вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
12.08.2019м. ДніпроСправа № 904/2852/19
за позовом Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг
до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку порожніх приватних власних вагонів у розмірі 104 406,20 грн.
Суддя Крижний О.М.
Секретар судового засідання: Солом'яний С.С.
Представники:
Від позивача: Бондар О.Р., довіреність № 14/56 від 14.02.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ДП № 4087 від 08.01.2019, адвокат (в режимі відеоконференції)
Від відповідача: не з'явився
Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" штраф за несвоєчасну доставку порожніх приватних власних вагонів у розмірі 104 406,20 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у березні 2019 року відповідачем до станції призначення Інгулець Придніпровської залізниці здійснено перевезення вагонів залізничних, що перевозяться на своїх осях, не поіменованих в алфавіті (порожні власні напіввагони під навантаження), за наступними залізничними накладними: № 42123513, 46364121, 42123547, 48601157, 48601181, 48608186, 48613335, 48622641, 48663769, 41181918, 41181900, 41181926, 41181884, 41181975, 41632696, 41632605, 41632563, 41632522, 41783200, 41783101, 41857749, 41857756, 41857764, 41857780, 41871633, 41871716, 41871591, 41871666, 41871625, 41871674, 41871708, 41871658, 41871682, 41871617, 41930587, 41930579, 41930603, 41930561, 41930538, 41930546, 41930553, 41930595, 41962101, 42034116, 42114082, 42114058, 42119339, 42119222, 42119214, 42153148, 42153130, 42153171, 42205401, 46693065, 42206920, 42206896, 42206912, 42205484, 42205450, 42205468, 42205518, 42205476, 42205492, 46748208, 46748307, 46748273, 46748356, 46748265, 46748166, 42251298, 46767208, 46783551, 46783494, 46490496, 46571261, 42113324, 46646857, 46656047, 46656005, 46693073, 42205435, 42205500, 42210641, 42251306, 42307595, 42307603, 42307629, 46759270, 46776068, 46866299, 46866331, 46901344, 46901377, 46901427, 32303554, 32374290, 41617283, 42145391, 42145409, 42145417, 42145433, 42145441, 42145458, 42162560, 42184945, 42185041, 42308411, 43729300, 43868660, 43874908, 43879527, 46733127, 46776076, 46830899, 46879474, 46879482, 46879490, 46887667, 46887683, 46887691, 46887725, 46891206, 46896536, 46896544, 46896577, 46896593, 46896601, 46896619, 46896635, 46896676, 46901211, 46901260, 46901336, 46906145, 46906863, 46906871, 46907093, 46911608, 46913414, 46913422, 46913802, 46920856, 46921011, 46945606, 46945713, 46949913, 46983326, 46990156, 48670871.
Однак, вантаж відповідачем доставлено позивачу із порушенням встановленого терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, у зв'язку з чим сума штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у період з 11.03.2019 по 16.03.2019 складає 104 406,20 грн.
Від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру штрафу на 50%. Клопотання обґрунтоване відсутністю збитків у позивача та відсутністю негативних наслідків для позивача у зв'язку із затримкою доставки вантажу. У клопотанні відповідач посилається на те, що залізниця здійснює пільгові перевезення громадян, однак компенсація за таке перевезення державою своєчасно не здійснюється, у зв'язку з чим залізниця вимушена звертатися з позовами до суду для її стягнення. Також відповідач вказує про наявність заборгованості контрагентів, в підтвердження чого посилається на судові рішення. Відповідач також зазначає про зниження обсягів перевезення та значне зростання вартості матеріалів та паливно-енергетичних ресурсів, які становлять третину у складі операційних витрат. Крім того, відповідач зазначає, що Придніпровську залізницю включено до переліку підприємств, які мають істотне стратегічне значення для економіки та безпеки держави, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83. Відповідач вважає зазначений до стягнення штраф завищеним та просить врахувати дане клопотання під час розгляду справи.
Щодо суті позовних вимог та розрахунку штрафу заперечень від відповідача не надійшло.
Позивачем подані заперечення проти клопотання про зменшення розміру штрафу. Позивач зазначає, що посилання відповідача на зменшення обігових коштів, збільшення збитків, заборгованість по залученим коштам, зниження обсягів перевезення та значне зростання вартості матеріалів та паливно-енергетичних ресурсів, які становлять третину у складі операційних витрат, характеризує його як господарюючого суб'єкта, основна мета якого, згідно зі статтею 84 Цивільного кодексу України - отримання прибутку, досягнення якої залежить, окрім іншого, від ефективності управління, і в цьому сенсі сторони, як підприємницькі товариства, є рівними. Позивач не погоджується із твердженнями відповідача щодо неналежних розрахунків держави за перевезення пільгової категорії громадян, оскільки вони жодним чином не впливають на правовідносини позивача та відповідача, які виникли із договору перевезення вантажів та які мав здійснити відповідач у встановлені законом строки, які він порушив, при цьому відповідачем не надано жодного доказу чи пояснення на підтвердження поважних причин несвоєчасного перевезення вантажу за спірними залізничними накладними. Позивач вважає хибним твердження відповідача щодо заборгованості контрагентів, так як дана обставина не входить в предмет доказування та свідчить лише про існування зобов'язань перед відповідачем, а не доводить факт збитковості підприємства. Стосовно посилання відповідача на те, що Придніпровську залізницю включено до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, позивач вказує, що дана підстава не впливає на випадки щодо відповідальності за неналежне виконання своїх зобов'язань. Щодо посилань на значний розмір штрафу позивач зауважує, що такий розмір визначений у ст. 116 Статуту залізниць України, яка до речі, не передбачає зменшення суми штрафу. Стосовно посилання на відсутність збитків, позивач зазначає про те, що в даному випадку штраф нарахований за факт порушення, а не від суми понесених збитків. Враховуючи викладене, позивач не вбачає підстав для зменшення розміру штрафу.
У судове засідання 12.08.2019 представник відповідача не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, призначено перше судове засідання на 31.07.2019. З 31.07.2019 розгляд справи відкладений на 12.08.2019.
У судовому засіданні 12.08.2019 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
У березні 2019 року до станції призначення Інгулець Придніпровської залізниці Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" здійснено перевезення вагонів залізничних, що перевозяться на своїх осях, не поіменованих в алфавіті (порожні власні напіввагони під навантаження) одержувачем яких є Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат".
Під час здійснення вказаних перевезень відповідачем було допущено прострочення термінів доставки, що підтверджується календарними штемпелями на залізничних накладних №№ 42123513, 46364121, 42123547, 48601157, 48601181, 48608186, 48613335, 48622641, 48663769, 41181918, 41181900, 41181926, 41181884, 41181975, 41632696, 41632605, 41632563, 41632522, 41783200, 41783101, 41857749, 41857756, 41857764, 41857780, 41871633, 41871716, 41871591, 41871666, 41871625, 41871674, 41871708, 41871658, 41871682, 41871617, 41930587, 41930579, 41930603, 41930561, 41930538, 41930546, 41930553, 41930595, 41962101, 42034116, 42114082, 42114058, 42119339, 42119222, 42119214, 42153148, 42153130, 42153171, 42205401, 46693065, 42206920, 42206896, 42206912, 42205484, 42205450, 42205468, 42205518, 42205476, 42205492, 46748208, 46748307, 46748273, 46748356, 46748265, 46748166, 42251298, 46767208, 46783551, 46783494, 46490496, 46571261, 42113324, 46646857, 46656047, 46656005, 46693073, 42205435, 42205500, 42210641, 42251306, 42307595, 42307603, 42307629, 46759270, 46776068, 46866299, 46866331, 46901344, 46901377, 46901427, 32303554, 32374290, 41617283, 42145391, 42145409, 42145417, 42145433, 42145441, 42145458, 42162560, 42184945, 42185041, 42308411, 43729300, 43868660, 43874908, 43879527, 46733127, 46776076, 46830899, 46879474, 46879482, 46879490, 46887667, 46887683, 46887691, 46887725, 46891206, 46896536, 46896544, 46896577, 46896593, 46896601, 46896619, 46896635, 46896676, 46901211, 46901260, 46901336, 46906145, 46906863, 46906871, 46907093, 46911608, 46913414, 46913422, 46913802, 46920856, 46921011, 46945606, 46945713, 46949913, 46983326, 46990156, 48670871, а саме: вагони доставлено одержувачу з порушенням терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644.
Позивач, посилається на допущене відповідачем прострочення термінів доставки вантажу, що передбачені статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, на підставі статті 116 Статуту залізниць України, у зв'язку з чим нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у загальному розмірі 104 406,20 грн., з чим не погоджується відповідач, що і є причиною спору.
Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата (ч.1 ст. 916 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).
Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
При цьому, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Згідно статті 22 Статуту залізниць України, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Згідно за п. 5.4. Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 року №17, перевезення власних вантажних вагонів у завантаженому і порожньому стані в усіх випадках (передислокація, ремонт тощо) оформляється перевізним документом (накладною) в електронному (із накладенням електронного цифрового підпису) або паперовому вигляді згідно з Правилами оформлення перевізних документів.
За п. 1.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, перевезення власних (орендованих) локомотивів і вагонів у завантаженому та порожньому стані оформлюються перевізними документами, в яких у графі 20 "Найменування вантажу" відправником зазначається: для локомотивів і завантажених вагонів - "Власний (орендований) вагон (локомотив). Власник (орендар) (найменування власника, оператора, орендаря)"; для порожніх вагонів - "Порожній власний (орендований) вагон. З-під ... (найменування вантажу). Власник (орендар) (найменування власника, оператора, орендаря). Направляється до пункту навантаження (в ремонт тощо)".
Тобто, власний порожній вагон має статус вантажу, що перевозиться на власних осях.
Порожній власний вагон є особливим вантажем, бо для його перевезення не виділяється окремого рухомого складу(вагону). Даний вантаж прямує на власних осях, як вагон.
Відповідно до абзацу першого статті 6 Розділу 1 Статуту , вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.
Відповідно до статті 41 Статуту, залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно статті 130 Статуту залізниць України належним доказом прострочення доставки вантажу залізницею є накладна.
Згідно пункту 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Пунктом 1.1. Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1. наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км.
Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах (пункт 2.1. Правил).
Разом з тим, згідно з пунктом 2.4. Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9. Правил).
Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки (п. 2.10. Правил).
Оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування (п. 8 Правил).
Згідно статті 131 Статуту залізниць України претензії вантажоодержувачів щодо сплати штрафів заявляються залізниці призначення.
Відповідно до статті 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
В Інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/420/2012 від 04.04.2012 "Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів" зазначено, що встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
Відповідно до статті 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, в силу статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається.
Відповідно до частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За вимогами Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування (пункт 8 Правил).
Як підтверджується календарними штемпелями на накладних №№ 42123513, 46364121, 42123547, 48601157, 48601181, 48608186, 48613335, 48622641, 48663769, 41181918, 41181900, 41181926, 41181884, 41181975, 41632696, 41632605, 41632563, 41632522, 41783200, 41783101, 41857749, 41857756, 41857764, 41857780, 41871633, 41871716, 41871591, 41871666, 41871625, 41871674, 41871708, 41871658, 41871682, 41871617, 41930587, 41930579, 41930603, 41930561, 41930538, 41930546, 41930553, 41930595, 41962101, 42034116, 42114082, 42114058, 42119339, 42119222, 42119214, 42153148, 42153130, 42153171, 42205401, 46693065, 42206920, 42206896, 42206912, 42205484, 42205450, 42205468, 42205518, 42205476, 42205492, 46748208, 46748307, 46748273, 46748356, 46748265, 46748166, 42251298, 46767208, 46783551, 46783494, 46490496, 46571261, 42113324, 46646857, 46656047, 46656005, 46693073, 42205435, 42205500, 42210641, 42251306, 42307595, 42307603, 42307629, 46759270, 46776068, 46866299, 46866331, 46901344, 46901377, 46901427, 32303554, 32374290, 41617283, 42145391, 42145409, 42145417, 42145433, 42145441, 42145458, 42162560, 42184945, 42185041, 42308411, 43729300, 43868660, 43874908, 43879527, 46733127, 46776076, 46830899, 46879474, 46879482, 46879490, 46887667, 46887683, 46887691, 46887725, 46891206, 46896536, 46896544, 46896577, 46896593, 46896601, 46896619, 46896635, 46896676, 46901211, 46901260, 46901336, 46906145, 46906863, 46906871, 46907093, 46911608, 46913414, 46913422, 46913802, 46920856, 46921011, 46945606, 46945713, 46949913, 46983326, 46990156, 48670871 вантаж доставлено одержувачу з порушенням встановленого терміну доставки, який визначений згідно зі статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.
Відповідно до частин 1 ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Заперечень щодо суті позовних вимог та розрахунку штрафу відповідач не надав, доказів, наведених в обґрунтування позову не спростував.
Перевіривши розрахунок штрафу, суд помилок не виявив.
За викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 104 406,20 грн. - підлягають задоволенню повністю.
Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст. 233 Господарського кодексу України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з п.2.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням господарського суду.
У підпункті 3.17.4 підпункту 3.17 пункту 3 цієї постанови пленуму зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд повинен, зокрема встановити винятковість даного випадку, майновий стан сторін та оцінити співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій із розміром збитків кредитора, врахувати інтереси обох сторін.
Майновий стан сторін і соціальна значущість боржника має значення для вирішення питання про зменшення розміру штрафних санкцій.
При цьому, розмір, до якого штрафні санкції підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку.
Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст.86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні; інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов'язання; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов'язання; невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання; негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
При цьому, під винятковістю слід розуміти такі обставини, які дозволяють суду при обов'язковому застосуванні штрафних санкцій, передбачених договором або законом, їх зменшити, а не в будь-якому випадку, в разі подання стороною у справі клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.
Також слід зауважити, що штрафні санкції за своєю природою є засобами стимулювання боржника належним чином виконати свій обов'язок, а не покласти на нього додатковий, тому слід розуміти, що передбачені законом санкції будуть застосовані в разі порушення зобов'язань, а їх зменшення скоріше є виключенням.
Відповідно до ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінюючи клопотання відповідача, слід зазначити, що посилання заявника на те, що Придніпровську залізницю включено до переліку підприємств, які мають істотне стратегічне значення для економіки та безпеки держави, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83, не є тією достатньою обставиною, що надає право суду на зменшення розміру неустойки, без дослідження всіх доказів для зменшення неустойки у сукупності.
При цьому, суд наголошує, що організаційна форма підприємства відповідача, в даному випадку засновником якого є держава в особі Кабінету Міністрів України, не впливає на те, що відповідач є таким самим учасником господарських відносин та суб'єктом господарювання, як і позивач та на нього, відповідно, розповсюджуються ті самі норми права, що регулюють спірні відносини, в даному випадку щодо відповідальності за неналежне виконання зобов'язань, що мало місце у цій справі.
Питання неналежності розрахунків держави за перевезення пільгової категорії громадян жодним чином не впливає на правовідносини позивача та відповідача, які виникли із договору перевезення вантажів, які мав здійснити відповідач у встановлені законом строки та які він порушив. При цьому відповідачем не надано жодного доказу до матеріалів справи, який би пояснював чому допущено несвоєчасне перевезення за спірними накладними, як таких доказів не містять залізничні накладні. Слід звернути увагу, що відповідач у клопотанні зазначав, що вказані кошти (некомпенсовані державною кошти за пільгові перевезення) витратив би на відновлення та поліпшення інфраструктури, що б покращило виконання зобов'язань перед клієнтами, втім, доказів, що за сполученнями, якими здійснювалось перевезення за спірними накладними були здійснені аварійні затримки через неможливість подальшого слідування не надавав.
Також, при посиланні на зменшенні обсягу перевезень, скаржник не пояснює чому продовжуються затримки у перевезенні вантажів, навіть, з урахуванням строків, на які продовжувався строк доставки, з урахуванням часу, зазначеного у п.49 накладної (яка заповнена на підставі п.2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу).
Зменшення обігових коштів відповідача не впливає на обов'язковість належного виконання взятих на себе договірних зобов'язань.
Щодо посилання відповідача на необхідність здійснення військових перевезень, то відповідач не зазначив яким чином це вплинуло на своєчасність доставки вантажу у договірних відносинах з позивачем (зайнятість рухомого складу для військових потреб, тощо).
Також суд наголошує, що визначення значності суми штрафу з розміром передплаченого відповідачем податку на прибуток за 2018 рік, оскільки розмір штрафу за нормами матеріального права, які підлягають застосуванню в даному випадку, а саме ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України може порівнюватись лише з розміром збитків кредитора, при цьому під розміром збитків (в розумінні ч.3 ст.551 ЦК України) слід розуміти суму, на яку нараховано неустойку, а не будь-яку іншу суму (вказаний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду України від 14.09.2016 у справі № 6-473цс16).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.02.2019 №910/9765/18, постановах Центрального апеляційного господарського суду від 19.03.2019 №904/3988/18 та від 29.05.2019 №904/5943/18, від 05.06.2019 №904/116/19.
Зважаючи на викладене, підстави для зменшення розміру штрафу відсутні.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 1921,00 грн.
Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу у розмірі 104 406,20 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, б.5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код 40081237) на користь Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50102, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47, ідентифікаційний код 00190905) штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 104 406,20, судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 19.08.2019
Суддя О.М. Крижний