Справа № 182/5684/19
Провадження № 1-кс/0182/2825/2019
17.08.2019 м. Нікополь
Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл..
ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Нікополі клопотання старшого слідчого СВ Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровської обл. ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.08.2019 за № 12019040340002137 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Нікополь Дніпропетровської обл., громадянина України, який зареєстрований у АДРЕСА_1 , але фактичного місця мешкання не має, не працює, з освітою середньою, не одружений, раніше судимий:
- 10.04.2006 Нікопольським міськрайоним судом за ст. 185 ч. 3, 70 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним терміном 1 рік;
-05.10.2006 Нікопольський міськрайоним судом за ч. 3 ст. 185, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
- 27.06.2012 Нікопольським міськрайоним судом за ст. 185 ч. 3 КК України до 4 років позбавлення волі;
14.03.2016 Нікопольським міськрайоним судом за ст. 185 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним терміном 1 рік
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
17.08.2019 до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл. надійшло клопотання старшого слідчого СВ Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровської обл. ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.08.2019 за № 12019040340002137 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтовано тим, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 16.08.2019 приблизно о 10.20 год. знаходився біля провулку Деповський м. Нікополі Дніпропетровської обл., де побачив раніше йому не знайому ОСОБА_7 , у якої у руках побачив жіночу сумку, після чого у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення вищевказаного майна, належного ОСОБА_7 , із застосуванням насильства щодо останньої, яка в цей час прямувала через залізничну колію у напрямку провулку Деповського м. Нікополь Дніпропетровської обл.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 з метою відкритого викрадення чужого майна пішов за ОСОБА_7 .
Після чого, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна із застосуванням насильства, неподалік від пров. Деповський в м. Нікополь Дніпропетровської області, підійшов до ОСОБА_7 та застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої ОСОБА_7 , що виразилось у нанесенні одного удару у праве плече потерпілої, від якого остання впала на землю, відкрито умисно, з корисливих мотивів, повторно заволодів майном потерпілої, а саме жіночою сумкою, у якій знаходився мобільний телефон марки «Samsung GT-Е1200R» білого кольору з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Водафон», гаманець з грошима в сумі 150 грн., пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_7 , замковий ключ.
Тим самим, ОСОБА_5 , застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої ОСОБА_7 відкрито викрав вищевказане майно, належне останній.
Після вчинення злочину ОСОБА_5 зник з місця скоєння кримінального правопорушення з викраденим майном, яким розпорядився на власний розсуд.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно.
16.08.2019 ОСОБА_5 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.
Оскільки ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4-х до 6-ти років, він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання, що може спонукати його переховуватись від слідства та суду; він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних, корисливих злочинів; до Нікопольського міськрайонного суду направлено обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 по обвинуваченню за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України; він не має міцних соціальних зв'язків, на утриманні нікого не має, у нього немає постійного місця роботи, постійного законного джерела заробітку, а також постійного місця проживання, є ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може незаконно впливати на потерпілу; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Інші, більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти наявним ризикам, оскільки, особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт не зможуть запобігти ризику переховування від слідства та/або суду, а також впливу на потерпілу, свідків. У його оточенні немає осіб, які заслуговують на довіру й зможуть поручитися за виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків. Також, підозрюваний не працює і не має законних джерел існування. З урахуванням викладеного, слідчий просить обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити, оскільки вважає, що є обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а також є ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам. Також просить врахувати, що підозрюваний раніше судимий за вчинення умисних, корисливих злочинів, до суду стосовно нього направлено обвинувальний акт за вчинення кримінальних правопорушень-злочинів передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України. Проти клопотання підозрюваного про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заперечує, вважаючи, що такий запобіжний захід не зможе запобігти наявним ризикам.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував факт вчинення злочину, по якому йому висунуто підозру. Вказаного злочину він не скоював. Він побачив, як раніше не знайомий йому чоловік щось заховав в районі гаражів. Йому стало цікаво, він подивився і побачив жіночу сумку, яку він забрав. Тільки він вийшов з території гаражного кооперативу, він купив та випив горілку, після чого його побачили працівники поліції, які його доставили до відділу. Там він розповів як саме було, але до нього стали застосовувати фізичне насильство, тому він зізнався у вчиненні злочину, якого фактично не вчиняв, під час допиту у якості підозрюваного. Але ці покази він не підтверджує. Він дійсно не має постійного місця проживання та роботи, оскільки займається тим, що збирає пляшки і продає їх, а також за гаражним кооперативом «Дніпро» викопує метал. Проти клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував. Просив застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на нічний час за місцем реєстрації, де мешкають його батьки, вважає, що може там проживати, оскільки мати його пустила і він 2 тижні проживав за місцем реєстрації. Має намір після отримання паспорта звернутися до центру зайнятості та знімати кімнату у гуртожитку. Зобов'язується з'являтися до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 також проти клопотання слідчого заперечував. У його підзахисного є місце проживання - АДРЕСА_1 , за вказаною адресою він зареєстрований. Тому, оскільки прокурором не доведено, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти наявним ризикам, просить застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на нічний час, щоб підозрюваний мав змогу працювати.
Вислухавши прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про:
1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2)наявність підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 194, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 та 6 ст. 194, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
При обранні запобіжного заходу, слідчий суддя, суд, як це зазначено у ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;
3) вік та стан здоров'я;
4) міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію;
7) майновий стан;
8) наявність судимостей;
9) дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Як вбачається з наданих копій матеріалів, 16 серпня 2019 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно.
Враховуючи відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» позицію Європейського суду, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється на початковому рівні у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Обґрунтованість підозри підтверджується протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілої, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколом огляду вилучених речей, а саме: мобільного телефону, жіночої сумки з гаманцем та грошима у сумі 150 гривень, пенсійного посвідчення на ім'я ОСОБА_7 , замкового ключа, викраденими у потерпілої; поясненнями підозрюваного. При визначені обґрунтованості підозри слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Слідчим суддею не приймаються при застосування запобіжного заходу доводи підозрюваного та захисту про недоведеність підозри, недоведеність провини підозрюваного у скоєнні вищезазначеного злочину, тобто безпідставність підозри, оскільки при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування, та остаточно вирішується судом при винесенні судового рішення.
Перевіряючи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України слідчий суддя вважає, що заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України /незаконно впливати на потерплу/ об'єктивно існує, бо підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі строком від 4-х до 6-ти років, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, може незаконно впливати на потерпілу з метою зміни нею показів, тому без застосування жодного запобіжного заходу до нього, останній зможе спілкуватися з нею та вчиняти щодо неї тиск. Що стосується наявності ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що такий ризик не існує, оскільки викрадені у потерпілої речі вилучено. Також слідчий суддя вважає, що наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду також прокурором не доведена.
Разом з тим, слідчий суддя суд не погоджується з наявністю ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України в тій мірі, що для його запобігання необхідно застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_5 виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення встановленого судом щодо останнього ризику лише у такий спосіб, оскільки недоведені стороною обвинувачення в судовому засіданні наявності щодо підозрюваного ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, викладених у клопотанні слідчого, крім незаконного впливу на потерпілу, і на думку слідчого судді, доводи сторони обвинувачення про необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою через існування вищевказаного ризику є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Окрім того, ухвалою слідчого судді доручено проведення досудового розслідування за фактами застосування до підозрюваного фізичного насильства зі сторони працівників Нікопольського ВП. Перебування ОСОБА_5 під вартою може ускладнити проведення досудового розслідування за вказаними ним фактами.
Таким чином, оскільки наданими матеріалами клопотання, а також прокурором в судовому засіданні не доведено обставин, передбачених ч. 3 ст. 176, п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, до ОСОБА_5 , з урахуванням відомостей про особу підозрюваного можливо застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж триманням під вартою, а саме особисте зобов'язання, оскільки домашній арешт до нього застосований бути не може, бо за місцем реєстрації він фактично не мешкає.
Згідно ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу, тому слідчий суддя вважає необхідним покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені п. 1), 2), 3), 4) ч. 5 ст. 194 КПК України.
Так, сам по собі факт вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення його від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
Керуючись ст.. 176-178, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого СВ Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровської обл. ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.08.2019 за № 12019040340002137 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, суду;
- не відлучатися з м. Нікополя Дніпропетровської обл., в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування з потерпілою ОСОБА_7 .
Строк дії ухвали - не більше ніж два місяці, але не більше строку досудового розслідування, тобто до 15.10.2019, і у разі необхідності може бути продовжений за клопотанням прокурора. Після закінчення строку ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Попередити підозрюваного, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а коли справа перебуває в провадженні суду - прокурор.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1