вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua
"19" серпня 2019 р. Cправа № 902/337/19
Суддя Господарського суду Вінницької області Тісецький С.С., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімексім" б/н від 15.08.2019 року (вх. № 02.1-50/79/19) про забезпечення позову у справі
за позовом: Фірми "Давос" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м.Одеса
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімексім", м.Вінниця
про визнання додаткової угоди укладеною
В провадженні Господарського суду Вінницької області (суддя Нешик О.С.) знаходиться справа за позовом Фірми "Давос" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімексім" про визнання укладеною додаткової угоди №1 від 01.04.2017 року до договору про надання поворотної фінансової допомоги №ПФД13/10-2016-01Д від 13.10.2016 року.
15.08.2019 року до суду від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімексім" надійшла заява б/н від 15.08.2019 року (вх.№ 02.1-50/79/19) про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти позивача.
Разом з тим, в період з 12.09.2019 року до 13.09.2019 року суддя Нешик О.С. перебуває у відпустці.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2019 року, здійсненого на підставі розпорядження керівника апарату суду від 15.08.2019 року, вказану заяву передано на розгляд судді Тісецького С.С.
Суд, дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімексім" б/н від 15.08.2019 року про забезпечення позову, проаналізувавши норми діючого законодавства України, дійшов висновку про її повернення заявнику з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч.1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно ч.5 ст. 139 ГПК України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
При цьому, судом встановлено, що заявником не надано доказів сплати судового збору за подання до суду заяви б/н від 15.08.2019 року (вх. № 02.1-50/79/19) про забезпечення позову у даній справі.
Відповідно до ч. 7 ст. 140 ГПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Оскільки заявником не надано доказів сплати судового збору за подання заяви б/н від 15.08.2019 року (вх. № 02.1-50/79/19) про забезпечення позову, суд дійшов висновку про її повернення заявнику.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 18, 139, 140, 234, 235, Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Прийняти до провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімексім" б/н від 15.08.2019 року (вх. № 02.1-50/79/19) про забезпечення позову у справі № 902/337/19.
2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімексім" б/н від 15.08.2019 року (вх.№ 02.1-50/79/19) про забезпечення позову у справі № 902/337/19 на 1-му аркуші повернути заявнику.
3. Копію заяви б/н від 15.08.2019 року про забезпечення позову долучити до примірника ухвали, який залишається в суді.
4. Копію ухвали направити рекомендованим листом.
Згідно ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала підписана суддею - 19.08.2019 року.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-256, пп. 17.5 п. 17 ч. 1 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тісецький С.С.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Спиридонівська, 31, офіс, 1, м. Одеса, 65020);
3 - відповідачу (вул. Максимовича, 4, оф.211, м. Вінниця, 21036)