вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
19.08.2019р. Справа № 904/2203/19
За позовом: Фізичної особи - підприємця Міллера Антона Володимировича, м. Дніпро
До: Виробничо-комерційної фірми «Рубін», м. Жовті Води
Про: стягнення 120 000, 00 грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися
ФОП Міллер А.В. (позивач) звернувся до суду з позовом до ВКФ «Рубін» ( відповідач) про стягнення 120 000, 00 грн. штрафу за порушення строків виконання робіт за договором підряду в капітальному будівництві №13-09/16 від 13.09.16р. (укладеним між сторонами).
Ухвалою суду від 18.08.19р. було відкрите провадження у справі №904/2203/19 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.
ВКФ «Рубін»( відповідач ) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням , направленим на адресу відповідача ( зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 08.05.18р., а.с.46-49) та повернутим органами зв'язку з посиланням «за закінченням терміну зберігання» ( а.с. 66-69).
За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України : днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 № 270 (далі Правила), поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв'язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об'єкті поштового зв'язку. Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставки до дому (п. 92. Правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка» в об'єкті поштового зв'язку не передбачено (п. 102 Правил).
У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил).
Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою «Судова повістка», які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, Правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення «закінчення встановленого строку зберігання», суперечить вимогам Правил, та фактично відповідає причині повернення «у зв'язку з відсутністю адресата».
Аналізуючи зазначені вище положення Правил надання послуг поштового зв'язку, слід дійти висновку, що повернення судового рішення із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи - адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Також , суд враховує , що відповідно до вимог ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку , але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Законом не надано право судді продовжити цей строк ( встановлений законом ). Оскільки провадження у цій справі відкрите ухвалою суду від 18.06.19р. , то ця справа повинна бути розглянута в строк до 18.08.19р. ( який є вихідним ) , отже останнім днем розгляду справи є 19.08 19 р.
Суд враховує висновок Верховного суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17: у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідача про наявність в провадженні суду цієї справи та необхідність надання відзиву на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд , -
13.09.16р. між ФОП Міллер А.В . (замовник, позивач) та ВКФ «Рубін» (відповідач) було укладено договір підряду в капітальному будівництві №13-09/16 , за п. 1.1. якого замовник (позивач) доручає, а підрядник ( підрядник, відповідач) виконує відповідно до замовлення замовника та умов договору будівельні роботи щодо будівництва цеху з виробництва макаронних виробів, складу готової продукції, АПК та складу зберігання готової продукції . Найменування, кількість, специфіка, якісні показники, ціна робіт, строк їх виконання та місцезнаходження об'єкту, вказуються в специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього договору та підписуються сторонами перед виконанням кожного окремого замовлення щодо виконання робіт підрядником.
Відповідно до п. 4 договору, якщо інше не передбачено відповідною специфікацією, загальний строк виконання робіт по даному договору становить - 159 робочих днів з моменту здійснення попередньої оплати.
За специфікацією № 1 до договору підрядник мав виконати перший етап будівельних робіт впродовж 51 робочого дня від дня проведення попередньої оплати.
Ціна договору складає загальну суму (ціну) виконаних робіт, що були здійсненні підрядником на замовлення замовника за відповідними підписаними сторонами специфікаціями протягом строку дії цього договору, і є накопичувальною (п. 6 договору).
Відповідно до п. 12 договору замовник зобов'язаний забезпечити підрядника для виконання робіт водою та електроенергією, а також всіма будівельними матеріалами, якщо це передбачено в специфікації до даного договору, сторони погодили, що дизельне пальне надається замовником виконавцю по факту, та входить в загальну вартість робіт, передбачених даним договором.
Замовник передає підряднику будівельний майданчик (фронт робіт) протягом 1 робочого дня з моменту підписання договору (п.23 договору).
Згідно з п. 40 договору відповідальність сторін за порушення зобов'язань договору та порядок урегулювання спорів визначаються положеннями загальних умов, інших нормативних документів, що регулюють ці питання.
За порушення строків закінчення виконання робіт підрядник зобов'язаний сплатити Замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від загальної суми сплачених йому за договором грошових коштів за кожен день прострочення без обмежень у часі. У випадку прострочення виконання етапу робіт чи загального строку виконання всіх робіт більше, ніж на тридцять робочих днів підрядник зобов'язаний сплатити Замовнику штраф у розмірі 300 тисяч гривень (п.41 Договору).
Відповідно до п. 52 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (у разі наявності) та діє до повного виконання своїх зобов'язань сторонами.
Строком договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки відповідно до договору. (а.с.12-13).
На підтвердження проведення попередньої оплати (авансу за договором) позивач надав квитанції до прибуткового касового ордеру №1, №2, №3 відповідно від 21, 22 та 23 вересня 2016р. на загальну суму 27 680,00 грн., квитанції № 4, №5 від 29 і 30 грудня 2016р. на суму 19 282,00 грн., № 1, №2, №3 від 02, 03, 04 січня 2017р. на суму 26 703,00 грн., а всього на 73 665,00 грн.
За даними позивача, строк виконання будівельних робіт відповідно до специфікації №1 настав 07.12.16р., однак відповідач до теперішнього часу не надав жодного акту виконаних робіт. З посиланням на п. 41. договору, позивач нарахував штраф у розмірі 120 000,00 грн. (від загальної суми штрафу в розмірі 300 000, 00 грн.).
Зазначені обставини встановлені рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.17 р. у справі № 904/ 6188/17 за позовом ФОП Міллера А.В. до ВКФ «Рубін» про стягнення неустойки за порушення зобов'язань за вищенаведеним договором. Цим рішенням ( яке не оскаржувало ся позивачем та набрало чинності в установленому законом порядку ) в задоволенні позовних вимог було відмовлено в повному обсязі з причин недоведеності позивачем факту передачі ним відповідачеві за актом будівельного майданчику , проектно-кошторисної документації та інших дозвільних документів на проведення будівельних робіт , необхідних матеріалів для початку будівельних робіт ,що унеможливлює виконання ВКФ «Рубін» умов договору . Враховуючи вищевикладене та приписи ЦК України , суд дійшов до висновку про прострочення кредитора - позивача ,що звільняє відповідача від відповідальності за не своєчасне виконання підрядних робіт.
Звертаючись з цим позовом , ФОП Міллер А.В. , знову обґрунтовує його невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду в капітальному будівництві №13-09/16 від 13.09.16р. , але тепер просить суд стягнути з відповідача не пеню , а штраф за теж саме порушення . На підтвердження порушення відповідачем умов договору (в частині не завершення виконання підрядних робіт, порушення строків таких робіт) позивач знову ( як і у справі № 904/6188/17 ) посилається на Акт від 01.09.17р. про обстеження будівель та споруд по АДРЕСА_1 , складеного експертом Махновським В . Л. (а.с.30) В той же час, з цього акту не вбачається, що будівництво вів (приступив до початку робіт) відповідач. Окрім того , суд вже надав правову оцінку цьому доказі у справі № 904/6188/17 та відхилив його ,як належний та допустимий доказ .
При цьому жодних нових доказів ,які б підтверджували факт своєчасного виконання позивачем зобов'язань з передачі відповідачу за відповідним актом будівельного майданчику , проектно-кошторисної документації та інших дозвільних документів на проведення будівельних робіт , необхідних матеріалів для початку будівельних робіт , ФОП Міллером А.В. знову не надано .
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених господарським кодексом України.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 317 ГК України будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися в тому числі договори підряду на капітальне будівництво; Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
За договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх (ч.1 ст.318 ГК України).
Згідно зі ст. 320 ГК України підрядник має право не братися за роботу, а розпочату роботу зупинити у разі порушення замовником своїх зобов'язань за договором, внаслідок якого початок або продовження робіт підрядником виявляються неможливими чи значно ускладненими.
Статтею 323 ГК України визначено, що договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» ці Загальні умови відповідно до Цивільного кодексу України ( 43542 ) визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств (далі - капітальне будівництво об'єктів), а також комплексів і видів робіт, пов'язаних із капітальним будівництвом об'єктів.
У п.4 даних Умов зазначено, що за договором підряду підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором підряду строк закінчені роботи (об'єкт будівництва), а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію (у разі, коли цей обов'язок повністю або частково не покладено на підрядника), прийняти від підрядника закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх.
У п.5 умов також поміж іншого зазначено, що істотними умовами договору підряду є також порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами.
Відповідно до п.15 умов у договорі підряду сторони зобов'язані визначити найменування об'єкта будівництва та його місцезнаходження, основні параметри (потужність, площа, об'єм тощо), склад та обсяги робіт, які передбачені проектною документацією та підлягають виконанню підрядником, інші показники, що характеризують предмет договору.
Згідно з п. 29 Умов Замовник зобов'язаний: надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну та іншу договірну документацію і ресурси відповідно до договору підряду.
Пунктом 30 Умов передбачено, що підрядник має право зупиняти роботи у разі невиконання замовником своїх зобов'язань за договором підряду, що призвело до ускладнення або до неможливості проведення підрядником робіт.
Відповідно до п. 46, 47 Умов проектна документація розробляється та затверджується відповідно до регіональних і місцевих правил забудови, державних будівельних норм та інших нормативних документів, та забезпечення робіт (будівництва об'єкта) проектною документацією, її погодження з уповноваженими державними органами та органами місцевого самоврядування, а також проведення в установленому порядку експертизи цієї документації здійснюється замовником. Договором підряду такі зобов'язання повністю або частково можуть покладатися на підрядника.
Згідно з п. 48 Умов сторона, що забезпечує роботи (будівництво об'єкта) проектною документацією, зобов'язана протягом установленого договором підряду строку передати іншій стороні чотири примірники проектної документації, якщо інше не передбачено договором підряду. Додаткові примірники проектної документації передаються за домовленістю сторін.
Пунктом 69 Умов визначено, що будівельний майданчик (фронт робіт) надається підряднику замовником в порядку, визначеному договором підряду, і оформлюється відповідним актом. Організація виконання робіт повинна відповідати проектно-технологічній документації (проект організації будівництва та проект виконання робіт), склад і зміст якої визначається нормативними документами та договором підряду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 466 «Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» затверджено «Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт» (надалі Правила»). Відповідно до Правил, в редакції чинній на час укладення договору, в п.1 зазначено, що цей Порядок визначає механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт.
Згідно з п. 5 Правил будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:
подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об'єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт;
реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів І-ІІІ категорії складності;
видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів IV і V категорії складності.
Відповідно до п.16 Правил замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю два примірники декларації за формою, наведеною у додатках 4, 5, 6 до цього Порядку.
Один примірник декларації після проведення реєстрації повертається замовнику, другий - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Декларація про початок виконання підготовчих робіт не надає права на виконання будівельних робіт.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (ч.4 ст. 612 ЦК України)
Згідно зі ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення.
Відповідно до приписів ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події; у разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. (ст. 74 ГПК України).
Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України : обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст. 79 ГПК України).
Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. У випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин. Якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. У разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів. (ст. 80 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, та приписи в задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі, як не обґрунтованих.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2,13, 73-79, 86, 129, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд , -
В задоволенні позову відмовити у повному обсязі, судові витрати по справі покласти на позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 19.08.2019 р.
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .
Суддя Васильєв О.Ю.