Справа № 308/830/19
(заочне)
08 серпня 2019 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді Тхір О.А.,
секретаря судових засідань Химинець О.Я.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Виконавчий комітет Ужгородської міської ради, про позбавлення батьківських прав,
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулася в суд із зазначеним позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що 29.06.2013р. між ОСОБА_1 , та відповідачем, ОСОБА_2 , був зареєстрований шлюб. Від цього шлюбу в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька - ОСОБА_3 . Зазначає, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.09.2014 р. у справі № 308/8176/14-ц шлюб між ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 розірвано, та доньку ОСОБА_3 залишено проживати з ОСОБА_1 , а також відновлено дошлюбне прізвище - ОСОБА_1 .Крім того, зауважує, що 25.03.2014 р. Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області у справі № 308/881/14-ц ухвалено рішення про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі однієї тисячі гривень щомісячно до досягнення донькою повноліття починаючи з 24.01.2014 р. Стверджує, що з моменту ухвалення даного судового рішення відповідач аліменти не сплачує, тобто від виконання рішення суду злісно ухиляється. Зазначає, що уже кілька років ні у позивача, ні у виконавчої служби не має даних де він проживає. Тобто, вважає, що всупереч норм Закону весь цей час відповідач не повідомляє виконавчу службу про своє місце проживання та місце роботи. Звертає увагу суду, що станом на червень 2018 року відповідно довідки № 2-43850291/19 від 11.01.2019 р. Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області заборгованість відповідача по сплаті аліментів склала вже 59225,80 грн., та що на даний момент за злісне ухилення від сплати аліментів відносно відповідача порушена кримінальна справа, йому заборонений виїзд за кордон, він знаходиться у розшуку як органами виконавчої служби, так і поліції (за інформацією наданою ДВС).
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.02.2019 у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 26.03.2019 на 09 год. 40 хв., яке в останнє відкладено на 27.06.2019.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.06.2019 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 25.07.2019 на 15 год. 00 хв., яке в останнє відкладено на 08.08.2019 на 16 год. 40 хв.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена. Подала через канцелярію суду заяву, в якій просила розглянути справу на основі наявних матеріалів справи, зазначила, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином шляхом надіслання судової повістки про виклик рекомендованим поштовим відправленням, відзиву на позовну заяву не подав, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення справи до суду не надходило. Окрім того, інформацію щодо часу та місця розгляду зазначеної справи розміщено на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud0712.
Представник третьої особи Виконавчого комітету Ужгородської міської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його доньки ОСОБА_3 та заяву про розгляд справи за його відсутності. Так, зі змісту поданого висновку слідує, що батько, відповідач по справі, не піклується про дитину, самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, проживає в іншому місці,аліментів не сплачує, здоров'ям дитини не цікавиться.
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
За приписами ч. 1ст. 281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.
Таким чином,суд розглядає справу відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.
08 серпня 2019 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.
Через неявку в судове засідання всіх учасників справи судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить наступного висновку.
В ході розгляду справи судом встановлено наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Верховний Суд України в ч. 2 п.16 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року наголосив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Пленум Верховного Суду України в п.п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Вирішуючи спір, суд враховує зазначені роз'яснення Пленуму Верховного Суду України і з'ясовує які безсумнівні докази свідчать про умисне ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини за нормами ст.141,150,157 СК України, у чому полягає винна поведінка відповідача, свідоме нехтування ним своїми обов'язками, чи вживалися до нього заходи реагування, а також досліджує соціально-побутових умов життя та матеріального становища відповідача.
Право звернення до суду з даним позовом та правові наслідки позбавлення батьківських прав врегульовані нормами ст.165-166 СК України.
Згідно із ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Судом встановлено, та не оспорюється сторонами, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 08.10.2013, про що в книзі реєстрації народжень зроблено актовий запис за № 1209).
Згідно з висновком Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про доцільність позбавлення батьківських права від 25.10.2018 № 513/34-26 є доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його доньки ОСОБА_3 , оскільки батько, відповідач по справі, не піклується про дитину, самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, проживає в іншому місці,аліментів не сплачує, здоров'ям дитини не цікавиться.
З довідки про розмір отриманих аліментів від 11.01.2019 та розрахунку заборгованості по аліментах від 01.11.2019, наданому Ужгородським міським відділом державної виконавчої служби ГТУЮ у Закарпатській області, судом встановлено, що розмір заборгованості боржника ОСОБА_2 по виконавчому листі №308/881/14-ц від 07.05.2014 станом на 11.01.2019 складає 59225,80 грн.
Відповідно до ч.6 ст.164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
За вимогами ст.12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За таких обставин, проаналізувавши фактичні взаємини сторін та ставлення ОСОБА_2 до своєї малолітньої дитини, враховуючи факт доведеності позивачем винної поведінки відповідача щодо свідомого нехтування своїми обов'язками з приводу виховання дитини, що також стверджується правовою позицією, яка висвітлена у висновку органу опіки та піклування, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, за відсутності доказів протилежного, суд дійшов переконання, що відповідача ОСОБА_2 слід позбавити батьківських прав відносно його доньки ОСОБА_3 .
Крім цього, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору, понесені нею та документально підтверджені при зверненні до суду з даним позовом, відповідно вимог ст. 141 ЦПК України, в сумі 768,40 грн.
Керуючись ст.ст. 12,13, 78-80, 141,200, 223, 258 268 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768,40 грн.(сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, або через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя О.А.Тхір