вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" серпня 2019 р. Справа№ 910/8134/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Коробенка Г.П.
Чорногуза М.Г.
при секретарі судовго засідання: Вороніній О.С.
за участю представників сторін:
від прокуратури: Халанчук О.С. - службове посвідчення
від позивача: Ільчик М.О. - довіреність №225-КМГ-4145 від 30.07.2019
від відповідача: Голомозий Є.В. - ордер серія ЧК №114714 від 07.08.2019
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора України, м. Київ
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2019
у справі №910/8134/19 (суддя Трофименко Т.Ю.)
за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави, в особі Київської міської ради, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний центр "Житлові квартали", м. Київ
про витребування майна з чужого незаконного володіння,
Короткий зміст позовних вимог.
21.06.2019 Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Київської міської ради (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний центр "Житлові квартали" (далі - відповідач) з вимогою про витребування у відповідача земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:90: 335:0054) площею 5 га вартістю згідно із нормативно-грошовою оцінкою 90 840 216,30 грн., розташовану на вул. Лісничій у Голосіївському районі міста Києва, та про передачу цієї земельної ділянки у власність територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради.
Позов мотивовано виявленням Генеральною прокуратурою України порушень Земельного та Житлового кодексів України, допущених при передачі Обслуговуючому кооперативу житловий кооператив "Харчомашовець" (далі - ОКЖК "Харчомашовець") безоплатно, не на конкурентних засадах земельних ділянок загальною площею105,46 га - у власність для житлової забудови та у довгострокову оренду.
До складу зазначеної земельної ділянки, яка передавалась ОКЖК "Харчомашовець", у власність для житлової забудови, входить земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:335:0054 площею 5 га, що перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний центр "Житлові квартали".
Враховуючи, що рішенням Господарського суду міста Києва від 02.02.2016 у справі №910/3725/14, яке залишено без змін судами вищої інстанції, визнано недійсними рішення Київської міської ради від 01.10.2007 №356/3190 "Про передачу земельних ділянок Обслуговуючому кооперативу житловий кооператив "Харчомашовець" для житлової забудови по вул . Лісничій у Голосіївському районі міста Києва", державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ №№ 006292 та 006293 , видані ОКЖК "Харчомашовець", державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №030300 та 920173, видані ТОВ "Будівельна асоціація", державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 011945 , виданий ТОВ "Тестбуд", визнано відсутність в ОКЖК "Харчомашовець", ТОВ "Будівельна асоціація" та ТОВ "Тестбуд" права власності на земельні ділянки, розташовані за адресою: вул. Ліснича, Голосіївського району, м . Київ , площею 55,93 га (кадастровий номер 8000000000:90:335:0040 ), площею 28,3789 га (кадастровий номер 8000000000:90:335:0041 ), Заступник Генерального прокурора вважає, що з урахуванням вимог ст. 388 ЦК України земельна ділянка площею 5 га з кадастровим номером 8000000000:90:335:0054 має бути витребувана у ТОВ "Будівельний центр "Житлові квартали" та передана у власність територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у справі №910/8134/19 позовну заяву Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний центр "Житлові квартали" про витребування майна з чужого незаконного володіння визнано неподаною та повернуто заявнику разом з додатками.
Ухвала вмотивована вимогами ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки Заступником Генерального прокурора України не було усунуто усього обсягу недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 25.06.2019 у цій справі, зокрема, не подано доказів наявності підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру" в інтересах держави в особі Київської міської ради.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Заступник Генерального прокурора України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано, що станом на момент винесення оскаржуваної ухвали Київською міською радою не вжито заходів щодо витребування спірної земельної ділянки в судовому порядку, трирічний строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України, сплинув 24.06.2019, а прокурором пред'явлено позов за 3 дні до закінчення цього строку. Також, апелянт зазначає, що підставою для звернення прокурора з позовною заявою став саме факт нездійснення уповноваженим органом, покладеного на нього законом обов'язку із захисту державних інтересів у сфері земельних відносин, який полягає у невжитті Київською міською радою заходів щодо припинення порушень інтересів держави, а саме витребування з чужого незаконного володіння спірної земельної ділянки.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/8134/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А. (судді доповідача), суддів Коробенка Г.П. та Чорногуза М.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника Генерального прокурора на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у справі № 910/8134/19 та призначено справу до розгляду на 14.08.2019.
Позиції учасників справи.
12.08.2019 через відділ документального забезпечення діяльності Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого відповідач проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, з підстав того, що прокурором при зверненні до місцевого господарського суду неналежним чином обґрунтовані підстави для здійснення представництва в суді законних інтересів держави та не було дотримано вимог законодавства щодо повідомлення про звернення до суду.
Явка представників учасників справи.
16.08.2019 у судове засідання з'явилися прокурор та представник позивача, вимоги апеляційної скарги підтримали, просили апеляційний господарський суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у справі №910/8134/19, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У судове засідання 16.08.2019 з'явився представник відповідача, проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у справі №910/8134/19 залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
21.06.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний центр "Житлові квартали" про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2019 уданій справі позовну заяву Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Київської міської ради залишено без руху з підстав порушення вимог оформлення позовної заяви, зокрема, п.п. 5, 7, 8 ч.3 ст.162 ГПК України, та надано Заступнику Генерального прокурора України строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення вказаної ухвали, шляхом подання до суду заяви, що містить відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, а також доказів наявності підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру" в інтересах держави в особі Київської міської ради.
02.07.2019 від Заступника Генерального прокурора України надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою від 04.07.2019 суд першої інстанції постановив позовну заяву Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Київської міської ради у справі №910/8134/19 вважати неподаною та повернути заявнику разом з додатками. Одночасно цією ж ухвалою повернуто заявнику також і заяву про вжиття заходів щодо забезпечення позову з додатками.
Зокрема, місцевий господарський суд зазначив, що Заступником Генерального прокурора України не подано доказів наявності підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру", в інтересах держави в особі Київської міської ради.
Повертаючи позовну заяву Заступника Генерального прокурора України, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вказана позовна заява підлягає поверненню на підставі ч.4 ст.174 ГПК України у зв'язку з не усуненням заявником усіх, вказаних в попередній ухвалі недоліків, у встановлений судом строк.
Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції зважаючи на таке.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Частинами 1, 3 ст. 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Ст. 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом.
В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції послався на положення ч. 4 ст. 174 ГПК України, проте колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що ним не було дотримано приписів вищенаведених норм процесуального права.
В силу приписів ч. 1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. При цьому в указаній ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення (ч.2 ст.174 ГПК України).
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, відповідно до вимог ч.4 ст.174 ГПК України заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч.ч. 6, 7 ст.174 ГПК України).
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 25.06.2019 суд першої інстанції, посилаючись на ч. 5 ст. 162 ГПК України, констатував, що Заступником Генерального прокурора України не надано та не зазначено жодних доказів наявності підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру" в інтересах держави в особі Київської міської ради, а лише вказано в тексті позовної заяви про невжиття впродовж 2016-2019 Київською міською радою, як власником земельної ділянки, заходів щодо її витребування.
До заяви про усунення недоліків, яка надійшла до суду першої інстанції 02.07.2019, Заступником Генерального прокурора України долучено лист Київській міській раді про надання інформації, датований 10.06.2019, а також повідомлення у порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 21.06.2019.
Проте, суд першої інстанції визнав зазначені документи неналежними та недопустимими доказами, оскільки, по-перше, їх було складено лише у місяці червні, в якому було подано позовну заяву, в той час, як, виходячи з позову, бездіяльність позивача щодо вжиття заходів з витребування земельної ділянки триває ще з 2016 року, а, по-друге, докази надіслання або вручення вказаних листів позивачу прокурором не надано. Інших доказів на доведення наявності підстав для здійснення представництва, про які йшлося в ухвалі суду від 25.06.2019, прокурором не подано.
Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, на думку суду першої інстанції, крім згаданих листів та повідомлення, заявник мав надати запити та копії документів, отриманих від позивача у відповідь на запити прокурора, які б свідчили про наявність підстав для такого представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах у зв'язку з бездіяльністю позивача та неналежного виконання ним своїх обов'язків.
Натомість, з огляду на те, що заявник таких доказів не надав, а саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття позовної заяви до розгляду є недостатнім, суд першої інстанції дійшов висновку, що Заступником Генерального прокурора України не було усунуто усього обсягу недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 25.06.2019 № 910/8134/19, наслідком чого стало повернення поданої позовної заяви з додатками на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим та таким, що суперечить викладеним в оскаржуваній ухвалі самим же судом обставинам і доводам.
Так, в ухвалі про повернення позовної заяви від 04.07.2019 суд першої інстанції констатує факт надання Заступником Генерального прокурора України разом із заявою про усунення недоліків копії листів Генеральної прокуратури України до Київської міської ради від 10.06.2019, копії листа відповіді Київської міської ради Генеральній прокуратурі України від 20.06.2019 та повідомлення Генеральної прокуратури України до Київської міської ради від 21.06.2019, що підтверджують, на думку заявника, бездіяльність Київської міської ради і доводять наявність підстав для звернення прокурора за захистом інтересів держави до суду.
Крім встановлення факту надання доказів, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі здійснив дослідження і оцінку вказаних доказів на відповідність їх вимогам ст. ст. 76, 77 ГПК України. За наслідками чого визнав вказані докази неналежними та недопустимими.
Проте, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що визнання наявних в матеріалах справи доказів, за результатами їх оцінки, неналежними та недопустимими не є тотожним визнанню їх не поданими та такими, що не зазначені заявником, як визначено в ухвалі місцевого суду про залишення позовної заяви без руху від 25.06.2019 у вказаній справі.
Отже, за умови подання заявником на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху певних доказів на підтвердження своїх доводів, які судом першої інстанції прийняті, досліджені та оцінені, відсутні підстави вважати заявника таким, що не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, що виключає, в свою чергу, можливість повернення судом позовної заяви відповідно до вимог ч.4 ст.174 ГПК України.
Поряд з цим колегія суддів апеляційного суду зазначає, що суд першої інстанції, застосовуючи для повернення у даній справі позовної заяви Заступника Генерального прокурора України норму ч.4 ст. 174 ГПК України (не усунення недоліків позовної заяви), в оскаржуваній ухвалі аналізує подані докази і зазначені доводи на наявність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави і доходить висновку про їх відсутність, що є окремою і самостійною підставою для повернення позовної заяви у відповідності до вимог п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України (відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави). Разом з тим колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 162 ГПК України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. Саме на зазначену норму ст.162 ГПК України суд першої інстанції посилався при постановлені у даній справі ухвали про залишення позовної заяви без руху відносно не зазначення та неподання прокурором доказів на підтвердження представництва ним інтересів держави в особі Київської міської ради.
Вказана обставина підтверджує невідповідність висновків суду першої інстанції, зазначеним в оскаржуваній ухвалі мотивам, а також неправильне зазначення норми права, якою керувався суд, постановляючи оскаржувану ухвалу.
Встановлені колегією суддів апеляційного господарського суду обставини свідчать про невідповідність оскаржуваної ухвали вимогам ст. 236 ГПК України.
Разом з цим колегія суддів апеляційного господарського суду перевіривши підстави для повернення позовної заяви відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України, зазначає таке.
В силу вимог ч.ч. 3-5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Згідно п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Таким законом є Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697 - VII.
За змістом ч. 3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
2) у разі відсутності такого органу.
Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається, а здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
При зверненні з позовом у даній справі в обґрунтування необхідності самостійного захисту інтересів держави прокурор вказав на невжиття позивачем - Київською міською радою, як власником спірної земельної ділянки, заходів щодо витребування останньої з чужого незаконного володіння. Наявність майже трирічного проміжку часу для звернення Київською міською радою з позовом свідчить про нездійснення нею захисту інтересів держави.
Також, з матеріалів справи вбачається, що з метою встановлення наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави Генеральною прокуратурою України 10.06.2019 направлено Київській міській раді лист №05/2-9064-11 про надання інформації, чи вживалися заходи щодо витребування у ТОВ "Будівельний центр "Житлові квартали" земельної ділянки площею 5 га (кадастровий номер 8000000000:335:0054) з чужого незаконного володіння.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що місцевим господарським судом безпідставно не враховано, що у відповідь на лист Генеральної прокуратури України №05/2-9064-11 від 10.06.2019 Київською міською радою листом №0570202/1-11647 від 20.06.2019 повідомлено Генеральну прокуратуру України про те, що правовстановлюючі документи та матеріали, на підставі яких відповідачем оформлено право власності, відсутні, а інформація щодо судових справ стосовно спірної земельної ділянки у Київській міській раді відсутня.
З вище викладеного вбачається, що попри інформування Генеральною прокуратурою України позивача про наявні порушення, жодних дій з цього приводу (подання позову, тощо) для усунення порушень вчинено не було, що в свою чергу свідчить про нездійснення Київською міською радою захисту інтересів держави.
Крім того наявність відповіді Київської міської ради на лист Генеральної прокуратури про надання інформації від 10.06.2019 спростовує висновок суду першої інстанції про необхідність надання заявником доказів направлення зазначеного листа.
Відтак, наведені у позовній заяві Заступником Генерального прокурора України підстави для звернення до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування колегія суддів апеляційного господарського суду вважає достатньо аргументованими і такими, що відповідають змісту наведеним вище норм права.
Підстави для повернення позовної заяви Заступника Генерального прокурора України, передбачені п. 4 ч. 5 ст.174 ГПК України, відсутні.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ за своєю природою потребує регулювання з боку держави, яке може змінюватися у часі та просторі відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб. Встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права. Крім того, обмеження буде несумісним із пунктом 1 статті 6, якщо воно не переслідує законну мету, та у разі відсутності розумного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі "СтаневпротиБолгарії" (Stanev v. Bulgaria), заява № 36760/06, п. 230, ECHR 2012). Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі "ВолчліпротиФранції" (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).
За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що у даному випадку порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального призвело до постановлення помилкової ухвали.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно п.4 ч.1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції (ч.3 ст.271 ГПК України).
В силу вимог п.6 ч.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Заступника генерального прокурора підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у справі №910/8134/19 - скасуванню з направленням справи (заяви) для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Судові витрати.
У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею справи (заяви) для продовження розгляду до суду першої інстанції розподіл витрат по оплаті судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 226, 240, 271, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у справі № 910/8134/19 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у справі № 910/8134/19 скасувати.
3. Матеріали справи направити для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено - 19.08.2019.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді Г.П. Коробенко
М.Г. Чорногуз