Справа № 309/1366/19
Закарпатський апеляційний суд
14.08.2019 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., за участю захисника - адвоката Габор Я.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення №33/4806/584/19, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Габор Я.І. на постанову судді Хустського районного суду Закарпатської області від 20.06.2019.
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 ( десять тисяч двісті ) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №059658 від 25.04.2019 та постанови судді від 20.06.2019 вбачається, що 25.04.2019 о 19 год. 10 хв. ОСОБА_1 , по вул. Борканюка в с. Н. Селище керував транспортним засобом марки «БМВ-520», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини). Від проходження медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння відмовився в присутності свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі, поданій ОСОБА_3 та його захисником - адвокатом Габор Я.І. ставиться питання про скасування постанови судді від 20.06.2019, та закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційних вимог зазначають, що судом винесено постанову без належного з'ясування фактичних обставин справи, внаслідок чого прийнято незаконне рішення, а судовий розгляд справи проведено поверхово. Вказують, що 25.04.2019, близько 20 год. працівниками поліції складена
-2-
відносно ОСОБА_3 постанова про накладення адміністративного стягнення за відсутність посвідчення водія, проте пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, ні на місці, ні в закладі охорони здоров'я, ОСОБА_1 не пропонувалось, жодних процесуальних документів не складалось та не вручалось, про що свідчить наявність в матеріалах справи другого примірника складеного щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення. Вважають, що дії працівників поліції не відповідали вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015, №1376 . Також вказують про незаконність застосованого судом першої інстанції стягнення, оскільки в розумінні Закону України «Про автотранспорт» ОСОБА_1 не являвся водієм, оскільки не мав посвідчення водія. Також зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що нібито відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння зафіксовано в присутності понятих, проте КУпАП не визначає таких учасників у вказаній категорії справ, а наявні в матеріалах справи пояснення цих понятих не відповідають дійсності, як і не містять даних про відмову ОСОБА_1 від отримання чи підписання складеного щодо нього протоколу. Крім того вказують на відсутність в матеріалах справи даних про те, що інспектор СРПП Хустського ВП ГУ НП в Закарпатській області Пічкар І.І. відповідно до вимог ст. 255 КУпАП уповноважений складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП. Стверджують, що суд першої інстанції неналежно з'ясував всі обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення та прийшов до невірного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Одночасно порушують питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді з тих підстав, що такий пропущено з поважних причин, оскільки розгляд справи проведено без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, як і без належного повідомлення про такий розгляд, та направленням судом копії оспорюваної постанови з порушенням строків, передбачених ст. 285 КУпАП.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП, апеляційний суд розглядає справу про адміністративне правопорушення у відсутності правопорушника ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, але до суду не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Про обізнаність правопорушника про дату, час і місце підтвердила в апеляційному суді і захисник Габор Я.І., яка не заперечувала про розгляд апеляційної скарги у відсутності правопорушника.
Заслухавши пояснення захисника - адвоката Габор Я.І., яка підтримала апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд уважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду підлягає задоволенню, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом, а відповідно до ст. 268 цього Кодексу, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
-3-
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не був присутнім в судовому засіданні під час розгляду справи щодо нього, про отримання повідомлення про розгляд справи заперечує.
З врахуванням наведеного, з метою недопущення порушення права на захист особи, доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції відносно ОСОБА_1 вважаються поважними, а клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 6 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п.7 вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
-4-
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення та досліджених доказів апеляційним судом установлено, що ОСОБА_1 25.04.2019, о 19 год. 10 хв. по вул. Борканюка в с. Н.Селище Хустського району, керував транспортним засобом марки «БМВ -520», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини). Від проходження медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння відмовився в присутності свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні вказаного правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею місцевого суду та наведених у постанові доказів.
Так, зокрема, вина ОСОБА_1 доведена: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №059658 від 25.04.2019, яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення та який повністю відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, як щодо змісту так і щодо форми; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 25.04.2019, які підтвердили, факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду у встановленому Законом порядку за допомогою приладу «Драгер» та у медичному закладі; належним чином завіреною копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ДПО18 №040326 від 25.04.2019, відповідно до якої 25.04.2019, о 19 год. 10 хв., ОСОБА_1 по вул . Борканюка в с. Н .Селище Хустського району, керуючи транспортним засобом марки «БМВ -520», д.н.з. НОМЕР_1 , не був пристебнутий ременем безпеки та керував транспортним засобом без посвідчення водія, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.
Під час розгляду справи апеляційним судом не здобуто будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що інспектор СРПП Хустського ВП ГУ НП в Закарпатській області лейтенант поліції Пічкар І.І. був упереджений при складанні протоколу щодо ОСОБА_1 і що в нього були підстави фальсифікувати такий. Тому, суд приходить до висновку, що вказаний інспектор при виконанні своїх функціональних обов'язків діяв в межах наданих йому повноважень, протокол ним складено згідно вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 №1452/735.
Не встановлено під час розгляду справи апеляційним судом і яких-небудь даних про те, що у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які були свідками відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер» та в лікаря нарколога для визначення стану алкогольного сп'яніння, що підтверджується їх поясненнями, були підстави для його обмови, - на такі дані також не вказується в апеляційній скарзі.
Апеляційний суд визнає необґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Габор Я.І. щодо незаконності висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП .
З установлених апеляційним судом обставин вбачається, що ОСОБА_1 після зупинки транспортного засобу відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, не використавши і надане йому право на проходження медичного
-5-
огляду на стан спяніння в закладі охорони здоров'я, за наявності підстав не довіряти технічним приладам, наявним у працівників поліції, а тому наведені в апеляційній скарзі посилання про те, що ОСОБА_1 не пропорнувалось пройти огляд на стан сп'яніння ні на місці зупинки, ні в медичному закладі є необґрунтованими. Посилання на наявність в матеріалах справи другого примірника складеного щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, цих висновків не спростовує.
При цьому апеляційний суд враховує, що згідно п.1.2. Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до ознак алкогольного сп'яніння, окрім інших, віднесено: запах алкоголю з порожнини рота, тобто ті ознаки, що мали місце під час зупинки водія ОСОБА_1 ..
Враховуючи викладене у інспектора поліції були наявні всі підстави для ініціювання проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, від проходження якого правопорушник відмовився, про що зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.
Доводи апеляційної скарги про відсутність в матеріалах справи даних про наявність у інспектора СРПП Хустського ВП ГУ НП в Закарпатській області лейтенанта поліції Пічкара І.І. повноважень на складання протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП є безпідставними з огляду на положення ст. 255 КУпАП та ст. ст. 23, 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Наведені в апеляційній скарзі доводи про незаконність постанови суду в частині накладеного стягнення у зв'язку з тим, що не маючи при собі посвідчення водія, ОСОБА_1 не являвся водієм в розумінні Закону України «Про автотранспорт», є також безпідставними, оскільки суперечать змісту ст.1 Закону «Про автомобільний транспорт» та п.1.10 Правил дорожнього руху. При цьому судом першої інстанції вірно враховано відсутність в матеріалах справи даних про неотримання водієм ОСОБА_1 посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортними засобами .
З урахуванням наведеного вище, апеляційний суд приходить до висновку, що суддею місцевого суду, ОСОБА_1 обґрунтовано визнано винним у порушенні вимог, які передбачені пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України та вчиненні, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення, а призначене йому адміністративне стягнення таким, яке відповідає санкції вищевказаної статті - як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, і є справедливим.
Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Габор Я.І. щодо порушення місцевим судом законодавства при винесенні постанови, яке полягало у нез'ясуванні місцевим судом всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Габор Я.І., задоволенню не підлягає.
-6-
При прийнятті рішення враховуються положення нормативно-правових актів про те, що сторони провадження в справах про адміністративні правопорушення є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; та те, що правопорушником та його захисником жодних доказів у підтвердження обґрунтованості доводів апеляційної скарги надано не було.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
поновити ОСОБА_1 та його захиснику - адвокату Габор Я.І. строк на апеляційне оскарження постанови судді Хустського районного суду Закарпатської області від 20.06.2019.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Габор Я.І. - залишити без задоволення, а постанову судді Хустського районного суду Закарпатської області від 20.06.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: