09.07.07
Справа № 14/16-06.
За позовом приватного підприємця Древаля Сергія Миколайовича
До відповідача сільськогосподарського виробничого кооперативу “Колядинець»
Про стягнення 21 488 грн. 78 коп.
Суддя Коваленко О.В.
За участю представників сторін:
Від позивача: Древаль С.М.,
Від відповідача: Марченко В.А.
Суть спору: позивач просить стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу “Колядинець» борг в сумі 21 488 грн. 78 коп., судові витрати покласти на відповідача.
У листопаді 2006 року, позивач подав до суду заяву про зміну позовних вимог, в якій просив визнати усний договір купівлі-продажу від 01.03.2005 року недійсним та зобов'язати відповідача повернути майно, отримане по накладній №1/2005 від 01.03.2005 року (за винятком оплаченого на суму 1 401,00 грн.), а при відсутності зазначених матеріальних цінностей -стягнути їх вартість, яка складає 21 488,78 грн.
В судовому засіданні представник позивача уточнив свої вимоги, а саме просить стягнути з відповідача борг в сумі 21 488 грн. 78 коп.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те що, ніякої заборгованості перед позивачем він не має, про що свідчить платіжне доручення №118 від 01.04.2005р.в якому в графі призначення платежу зазначено «За з/ч кінцевий розрахунок.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
Між позивачем та відповідачем було укладено спрощений договір поставки, відповідно до якого позивач поставив відповідачу запасні частини до сільськогосподарської техніки на суму 22 889 грн. 78 коп., у відповідності до укладеного усного договору з відповідачем на підставі накладної № 1/2005 р. від 01.03.05р.
Враховуючи те, що відповідач розрахунок не провів позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх інтересів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази, які мають значення для вирішення справи по суті, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Згідно зі ст.. 626 ЦК України угодами є домовленість двох або більш сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов*язків.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 206 ЦК України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.
Відповідно до ст.. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинило дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема у відзивах на позов від 02.02.2006 року (т.1, а.с.20), від 09.03.2006 року (т.1, а.с.89), відповідач визнав отримання ним матеріальних цінностей по накладній №1/2005 від 01.03.2005 року і посилався лише на наявність спору щодо їх вартості та вважав, що сплачена ним 01.04.2005 року сума у розмірі 1 401 грн. є достатньою платою за отримане. Зазначений факт також встановлений Вищим господарським судом України в постанові від 12.04.2007р. Отже на підставі статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
З огляду на це суд вважає, що відповідач дійсно отримав від позивача товар на підставі накладної № 1/2005 р. від 01.03.05 р. І вподальшому своїми діями схвалив угоду укладену головним інженером відповідача Кравченко В.А. без довіреності на право одержання матеріальних цінностей, що також підтверджується поясненнями працівників відповідача головного інженера Кравченко В.А. та комірника Кревсун В.В., в яких зазначено що отримані від позивача запчастини, вони за вказівкою директора відповідача Марченко В.А. видали для ремонту сільськогосподарської техніки належної СВК “Колядинець».
Заперечення відповідача в частині щодо не узгодженості ціни на отримані ним запасні частини, судом не приймається, оскільки відповідач мав накладну № 1/2005 р. від 01.03.05 р. в якій визначений перелік та вартість товару.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не подав доказів сплати боргу в сумі 21 488 грн. 78 коп., або обґрунтованих заперечень проти позовних вимог, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача даної заборгованості є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32-36,44,47-1,49,82,85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 206, 638, 1212,1213 ЦК України, - суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу “Колядинець» (Сумська обл., Липово-Долинський район, с. Колядинець, код 13622896) на користь приватного підприємця Древаля Сергія Миколайовича (Сумська обл., м. Лебедин, вул. Гагаріна, 4, ід. номер 2039804855) 21 488 грн. 78 коп. боргу, 214 грн. 88 коп. витрат по сплаті держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після вступу рішення в законну силу.