Справа № 308/8086/19
15 серпня 2019 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Тхір О.А.,
за участю секретаря судового засідання Химинець О.Я.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
15.07.2019 року позивач звернулася із зазначеним позовом до відповідача, в якому просить шлюб між нею та відповідачем - розірвати.
Позов обґрунтовує тим, що подружнє життя з відповідачем не склалося, шлюбні відносини між ними припинені, спільного господарства не ведуть, сумісне проживання вважає неможливим.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Від представника позивача надійшла заява, в якій останній просить розглянути справу у їх відсутності, позовну заяву підтримують повністю, просять задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав через канцелярію суду заяву, в якій зазначив, що просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі та погоджується на розірвання шлюбу.
За викладених обставин, суд провів розгляд справи на підставі наявних в ній доказів, в порядку, передбаченому ч.2 ст.247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, зважаючи на заяви сторін, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, причини позову про розірвання шлюбу, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом зі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 26 грудня 1992, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 26.12.1992, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за №70.
Судом встановлено, що сторони сімейних стосунків не підтримують, а фактично шлюбні відносини припинено, сім'я існує формально.
Відповідач у заяві від 15.08.2019 надав згоду на розірвання шлюбу, визнав позовні вимоги.
Відповідно до ч. 3 ст.200ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем, в порядку передбаченому ст. 206 ЦПК України.
Згідно з ч.3 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Статтею 24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Загальна декларація прав людини у частині 2 статті 16 та стаття 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права містять положення, за яким шлюб не може укладатися без вільної і повної згоди сторін, що одружуються.
З вказаних положень закону вбачається, що однією із засад шлюбу є його добровільність. При чому, принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу (наявність вільної згоди) - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.
Згідно ч. 2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Судом встановлено, що між сторонами, як подружжям, втрачено взаєморозуміння, у них відсутні спільні інтереси та немає бажання на подальше спільне життя. Сторони втратили взаємні почуття любові та поваги, між ними відсутні взаємодопомога та підтримка, тобто те, що є правовою основою шлюбу.
Оскільки сторони не змогли зберегти сім'ю та не бажають цього робити, суд вважає, що подальше їх спільне життя, як подружжя, і збереження їх шлюбу буде суперечити інтересам, як позивача, так і відповідача, тому постановляє рішення про задоволення позовних вимог та розірвання шлюбу.
Таким чином, з'ясовані у справі обставини свідчать, що визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, з врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, що мають істотне значення, даний шлюб існує формально, а тому його слід розірвати.
Відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним та документально підтверджені судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 76, 141, 200, 206, 265, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Ужгородським РВ УМВС України в Закарпатській області 28.05.1999.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області О.А.Тхір