вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua
"07" серпня 2019 р. Cправа № 902/355/19
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю:
секретаря судового засідання Німенко О.І.,
у відсутності представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагрозахист" (вул. Хмельницьке шосе, 122, м. Вінниця, 21029)
до: Приватного підприємства "Павлівка" (вул. Леніна, буд. 179, с. Павлівка, Калинівський район, Вінницька область, 22436)
про стягнення 667 426, 55 грн,
В провадженні судді Банаська О.О. перебувала справа № 902/355/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагрозахист" до Приватного підприємства "Павлівка" про стягнення 667 426, 55 грн, з яких: 506 172, 46 грн основного боргу, 85 869, 04 грн та 75 385, 05 грн - відсотків річних.
Ухвалою суду від 06.05.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/355/19 в порядку загального позовного провадження та призначено у ній підготовче засідання на 29.05.2019.
Указом Президента України від 07.05.2019 за № 195/2019 суддю Банаська О.О. призначено на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду Вінницької області від 08.05.2019 здійснено повторний автоматичний розподіл справи, №902/355/19 за результатами якого справу розподілено судді Тварковському А.А.
Ухвалою суду від 13.05.2019 дану справу прийнято до свого провадження новим складом суду та призначено у ній підготовче засідання на 29.05.2019.
За результатами проведеного судового засідання 29.05.2019 за участю представників сторін підготовче засідання відкладено на 18.06.2019, про що постановлено ухвалу, зафіксовану у протоколі судового засідання.
В даному судовому засіданні представник відповідача в усному порядку позов визнав у повному обсязі, про що зафіксовано у протоколі судового засідання від 29.05.2019.
В судове засідання (18.06.2019) представники сторін не з'явилися, не зважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином у судовому засіданні 29.05.2019 під розписку, яка міститься у матеріалах справи.
За наслідками судового засідання 18.06.2019 судом постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів з власної ініціативи суду, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.08.2019.
07.08.2019 через канцелярію суду надійшло клопотання за підписом генерального директора позивача про розгляд справи за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагрозахист" та щодо ухвалення рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, враховуючи визнання позову відповідачем.
У судове засідання 07.08.2019 представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи останні повідомлені належним чином, що стверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвали суду, які наявні у матеріалах справи (а.с.87-88).
У зв'язку з неявкою учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
В якості підстави заявлених позовних вимог позивач посилається на укладення з відповідачем договору купівлі-продажу № 05-30-В-К від 10.05.2018, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділляагрозахист" (Продавець) зобов'язується передати, а Приватне підприємство "Павлівка" (Покупець) зобов'язується прийняти та сплатити вартість агрохімічної продукції, продукції виробничого призначення (засобів захисту рослин, насіння) відповідно до умов договору.
В зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором купівлі-продажу № 05-30-В-К від 10.05.2018 у відповідача утворилась заборгованість в сумі 667 426, 55 грн.
З огляду на вказане, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 506 172, 46 грн основного боргу, 85 869, 04 пені та 75 385, 05 грн відсотків річних за вказаним договором.
В якості правової підстави позову позивач зазначає положення ст.ст. 193, 216, 222 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 611, 612, 629, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 4, 7, 171, 176 ГПК України.
Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав, однак, як зазначалося вище, у судовому засіданні 29.05.2019 представник відповідача в усному порядку позов визнав у повному обсязі, про що зафіксовано у протоколі судового засідання.
Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
10.05.2018 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділляагрозахист" (в Договорі - "Продавець") та відповідачем - Приватним підприємством "Павлівка" (в Договорі - "Покупець") було укладено Договір купівлі-продажу № 05-30-В-К (далі по тексту Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору Продавець зобов'язався передати, а Покупець зобов'язався прийняти та сплатити вартість агрохімічної продукції, продукції виробничого призначення (засобів захисту рослин, насіння), іменованих у подальшому "Товар", відповідно до умов даного Договору (Додатків та Специфікацій до нього).
Товар по даному Договору продається на умовах здійснення часткової передоплати та/або товарного кредиту (відстрочення кінцевого розрахунку). Умови оплати відповідної партії Товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у специфікації(ях) до Договору ( п. 3.1. Договору).
Сторони погодили, що оплата вартості товару проводиться Покупцем у безготівковій формі в гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця (п. 3.2. Договору).
Згідно з пунктом 4.1. Договору конкретний асортимент, кількість та строк поставки Товару наведений в Специфікаціях до даного Договору.
Відповідно до п. 5.4. Договору за порушення строків оплати, встановлених договором та/або специфікаціями до нього, Покупець у випадку прострочення виконання зобов'язання щодо своєчасної оплати Товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу.
Сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України і встановлюють її в 25 % річних від несплаченої загальної вартості Товару протягом 60 календарних днів з дати, коли Товар повинен бути сплачений Покупцем (відповідно до специфікації до Договору та 48% річних від несплаченої ціни товару з дати закінчення 90 календарних днів до дня повної оплати (п. 5.5. Договору).
Сторони домовилися, що нарахування неустойки, відсотків річних, інфляційних втрат за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором припиняється через 3 (три) роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконане. Строк позовної давності щодо стягнення заборгованості та нарахованих на суму заборгованості неустойки, відсотків річних, інфляційних втрат за цим Договором становить 3 (три) роки. (п. 5.7. Договору).
Договір набуває чинності з моменту підписання його обома Сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
05.11.2018 сторонами підписано ряд Специфікацій за №№1-9 на загальну суму 506 172, 46 грн, згідно яких встановлено строк та умови оплати 100% до 05.11.2018.
Продавцем виставлено відповідні рахунки на оплату від 05.11.2019 згідно вказаних специфікацій, при цьому покупцем не проведено оплати за жодним із рахунків.
Факт передачі товару за Специфікаціями №№1-9 від 05.11.2018 підтверджується відповідними видатковими та товаро-транспортними накладними:
- видаткова накладна №12-00010 від 05.12.2018, товаротранспортна накладна №Р12-00010 від 05.12.2018 (рахунок на оплату №5982 від 05.11.2018 відповідно до Специфікації №1);
- видаткова накладна №12-00006 від 04.12.2018, товаротранспортна накладна №Р12-00006 від 04.12.2018 (рахунок на оплату №6605 від 05.11.2018 відповідно до Специфікації №2);
- видаткова накладна №12-00011 від 05.12.2018, товаротранспортна накладна №Р12-00011 від 05.12.2018 (рахунок на оплату №6606 від 05.11.2018 відповідно до Специфікації №3);
- видаткова накладна №12-00008 від 04.12.2018, товаротранспортна накладна №Р12-00008 від 04.12.2018 (рахунок на оплату №7247 від 05.11.2018 відповідно до Специфікації №4);
- видаткова накладна №12-00009 від 04.12.2018, товаротранспортна накладна №Р12-00009 від 04.12.2018 (рахунок на оплату №7105 від 05.11.2018 відповідно до Специфікації №5);
- видаткова накладна №12-00013 від 05.12.2018, товаротранспортна накладна №Р12-00013 від 05.12.2018 (рахунок на оплату №7060 від 05.11.2018 відповідно до Специфікації №6);
- видаткова накладна №12-00012 від 05.12.2018, товаротранспортна накладна №Р12-00012 від 05.12.2018 (рахунок на оплату №6903 від 05.11.2018 відповідно до Специфікації №7);
- видаткова накладна №12-00007 від 04.12.2018, товаротранспортна накладна №Р12-00007 від 04.12.2018 (рахунок на оплату №7401 від 05.11.2018 відповідно до Специфікації №8);
- видаткова накладна №12-00005 від 04.12.2018, товаротранспортна накладна №Р12-00005 від 04.12.2018 (рахунок на оплату №8221 від 05.11.2018 відповідно до Специфікації №9).
Отже, позивач на виконання умов Договору передав відповідачеві згідно відповідних Специфікацій, а останній отримав Товар. При цьому відповідач (Покупець) не здійснив оплату Товару у передбачені строки згідно взятих на себе зобов'язань за договором.
Несплата відповідачем наявної заборгованості за Договором слугувала підставою звернення позивача з даним позовом до суду.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 665 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
В силу положень ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, в порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором не здійснено остаточну оплату вартості поставленого позивачем Товару після спливу строків, вказаних у специфікаціях. Таким чином, відповідач вважається боржником, що прострочив.
Враховуючи викладене, основний борг відповідача перед позивачем за Договором на момент ухвалення рішення у справі становить 506 172, 46 грн та підлягає задоволенню у вказаному розмірі.
Як встановлено статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Договором (п.5.5.) сторони встановили зміну розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України і встановили її в 25 % річних від несплаченої загальної вартості Товару протягом 60 календарних днів з дати, коли Товар повинен бути сплачений Покупцем (відповідно до специфікації до Договору) та 48% річних від несплаченої ціни товару з дати закінчення 90 календарних днів до дня повної оплати.
Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до п.3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Водночас згідно з п. 5.7. Договору сторони дійшли згоди, що нарахування неустойки, відсотків річних, інфляційних втрат за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором припиняється через 3 (три) роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконане. Строк позовної давності щодо стягнення заборгованості та нарахованих на суму заборгованості неустойки, відсотків річних, інфляційних втрат за цим Договором становить 3 (три) роки.
Так, позивачем заявлено до стягнення 75 385, 05 грн. - річних відсотків та 85 869,04 грн пені за період прострочення.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок відсотків річних та пені за допомогою програми "ЛІГА.ЗАКОН", суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість. Таким чином, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення 75 385, 05 грн. - річних відсотків та 85 869,04 грн пені підлягають задоволенню в повному обсязі.
Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем витікає з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства, підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Павлівка" (вул. Леніна, буд. 179, с. Павлівка, Калинівський район, Вінницька область, 22436, код ЄДРПОУ 36657911) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагрозахист" (вул. Хмельницьке шосе, 122, м. Вінниця, 21029, код ЄДРПОУ 37898486) 506 172, 46 грн основного боргу, 75 385, 05 грн - річних відсотків, 85 869,04 грн пені та 10 011,40 грн витрат на сплату судового збору.
3. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повне рішення складено 19 серпня 2019 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. 3 прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу - вул. Хмельницьке шосе, 122, м. Вінниця, 21029;
3 - відповідачу - вул. Леніна, буд. 179, с. Павлівка, Калинівський район, Вінницька область, 22436.