Справа № 216/2556/18
провадження 2/216/58/19
іменем України
29 липня 2019 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Бутенко М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Клименко О.В.,
заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, -
встановив:
22.05.2018 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.
У позовній заяві зазначено, що об 08.09.2017 об 11.00 годині на площі 30-річчя Перемоги, що у м. Кривому Розі відбулася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення автомобіля Geely MR -7151А державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Chery Amulet державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 . Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль Chery Amulet державний реєстраційний номер НОМЕР_2 власником записаний ОСОБА_5 , який 01.11.2012 року надав довіреність ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на право розпоряджатися вищевказаним транспортним засобом. В свою чергу ОСОБА_6 діючи від імені ОСОБА_5 надав довіреність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які мають право розпоряджатися (продавати, обміняти, передавати в оренду, позичку, заставлять в забезпечення зобов'язань тощо), тобто автомобіль належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Дорожньо-транспортна пригода сталася через порушення відповідачем Правил дорожнього руху та постановою судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 17.11.2017 відповідача ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України - зазначеної ДТП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди моєму автомобілю було завдано значні механічні ушкодження. Відповідачем ОСОБА_3 було застраховано цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів у страховій компанії Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» та видано поліс № АМ/1565663 від 29.08.2017 року. Відповідно до статей 35,36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхова компанія виплатила позивачу відповідно до страхового акту від 16.01.2018 року № 12901/1/ЦВ відшкодування у розмірі 18918,69 гривень та пеню за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування в розмірі 828,28 грн, разом 19776, 39 гривень, що підтверджується витягом ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо руху по картці ОСОБА_1 . Розмір матеріального збитку, заподіяного транспортному засобу визначається на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції від 24.11.2003 року за №142/5/2092 (далі - Методика). Згідно абз.2 п.8.2 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля та величини ВТВ (втрати товарної вартості). Отже, не погоджуючись з сумою страхового відшкодування, враховуючи її недостатньою для відновлення його автомобіля, пошкодженого в ДТП, він звернулася до незалежного оцінювача ОСОБА_8 , яким було проведено огляд транспортного засобу та визначено оціночну вартість матеріального збитку в результаті пошкодження, спричиненого власнику автомобіля Chery Amulet державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , яка складає 74357,75 гривень, що підтверджується копією звіту про оцінку майна № 074/МУ-17 від 03.12.2017. Вартість проведення цієї експертизи становить 1000,00 гривень, про що свідчить копія розрахункової квитанції серії КР № 015433 від 30.11.2017 року. Таким чином вважає, що ОСОБА_3 як власник джерела підвищеної небезпеки - автомобіля Geely MR -7151А державний реєстраційний номер НОМЕР_1 повинен відшкодувати йому різницю між сумою страхового відшкодування та вартістю матеріального збитку в результаті пошкодження його автомобіля, яка складає 55439,06 гривень. Крім того, відповідачем завдано мені й моральну шкоду, яка полягає у порушенні нормальних життєвих зв'язків, душевних стражданням пережитим мною у зв'язку із ДТП: момент удару (декілька разів), замикання електропроводки, розлиття автомобільних рідин таких як антифриз (токсична речовина, якою можна отруїтися) та його випаровування під час потрапляння на розігріті деталі двигуна із пошкодженого радіатора автомобіля, погіршення самопочуття (головокружіння, нудота та ін..), проходженням медичного огляду та пошкодженням чайна - автомобіля, душевних стражданнях, пов'язаними з тим, що маючи автомобіль у власності, я та моя родина тривалий час не може користуватися всіма благами та перевагами, які дає транспортний засіб, хвилюваннями у зв'язку з необхідністю перелаштовувати налагоджений ритм життя, пересування по місту для придбання товарів або послуг у різких магазинах та аптеках, тощо - безспірним є те, що користуватися громадським транспортом потребує значно більше затрат зусиль і часу, а користування таксі є доволі коштовним, емоційним дискомфортом, пов'язаним з тим, що володіння, «зовсім не старим (2007 року випуску) автомобілем підкреслювало мій статус самодостатньої людини, а після ДТП, вже тривалий час, відчуваю себе залежним від громадського транспорту, що не вселяє оптимізму, додатковим навантаженням, що виникли внаслідок ДТП - це написання заяви про відшкодування, отримання копії звіту експерта, звернення до страхової компанії, написання скарги до МТСБУ та прокуратури тощо, декілька разів зустрічі з автомобільним експертом і страховою компанією (це огляд автомобіля). Осягнути в повній мірі рівень моральних страждань, пов'язаних із пошкодженням майна, а тим більше оцінити в грошовому виразі надзвичайно важко. Однак, враховуючи всі перелічені вище фактори спричинену йому моральну шкоду він оцінює у 5 090 гривень. Крім того на час звернення до суду, відповідачем не сплачено жодної копійки в рамках відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої його діями, навіть не пробачився за скоєне, тобто ОСОБА_3 проявив байдужість до скоєного, до наслідків та поновлення прав.
Посилаючись на наведені обставини, позивач просить суд задовольнити позов.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, не використали наданого законом права на особисту участь у судовому засіданні, у судове засідання не з'явилися, просили розглянути справу у їх відсутності, про що надали письмову заяву, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_3 , у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був сповіщений належним чином.
Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був сповіщений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник третьої особи товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був сповіщений належним чином.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, а позивачі не заперечували проти заочного розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу у заочному порядку.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.10.2017 на відповідача ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП за те, що 08.09.2017 об 11.00 год. керуючи автомобілем Geely MR -7151А державний реєстраційний номер НОМЕР_1 по пл. 30 річчя Перемоги в мс. Кривий Ріг на регульованому перехресті нерівнозначних доріг, повертаючи ліворуч не надав дорогу транспортному засобу Chery Amulet державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , який рухався у зустрічному напрямку прямо, внаслідок чого допустив зіткнення, чим порушив вимоги п.16.6 ПДР України, внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження - а.с.18.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль Chery Amulet державний реєстраційний номер НОМЕР_2 власником записаний ОСОБА_5 , який 01.11.2012 року надав довіреність ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на право розпоряджатися вищевказаним транспортним засобом. В свою чергу ОСОБА_6 діючи від імені ОСОБА_5 надав довіреність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які мають право розпоряджатися (продавати, обміняти, передавати в оренду, позичку, заставлять в забезпечення зобов'язань тощо), тобто автомобіль належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - а.с.20,21.
Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» виплатила позивачу відповідно до страхового акту від 16.01.2018 року № 12901/1/ЦВ відшкодування у розмірі 18918,69 гривень та пеню за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування в розмірі 828,28 грн, разом 19776, 39 гривень, що підтверджується витягом ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо руху по картці ОСОБА_1 - а.с.30.
Відповідно до звіту про оцінку майна № 074/МУ-17 від 03.12.2017 незалежного оцінювача ОСОБА_8 , яким було проведено огляд транспортного засобу, оціночна вартість матеріального збитку в результаті пошкодження, спричиненого власнику автомобіля Chery Amulet державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , яка складає 74357,75 гривень, що підтверджується копією звіту про оцінку майна № 074/МУ-17 від 03.12.2017 - а.с.22, вартість проведення цієї експертизи становить 1000,00 гривень, про що свідчить копія розрахункової квитанції серії КР № 015433 від 30.11.2017 року -а.с.23.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
У відповідності до положень ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка його заподіяла.
Частиною 2 статті 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За положеннями п 1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоду і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
В пункті 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року N 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», вказано, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Оскільки постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.10.2017 року вина відповідача ОСОБА_3 у зв'язку із порушенням правил дорожнього руху та пошкодженням автомобіля позивачів була встановлена, а відповідач користувався джерелом підвищеної небезпеки на відповідній правовій підставі, тому саме вказана особа має відповідати за завдану шкоду.
Із витягу ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо руху по картці ОСОБА_1 встановлено, що товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» виплатила позивачу відповідно до страхового акту від 16.01.2018 року № 12901/1/ЦВ відшкодування у розмірі 18918,69 гривень та пеню за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування в розмірі 828,28 грн, разом 19776, 39 гривень - а.с.30
В силу вимог ч. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України (стаття 29 Закону).
Також, судом береться до уваги роз'яснення, викладені в п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року N4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», а саме, що відповідно до статті 3 Закону N 1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ЦК, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону N 1961-IV обов'язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках Моторному (транспортному) страховому бюро України), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування.
При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Крім того, відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - «Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб». Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до вимог п.п.8,9 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування майнової та моральної шкода.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а збитками є витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.
Нормами ст.23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права, а моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із пошкодженням її майна; відшкодовується грішми, незалежно від майнової шкоди, яка піддягає відшкодуванню та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Згідно з
Вимогами ч.1 ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів, а згідно з ч.2 цієї статті, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з нормою ч.іст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.
Згідно з вимогами ч.3 ст.61 ЦК України, обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в товаристві з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», вартість матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля «ЗАЗ ТФ699Р» складає 74357,75 грн., при цьому, страховиком було здійснено виплату страхового відшкодування позивачу у розмірі 19776,39 грн. в межах ліміту відповідальності, тобто заявлена позивачами вимога майнового характеру в сумі різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням) є обґрунтованою. Також суд вважає обґрунтовано заявленими вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 5000 грн., а також вартості проведеної оцінки транспортного засобу в розмірі 1000 грн., вартості послуг евакуатора на перевезення автомобіля в розмірі 500 грн.
Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та матеріально підтверджені судові витрати.
Отже з урахуванням наведеного з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 3 524? грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 13, 82, 141, 206, 264-265, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 22, 1166, 1187, 1188 ЦК України, суд-
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 матеріальну шкоду, спричинену в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 55439 (п'ятдесят п'ять тисяч чотириста тридцять дев'ять ) грн.06 коп., моральну шкоду, спричинену в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень, вартість проведеної оцінки транспортного засобу в розмірі 1000 (одна тисяча) грн., вартість послуг евакуатора на перевезення автомобіля в розмірі 500 (п'ятсот)грн., а всього 61 939 (шістдесят одну тисячу дев'ятсот тридцять дев'ять) грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 3 524 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
Відомості про сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя М.В. Бутенко