61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
19.08.2019 м.Харків Справа № 910/6911/19
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Григор'євій М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Нерухомість столиці", м.Київ
до відповідача: Акціонерного товариства "Київенерго", м.Курахове, Донецька область
про стягнення 40825,42 грн.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Суть справи:
Позивач, Приватне акціонерне товариство "Нерухомість столиці", м.Київ звернувся до господарського суду м.Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Київенерго", м.Курахове, Донецька область про стягнення попередньо оплачених, але не використаних, грошових коштів за теплову енергію в розмірі 40825,42 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на не повернення відповідачем суми попередньої оплати сплаченої за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №031-2353-5 від 01.11.2001р.
В якості правових підстав подання позову позивач зазначив положення статей 11, 509, 626, 627, 628, 693, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст.275, 276 Господарського кодексу України.
29.05.19р. господарським судом міста Києва винесено ухвалу про передачу справи №910/6911/19 за територіальною підсудністю до господарського суду Донецької області.
05.06.19р. матеріали справи №910/6911/19 надійшли до господарського суду Донецької області.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.19р. автоматизованою системою документообігу суду визначений склад суду для розгляду справи №910/6911/19: головуючий суддя - Лейба М.О.
Ухвалою суду від 07.06.19р. позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.
19.06.19р. до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою господарського суду від 20.06.19р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №910/6911/19; дану справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 10.07.19р.
05.07.19р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи 10.07.19р. за відсутності представника від 01.07.19р.
Ухвалою суду від 10.07.19р. відкладено судове засідання на 19.08.19р.
30.07.19р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання №б/н від 24.07.2019р. про розгляд справи 19.08.19р. за відсутністю представника позивача.
У судове засідання 19.08.19р. представники позивача та відповідача не з'явились про місце, час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Відзив на позов та документи, що підтверджують заперечення проти позову відповідачем до суду не надані.
Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи клопотання позивача №б/н від 24.07.2019р. про розгляд справи 19.08.19р. за відсутністю його представника, неявку відповідача у судові засідання, суд вважає за необхідне розглянути спір по суті за наявними матеріалами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи, суд
01.11.2001р. між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (нині - Акціонерне товариство "Київенерго", далі - Енергопостачальна організація) та Приватним акціонерним товариством "Нерухомість столиці" (Абонент) укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №312353 (у редакції додаткової угоди №б/н від 01.12.2017р.), відповідно до п.1.1 договору предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.
Згідно п.2.2.1 договору Енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору.
В свою чергу, з огляду на положення п.2.3.1 договору абонент зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначенні у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.
Згідно п.7.1 договору спори сторін, пов'язані з укладенням, зміною, виконанням та розірванням цього договору регулюються правилами, обміном листами (телеграмами, факсами), укладенням додаткових угод, а також іншими необхідними заходами. Пропозиції по зміненню договірних величин теплопостачання надаються сторонами не пізніше, ніж за 30 днів до початку кварталу.
Сторони зобов'язуються розглянути претензію іншої сторони, та прийняти необхідні заходи щодо її урегулювання на взаємній основі (п.7.2 договору).
За умовами п.7.3. договору сторони передбачили, що після закінчення 30 днів, з моменту отримання претензії відповідачем та не при досягненні згоди, сторони мають право звернутися для вирішення спору в Арбітражний суд м.Києва.
Відповідно до п.8.1 договору цей договір набуває чинності з дня його підписання, та діє до 31.12.2001р.
Договір припиняє свою дію в випадках: закінчення строку, на який він був укладений; взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття рішення Арбітражним судом; передбачених п.6.4.1 Договору; ліквідації сторін (п.8.2 договору).
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.8.4 договору).
Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб.
За умов п.2 Порядку розрахунків за теплову енергію (додаток №4 до договору) Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує Енергопостачальній організації вартість, заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або ж оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України «Про заставу», як засіб гарантії сплати споживаємої теплової енергії.
Абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі тепло збуту №1 за адресою: вул.Жилянська, буд. №63, розрахункова група, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період; акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки Абонент повертає в РВТ) (п.5 додатку №4 до договору).
Позивачем на виконання умов договору №312353 від 01.11.2001р., з метою отримання теплової енергії перераховано на рахунок відповідача передплату у розмірі 243764,89 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2466 від 09.01.2018р., №2538 від 23.01.2018р., №506 від 24.01.2018р., №522 від 29.01.2018р., №627 від 12.02.2018р., №634 від 13.02.2018р., №2616 від 22.02.2018р., №850 від 28.03.2018р.
При цьому, відповідно до акта звіряння розрахунків за теплову енергію станом на 01.01.2018р. сальдо позивача перед відповідачем по договору від 01.11.2001р. складало 202576,17 грн.
Таким чином, загальна сума грошових коштів перерахованих позивачем на рахунок відповідача в якості передоплати становить 446341,06 грн. (243764,89 грн. + 202576,17 грн.).
На підтвердження обсягу та вартості спожитої теплової енергії за період січень -квітень 2018р. позивачем додано до матеріалів справи акти приймання-передавання товарної продукції: №1/2018-312353 від 31.01.2018р. за січень 2018р. у сумі 131385,68 грн., №2/2018-312353 від 28.02.2018р. за лютий 2018р. у сумі 146457,84 грн., №3/2018-312353 від 31.03.2018р. за березень 2018р. у сумі 80217,66 грн., №4/2018-312353 від 30.04.2018р. за квітень 2018р. у сумі 47454,46 грн., загалом на суму 405515,64 грн.
За твердженнями позивача, з 01.05.2018р. відповідач припинив діяльність у сфері теплопостачання для юридичних та побутових клієнтів м. Києва та припинив дію пропозиції із надання послуг у сфері теплопостачання, оскільки не є теплопостачальною організацією та ліцензіатом у сфері теплопостачання.
Разом з тим, 31.05.2018р. представником Приватного акціонерного товариства "Нерухомість столиці" та представником Акціонерного товариства «Київенерго» складено, підписано та скріплено печатками обох сторін акт звіряння розрахунків за теплову енергію за договором №312353 від 01.11.2001р., відповідно до якого, станом на 01.06.2018р., залишок на рахунку позивача складає 40825,42 грн.
Таким чином, сума попередньої оплати Приватного акціонерного товариства "Нерухомість столиці" за теплову енергію становить 40825,42 грн. (446341,06 грн. - 405515,64 грн.).
Позивачем через Комунальний концерн «Центр комунального сервісу» направлялися листи до відповідача з вимогою про повернення коштів за договором №312353 від 01.11.2001р. на постачання теплової енергії у гарячій воді (лист №251 від 27.06.2018р., отриманий «Центром комунального сервісу» 02.07.2018р. за вх. №01/3286, лист-претензія №412 від 01.10.2018р. - 05.10.18р. за вх. №01/5953).
Станом на дату подачі позову та розгляду справи відповідачем не надано відповіді на вимогу позивача про повернення грошових коштів у сумі 40825,42 грн., кошти не повернуто.
Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з відповідною позовною заявою.
Надаючи правову кваліфікацію вказаним обставинам, суд виходить з наступного:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.
Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною другою статті 653 Цивільного кодексу України визначено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.4 ст.653 ЦК України).
Разом з тим, ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1693 від 27.12.2017р. комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким буде закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що буде повернуте з володіння та користування публічного акціонерного товариства «Київенерго» після припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м.Києва від 27.09.2001р., укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»; комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» зобов'язано забезпечити здійснення усіх необхідних заходів, пов'язаних з прийманням-передачею майна.
Рішенням Київської міської ради від 24.04.2018р. №517/4581 для забезпечення неперервності технологічного процесу виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам міста Києва та недопущення виникнення позаштатних ситуацій під час опалювального сезону 2018/2019 років вирішено продовжити дію Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» на підставі рішень Київської міської ради від 21.12.2000 № 128/1105, від 21.12.2000 № 129/1106, від 21.12.2000 № 131/1108 (зі змінами, внесеними додатковими угодами від 25.11.2002, від 28.09.2006, від 29.12.2006, від 30.04.2007, від 07.11.2013, від 30.11.2016, від 19.12.2017 відповідно до рішень Київської міської ради від 28.09.2006 № 31/88, від 28.09.2006 № 102/159, від 26.04.2007 № 474/1135, від 23.10.2013 № 274/9762, від 28.07.2016 № 854/854, від 20.06.2017 № 439/2661, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29.12.2006 № 1868) (далі - Угода), щодо:
- користування майном ТЕЦ № 5 та ТЕЦ № 6, електроенергетичним майном, необхідним для передачі та постачання електричної енергії, майном сміттєспалювального заводу, розташованого на вул. Колекторній, 44 у Дарницькому районі м. Києва (завод «Енергія»), що є комунальною власністю територіальної громади міста Києва та відповідно до Угоди перебуває у володінні та користуванні ПАТ «Київенерго», до 31 липня 2018 року включно;
- користування іншим майном комунальної власності територіальної громади міста Києва, що відповідно до Угоди перебуває у володінні та користуванні ПАТ «Київенерго», крім майна, зазначеного у підпункті 1.1 пункту 1 цього рішення, до 30 квітня 2018 року включно.
Отже, оскільки з 30.04.2018р. АТ "Київенерго" було позбавлене права на провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам і у останнього була відсутня можливість в подальшому надавати зазначені послуги, то фактично, починаючи з 01.05.2018р., теплова енергія позивачу відповідачем не поставлялась.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання зобов'язання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається із матеріалів справи, листами вих. №251 від 27.06.2018р., №412 від 01.10.2018р. позивач звертався до відповідача з вимогою повернути кошти у розмірі 40825,42 грн., які залишилися невикористаними, у зв'язку з розірванням договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №312353 від 01.11.2001р.
Отже, зі змісту листів вих. №251 від 27.06.2018р., №412 від 01.10.2018р. вбачається намір абонента припинити господарські зобов'язання за договором та провести остаточні взаєморозрахунки.
Лист №251 від 27.06.2018р. отриманий «Центром комунального сервісу» 02.07.2018р. за вх. №01/3286, лист-претензія №412 від 01.10.2018р. - 05.10.18р. за вх. №01/5953, про що свідчать відмітки штампу останнього у правому нижньому куті вказаних листів.
Тобто, вищенаведене свідчить про повідомлення відповідача щодо припинення господарських взаємовідносин згідно договору №312353 від 01.11.2001р. на постачання теплової енергії у гарячій воді та про необхідність повернення надмірно сплачених коштів у розмірі 40825,42 грн.
Одночасно з матеріалів справи вбачається, що згідно акту звіряння розрахунків за теплову енергію №б/н від 31.05.2018р., який був підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача, переплата (сальдо, сума попередньої оплати) Приватного акціонерного товариства "Нерухомість столиці" станом на 01.06.2018р. за договором №312353 від 01.11.2001р. складає 40825,42 грн. Факт існування вищевказаної переплати за договором підтверджується також наявною в матеріалах справи актами приймання-передавання товарної продукції та платіжними дорученнями.
Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємства та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг, оскільки не є первинним бухгалтерським документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.
Аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі №910/1389/18.
Оскільки акт звіряння розрахунків за теплову енергію №б/н від 31.05.2018р. складено, підписано представниками Приватного акціонерного товариства "Нерухомість столиці" та представником Акціонерного товариства «Київенерго» та скріплено печатками підприємств, вказане свідчить про визнання відповідачем суми передоплати в розмірі 40825,42 грн.
Доказів повернення відповідачем вказаних грошових коштів позивачу суду не надано.
Відтак, оскільки АТ «Київенерго» припинило діяльність у сфері теплопостачання для юридичних та побутових клієнтів м. Києва, тим самим припинило дію пропозиції (оферти) із надання послуг у сфері теплопостачання, а отже оскільки АТ «Київенерго» позбавлено права на провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам м. Києва та можливості в подальшому виконувати покладені на нього обов'язки згідно договору №312353 від 01.11.2001р. на постачання теплової енергії у гарячій воді, попередня оплата у розмірі 40825,42 грн. підлягає поверненню.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Нерухомість столиці", м.Київ до Акціонерного товариства "Київенерго", м.Курахове, Донецька область про стягнення попередньо оплачених, але не використаних, грошових коштів за теплову енергію в розмірі 40825,42 грн., задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариство «Київенерго» (85612, Донецька область, Мар'їнський район, м.Курахове, вул.Енергетиків, буд.34, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Приватного акціонерного товариства "Нерухомість столиці" (03035, м.Київ, вул.Митрополита Василя Липківського, буд.45, код ЄДРПОУ 30965299) грошові кошти в розмірі 40825,42 грн. та судовий збір у сумі 1921,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області.
Рішення складено та підписано 19.08.2019р.
Суддя М.О. Лейба