19.07.19 Справа № 200/21805/17
Провадження № 2-а/200/119/18
19 липня 2019 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровськ в складі головуючого судді Яковлева Д. О., за участю секретаря судового засідання Шейко А. М., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача Крупій В. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, начальника відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 2 Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Коломієць Тамари Григорівни з вимогами про:
визнання протиправними дій Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та начальника відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 2 Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Коломієць Тамари Григорівни та зобов'язання включити до страхового стажу для обчислення пенсії ОСОБА_1 періоди навчання у Талліннському морехідному училищі рибної промисловості із 01 вересня 1975 року по 14 лютого 1978 року, період роботи у Владивостоцькій базі тралового рефрижераторного флоту із 10 березня 1978 року по 28 вересня 1979 року та період роботи у Дніпропетровській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» із 01 серпня 2017 року по 06 вересня 2017 року,-
Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, який в подальшому уточнив. В обґрунтування уточненого позову посилається на те, що Розпорядженням Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі (далі - Відповідач-1) від 04 жовтня 2017 року № 810831 йому було здійснено перерахунок пенсії через зміну надбавки замість призначення пенсії за заявою від 15 вересня 2017 року. При цьому його страховий трудовий стаж був суттєво штучно зменшений. Так, загальний стаж (повний) визначено на 31 липня 2017 року, незважаючи на те, що він працював і у серпні і у вересні 2017 року, та працює і на сьогодні, що відображено в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5), які наявні у відповідачів та підтверджується листом з додатками Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства «Центр земельного кадастру» від 20 листопада 2017 року № 4-2/691. Позивач припускає, що такий стан справ, з урахуванням страхового трудового стажу, можливо було сприйняти з огляду на можливе несвоєчасне надходження інформації, оскільки згідно п. 4.3. «Порядку надання та оформлення документів для призначення пенсій» відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Разом із тим зазначає, що наступним абзацом цього пункту Порядку визначено, що після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії.
Незважаючи на неодноразові усні та письмові вимоги щодо дотримання законодавства про врахування страхового трудового стажу, Відповідач-2 рекомендував з цього питання звернутися через 2 роки для перерахунку розміру раніше призначеної пенсії.
Крім того, до його страхового трудового стажу для обчислення пенсії період навчання у Талліннському морехідному училищі рибної промисловості відповідачами зараховано не за даними трудової книжки, а за даними диплому відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній». З метою усунення помилок у діях Відповідачів позивач звертався з листами від 11 жовтня 2017 року до Відповідача-1 та від 07 листопада 2017 року до Відповідача-2, проте це не сприяло перегляду ними протиправного, штучно зниженого страхового трудового стажу, навіть не зважаючи на належним чином оформлену трудову книжку.
Відповідачі не взяли для розрахунку його страхового трудового стажу період його роботи у Владивостоцькій базі тралового та рефрижераторного флоту із 10 березня 1978 року по 28 вересня 1979 року, посилаючись на «...неможливість прочитати назву підприємства на печаті», посилаючись на «Порядок надання та оформлення документів для призначення пенсій» відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Постанову Кабінету Міністрів України № 637 та спільний наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту України від 29 липня 1993 року № 58 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників». При цьому, наведений перелік цих нормативних актів стосується випадків, коли виявляється неправильний або неточний запис відомостей про роботу у трудовій книжці. Разом із тим, його трудова книжка у записах № 11 та № 12 не містить ознак неправильності або неточності. Крім того, позивач критично ставиться до порад Відповідача-2 щодо листування із підприємствами, розташованими на території держави-агресора. Відповідачі мотивували відмову зарахувати цей спірний період роботи Позивача до страхового стажу виключно тим, що відомості, зазначені в трудовій книжці є, на їх думку, неправильними та неточними, а він не надав уточнюючу довідку підприємства, як це передбачено п. 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, а тому позивач звернувся до суду із цим позовом (а. с. 68-73).
Не погоджуючись із пред'явленим адміністративним позовом, 07 вересня 2018 року, відповідач - Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало суду відзив на позовну заяву, у якому посилалось на те, що з 2006 року позивачу була призначена пенсія відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». На підставі заяви позивача від 15 вересня 2017 року, позивача було переведено на пенсію за віком за нормами ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до п. 4.2 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії» відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок) при прийомі документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Відповідно до п. 1.7 Порядку, якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання, пенсія перераховується зі строків передбачених ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 затверджено Інструкцію «Про порядок ведення трудових книжок працівників» (далі - Інструкція). Відповідно до абз. 3 п. 2.4 Інструкції записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Відповідно до п. 2.27 Інструкції запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер. Днем звільнення вважається останній день роботи.
До загального стажу ОСОБА_1 зараховано наступні періоди роботи: з 05 вересня 1974 року по 25 грудня 1974 року, з 15 січня 1975 року по 27 серпня 1975 року, з 01 вересня 1975 року по 27 грудня 1977 року - період навчання Позивача у Талліннському морехідному училищі рибної промисловості згідно диплому № НОМЕР_2 виданому 27 грудня 1977 року, період роботи з 26 листопада 1979 року по 17 травня 1994 року, з 01 червня 1994 року по 30 вересня 1997 року, з 01 жовтня 1997 року по 31 грудня 2003 року з 01 січня 2004 року по 31 липня 2017 року.
Згідно з п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі - Порядок) у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про період роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Також, вищезазначеною Постановою Кабінету Міністрів України передбачено, що час навчання у вищих навчальних закладах, навчальних закладах, професійних навчальних виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Таким чином, на думку представника Відповідача-1, Головним управлінням правомірно на законних підставах зараховано до стажу період навчанні Позивача у Талліннському морехідному училищі рибної промисловості з 01 вересня 1975 року по 27 грудня 1977 року згідно диплому № НОМЕР_2 виданому 27 грудня 1977 року. Період роботи Позивача з 10 березня 1978 року по 28 вересня 1979 року не зараховано до його стажу у зв'язку з тим, в трудовій книжці на печатці за даний період не читається назва підприємства. Для підтвердження страхового стажу Позивача Управлінням був направлений запит від 03 жовтня 2017 року № 2385/02/21 до Державної установи-відділення Пенсійного фонду Російської Федерації по Приморському краю, щодо надання допомоги у витребуванні уточнюючої довідки на гр. ОСОБА_1 за період роботи з 10 березня 1978 року по 28 вересня 1979 року та довідки про реорганізацію підприємства. На теперішній час довідки підтверджуючої вищевказаний період роботи Позивача Головне управління не отримувало.
Стосовно зарахування періоду роботи Позивача з 01 серпня 2017 року по 06 вересня 2017 року зазначив про те, що згідно статті 24 Закону України «Про пенсійне забезпечення» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Позивач звернувся із заявою щодо переведення його на пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року 15 вересня 2017 року.
Стосовно зарахування періоду роботи Позивача за серпень 2017 року зазначив, що на момент звернення ОСОБА_1 із заявою щодо призначення пенсії за віком, сплата страхового внеску за серпень 2017 року була відсутня. Пенсія перерахована та виплачується позивачу відповідно до вимог чинного законодавства України.
Крім того, зазначили, що начальник відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 2 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Коломієць Тамара Григорівна з 16 травня 2018 року за власним бажанням була звільнена з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. У зв'язку з чим, відповідач просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову (а. с. 109-111).
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судовому засіданні вимоги уточненого адміністративного позову підтримали, за виключенням вимоги щодо зарахування до страхового стажу для обчислення пенсії періоду роботи у Дніпропетровській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» із 01 серпня 2017 року по 06 вересня 2017 року, у зв'язку з її добровільним виконанням Відповідачем-1 та посилаючись на обставини, викладені в уточненому позові письмово, просили задовольнити.
Представник відповідача Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у судовому засіданні позов не визнала, надала пояснення, аналогічні відзиву на позовну заяву, та просила суд відмовити в задоволенні позову. Крім того, надала письмові докази добровільного виконання вимоги позивача щодо зарахування до страхового стажу для обчислення пенсії періоду роботи у Дніпропетровській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» із 01 серпня 2017 року по 06 вересня 2017 року, які долучено до матеріалів справи.
Відповідач - начальник відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 2 Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Коломієць Т. Г . у судове засідання не з'явилась, про день, місце та час розгляду справи повідомлена належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи суду не подавала, тому суд вважає можливим розглянути справу у її відсутність.
Вислухавши вступне слово та пояснення сторін, з'ясувавши обставини та дослідивши наявні у справі докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, що не заперечується сторонами.
11 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, правонаступником якого є - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, із заявою про здійснення перерахунку його загального трудового стажу та коефіцієнту у порядку, визначеному чинним пенсійним законодавством, у зв'язку з чим просив здійснити корегування розміру його пенсії (а. с. 15).
Згідно із відповіддю Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі (правонаступник - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області) від 25 жовтня 2017 року № П299, ОСОБА_1 повідомлено що розмір його страхового стажу складає 40 років 7 місяців та 2 дні, коефіцієнт стажу з урахуванням кратності складає 1,35-0,40583. Для розрахунку його пенсії було використано заробітну плату за період з 01 липня 2000 року по 31 липня 2017 року, де індивідуальний коефіцієнт становить 3,19799, при обчисленні заробітку застосовано показник середньомісячної заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2017 рік (1197,91 грн.). Заробітна плата для обчислення пенсії становить: 1997,91 грн.*3,19799 = 3830,90 грн. Загальний розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 становить 2152,57 грн., з яких: 2098,87 грн. - розмір пенсії за віком та 53,70 грн. - доплата за понаднормативний стаж за 5 років. Крім того, позивача було повідомлено про те, що Управління повернеться до корегування розміру його пенсії на умовах та на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», про що його буде повідомлено (а. с. 16-17).
02 листопада 2017 року ОСОБА_1 повторно звернувся на адресу відповідача із заявою про надання пояснень щодо причин не включення до його страхового стажу періодів, спірні правовідносини стосовно зарахування яких є предметом судового розгляду у цій справі (а. с. 18-19).
Відповіддю Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі (правонаступник - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області) від 25 жовтня 2017 року № П299, ОСОБА_1 повідомлено щодо розміру його страхового стажу, який, після проведення перерахунку, складає 40 років 10 місяців та 23 дні, індивідуальний коефіцієнт становить 0,40833, при обчисленні заробітку застосовано середньомісячний заробіток 12038,51 грн. Загальний розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 після проведення перерахунку становить 4969,38 грн., з яких: 4915,68 грн. - розмір пенсії за віком та 53,70 грн. - доплата за понаднормативний стаж за 5 років (а. с. 20-22).
Вирішуючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України .
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначаються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XIІ (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
В силу приписів ч. 1 ст. 48 Кодексу законів про працю України, статті 62 Закону № 1788-XII, п. 1, п. 2 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок № 637), основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до п. 1, п. 3 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Судом встановлено, що позивач в період з 01 вересня 1975 року по 14 лютого 1978 року навчався в Таллінському морехідному училищі рибної промисловості, про що свідчить відповідний запис у трудовій книжці, виданої на ім'я позивача 10 вересня 1974 року (а. с. 6-10).
Згідно із пунктом "д" ч. 3 ст. 56 Закону № 1788-X, до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців (ч. 1 ст. 38 Закону України від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту»).
Відповідно до записів у трудовій книжці позивача, останній, після закінчення навчання, пройшов 45 денні воєнні збори, що пов'язано з необхідністю отримання військового звання після закінчення навчання у морехідному училищі (а. с. 7).
Таким чином, період навчання позивача в Таллінському морехідному училищі рибної промисловості в період з 01 вересня 1975 року по 14 лютого 1978 року підлягає зарахуванню в страховий стаж, оскільки після закінчення навчання позивач пройшов воєнні збори та своєчасно працевлаштувався за набутою професією на підприємство рибної промисловості.
З трудової книжки позивача також вбачається, що він з 10 березня 1978 року по 28 вересня 1979 року працював на Владивостоцькій базі тралового рефрижераторного флоту, про що також свідчить довідка вищезазначеного підприємства, долучена до матеріалів справи позивачем (а. с. 62).
Між тим, суд зазначає, що за приписами Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, необхідність надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників виникає лише при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. При цьому основним документом, якій підтверджує стаж роботи на підприємстві, є трудова книжка.
Під час судового розгляду підтверджено наявність у трудовій книжці позивача, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, відповідних записів із зазначенням відомостей щодо характеру роботи позивача у відповідний період на посадах, робота на яких зараховується до страхового стажу роботи.
Таким чином, суд вважає, що Відповідач-1, на якого КАС України покладено обов'язок доказування, не довів необхідність надання додатково уточнюючих довідок при наявності записів в трудовій книжці, які повністю підтверджують право позивача на зарахування до страхового стажу спірних періодів.
При цьому, судом враховується правова позиція Вищого адміністративного суду України, який за результатами розгляду аналогічних справ за № К/800/40969/13 від 13 березня 2014 року та № К/800/27262/13 від 19 червня 2014 року зазначив, що відсутність у позивача уточнюючої довідки про характер роботи та характеристики виконуваної роботи за наявності належним чином оформленої трудової книжки та усіх додаткових документів не спростовує наявності у працівника пільгового стажу роботи, що дає право виходу на пенсію на пільгових умовах.
Відповідачем не надано доказів того, що записи у трудовій книжці позивача стосовно стажу роботи зроблені неправильно, неточно або з іншими вадами, які заважають їх зарахуванню до загального стажу роботи, або взагалі відсутні.
Щодо моменту призначення пенсії, з урахуванням попередніх висновків суду, а також зарахування до страхового стажу для обчислення пенсії періоду роботи у Дніпропетровській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» із 01 серпня 2017 року по 06 вересня 2017 року, виходжу з необхідності проведення перерахунку строку страхового стажу для обчислення пенсії ОСОБА_1 з дня його звернення до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, правонаступником якого є - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, тобто з 11 жовтня 2017 року, що відповідає положенням п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846.
Таким чином, вимоги позивача в частині зарахування до страхового стажу для обчислення пенсії періодів навчання у Таллінському морехідному училищі рибної промисловості із 01 вересня 1975 року по 14 лютого 1978 року та роботи у Владивостоцькій базі тралового рефрижераторного флоту із 10 березня 1978 року по 28 вересня 1979 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо визнання дій відповідачів протиправними вважаю, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню оскільки самі по собі дії, шляхом надання відповідей на звернення відповідача не свідчать про їх протиправність.
Розподіл судових витрат слід здійснити у відповідності до положень ч. 3 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 73-78, 90, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, начальника відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 2 Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Коломієць Тамари Григорівни , - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) включити до страхового стажу для обчислення пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) періоди навчання у Таллінському морехідному училищі рибної промисловості із 01 вересня 1975 року по 14 лютого 1978 року та період роботи у Владивостоцькій базі тралового рефрижераторного флоту із 10 березня 1978 року по 28 вересня 1979 року.
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 22 липня 2019 року.
Суддя Д. О. Яковлев