору купівлі-продажу лісоматеріалів №1249/1249/2-кв-о/201 від 06.03.2018 р, та, внаслідок чого в нього виникла та рахується заборгованість за придбані лісоматеріали, яка станом на момент звернення до суду з даним позовом складає суму 25820,31грн.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04.06.2019 суд ухвалив відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, визначити відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали. Встановити сторонам строк для подання відповіді на відзив (позивачем) та заперечень (відповідачем) не пізніше 20.07.2019 р.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовується докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 04.06.2019р. була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 89640 Закарпатська обл., Мукачівський район, с . Чинадієво, вул. Волошина, 275/3.
Вказана ухвала надсилалася рекомендованим листом з поміткою "судова повістка" 05.06.2019 року та отримана відповідачем 07.06.2019, що підтверджується відміткою на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення №8964000467438.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, суд
06.03.2018р. між ДП "Мукачівське лісове господарство" (надалі - Позивач, Продавець) в особі директора ОСОБА_1 як продавцем з одного боку та фізичною особою підприємцем Садварі В.Ю. (надалі - Відповідач, Покупець) як покупцем з іншого боку було укладено договір купівлі-продажу лісопродукції від №1249/1249/2-кв-о/201 (далі - договір), за умовами якого Позивач зобов'язався продати та передати право власності, а Відповідач - оплатити та прийняти товар (пункт 1.1. договору купівлі-продажу №1249/1249/2-кв-о/201).
Пунктом 3.1 договору визначено асортимент, кількість, ціну, вартість лісопродукції, що відчужується, а саме: дрова в об'ємі 75 куб.м. загальною вартістю 48 750,00грн. з ПДВ.
Пунктом 6.1 договору передбачено порядок розрахунків між сторонами , зокрема платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок Продавця.
На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу лісоматеріали (товар) та надано автопослуги загальною вартістю 56633,9 грн., підтвердженням чого є відповідні товарно-транспортні накладні та акти про надання послуг (в матеріалах справи).
З урахуванням часткової сплати Відповідачем у нього наявна заборгованість за поставлену згідно договору купівлі-продажу №1249/1249/2-кв-о/201 ліспродукцію у розмірі 25820,31грн., що підтверджується також даними акта звірки від 01.04.2019.
Однак, відповідач взятих на себе договірних зобов'язань не виконав, оплату за вказаний товар, у встановлений договором строк, в повному обсязі не здійснив.
З огляду на наявну заборгованість, Позивачем на адресу Відповідача надсилалася письмова претензія (копія додається), від 19.03.2019р. однак, вказана претензія, залишена Відповідачем без відповіді та задоволення, що змусило позивача звернутися за захистом свого порушеного права до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу лісопродукції №1249/1249/2-кв-о/201 від 06.03.2018р., а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського Кодексу України.
Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.
Спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині оплати за поставлений позивачем товар згідно з Договором, внаслідок чого у фізичної особи - підприємця Садварі В'ячеслава Юрійовича , смт.Чинадієво Закарпатської області виникла заборгованість перед державним підприємством «Мукачівське лісове господарство», с. Вільховиця Мукачівського району у розмірі 25820,31грн., яка станом на день розгляду даної справи є непогашеною.
Доказів протилежного суду не надано, вимоги позивача відповідачем у встановленому порядку не спростовано, а відтак, позов підлягає задоволенню.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240, 252 ГПК України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з фізичної особи підприємця Садварі В'ячеслава Юрійовича ( АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства «Мукачівське лісове господарство» (89645, Закарпатська область, Мукачівський район, с.Вільховиця ,3 код ЄДРПОУ 22114595) заборгованість за поставлений товар в сумі 25 820,31грн. (двадцять п'ять тисяч вісімсот двадцять гривень 31 коп.)., а також суму 1921,00 грн.(одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 коп.) - у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 19.08.2019.
Суддя О.Ф. Ремецькі