ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
місто Київ
07 вересня 2009 року 18:25 № 2а-2166/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В при секретарі Денисенко Ю.М., за участю представників сторін:
від позивача: Лівшиця Якова Мироновича
від відповідача: Домаскіна Сергія Петровича
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовомВідкритого акціонерного товариства «Київський завод «Аналітприлад»
до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва
проскасування рішення
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07 вересня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відкрите акціонерне товариство «Київський завод «Аналітприлад'звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва від 19.11.2008 №3688 щодо застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені.
Позовні вимоги мотивовано неправомірністю оскаржуваного рішення з огляду на відсутність порушень з боку позивача у сплаті внесків до Пенсійного фонду України. За посиланням позивача, платіжні доручення на перерахування відповідних коштів до органів Пенсійного Фонду України у якості сплати страхових внесків були подані товариством до банку своєчасно, проте не перераховані з вини банку у зв'язку з введенням мораторію на задоволення вимог та призначення тимчасового адміністратора.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач письмових заперечень суду не надав, проте в судовому засіданні просив в задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на обґрунтованість прийнятого рішення про застосування до позивача фінансових санкцій.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відкрите акціонерне товариство «Київський завод «Аналітприлад'зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва як платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва від 19.11.2008 №3688 у зв'язку із несвоєчасною сплатою страхових внесків до відкритого акціонерного товариства «Київський завод «Аналітприлад'на підставі пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'застосовано фінансові санкції у сумі 7 515,34 грн. та нараховано пеню у сумі 813,45 грн.
Позивач не погоджується із зазначеним рішенням з огляду на відсутність його вини у несвоєчасному надходженні коштів до органів Пенсійного фонду України.
Згідно пункту 6 частини другої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі по тексту -Закон) страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до частини шостої статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Згідно пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Згідно частини дев'ятої статті 20 Закону днем сплати страхових внесків вважається у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду або у випадках, передбачених цим Законом, на рахунок Накопичувального фонду - день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.
Відповідно до частини п'ятої статті 20 Закону страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем за період з 02.10.2008 по 06.10.2008 до філії «Жовтневе відділення Промінвестбанку в місті Києві'були подані платіжні доручення на перерахування коштів, які за призначенням не надійшли.
У зв'язку з чим, 14.10.2008 до філії «Жовтневе відділення Промінвестбанку в місті Києві'надано платіжні доручення від 14.10.2008 №205 на суму 91 144,61 грн. та №206 на суму 5 711,32 грн., відповідно до яких банківська установа мала перерахувати відповідні кошти до Пенсійного Фонду України у якості сплати страхових внесків.
З листа філії «Жовтневе відділення Промінвестбанку в місті Києві'від 05.11.2008 №06-2250 вбачається про блокування коштів платників через введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Так, 22.10.2008 на рахунок відкритого акціонерного товариства «Київський завод «Аналітприлад»(за період з 02.10.2008 по 06.10.2008) з Розрахункової палати Промінвестбанку було повернуто кошти у сумі 100 791,11 грн. та на ці кошти було накладено мораторій Тимчасовим адміністратором Промінвестбанку.
Постановою Правління Національно банку України від 07.10.2008 №308 «Про призначення тимчасової адміністрації у Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство)»з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 07.10.2008 до 06.04.2009.
Статтею 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(у редакції на час виникнення спірних відносин) передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку або, при необхідності, підготувати банк до продажу чи реорганізації з метою забезпечення інтересів вкладників та інших кредиторів. Зокрема, тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку.
Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами'цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Згідно підпункту 16.5.1 пункту 16.5 статті 16 названого Закону за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні'банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Відповідно підпункту 16.5.3 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами'не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування.
Позивач звертався до відповідача з листами від 17.10.2008 №245, від 28.10.2008 №260 у яких зазначав, що неперерахування коштів на сплату страхових внесків відбулось з вини банківської установи. Окрім цього, після прийняття оскаржуваного рішення позивач оскаржував його у встановленому порядку до Головного управління Пенсійного фонду України та Пенсійного фонду України, проте оскаржуване рішення було залишене без змін.
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги, що позивачем платіжні доручення на перерахування коштів зі сплати страхових внесків подано до установи банку своєчасно, без порушень строків сплати, проте за зазначеними платіжними дорученнями кошти банком перераховані не були.
Оскільки позивачем вжито всіх можливих заходів для своєчасної сплати страхових внесків до органів Пенсійного фонду України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене та керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі міста Києва від 19.11.2008 №3688.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Київський завод «Аналітприлад»3,40 грн. (три гривні 40 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.В. Літвінова
Постанову викладено в повному обсязі 12.10.2009