Справа № 752/8840/18
Провадження №: 2/752/1619/19
Заочне РІШЕННЯ
08.08.2019 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.,
за участі секретаря судового засідання Рєзнік В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -
02.05.2018 року позивач МТСБУ звернулось до суду з позовом у якому просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь відшкодування витрат пов'язаних із виплатою страхового відшкодування у розмірі 50 263 грн., судовий збір у розмірі 1 762 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 24 липня 2014 року о 13 год. 15 хв. на просп.Голосіївському, в м. Києві сталася ДТП за участі автомобіля "БАЗ 22154", державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля "Богдан А 092", державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який належить ОСОБА_3 . Вироком Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 було визнано виним у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. Після звернення потерпілого про виплату страхового відшкодування завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, МТСБУ було прийнято рішення про відшкодування шкоди, на рахунок ОСОБА_3 було перераховано грошові кошти в сумі 50 263 грн.00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 4657 рв від 13 червня 2016 року. Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу - відповідача на момент дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Таким чином, у зв'язку з вищевикладеним та зважаючи на те, що обвинувальний вирок суду в кримінальній справі, за якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні ДТП, набрав законної сили і позивачем МТСБУ потерпілим відшкодована майнова шкода, а також понесені витрати за послуги аварійного комісара у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_1 , як до винної особи в межах понесених витрат в розмірі 50 263 грн. 00 коп.
Провадження у справі відкрито 30.05.2018 року, справу призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.
Позовна заява подана до Голосіївського районного суду м Києва за останнім відомим місцем реєстрації відповідача. Судом встановлено, що ОСОБА_1 , на момент подання позову до суду, по м. Києву та Київській області не зареєстрований, а тому провадження відкрито на підставі ч.10 ст.187 ЦПК України, з подальшим викликом відповідача у судове засіданя шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
У судовому засіданні представник позивача МТСБ України відсутній, звернувся до суду з заявою про розгляд заявлених у позові вимог без його участі, повідомив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, шляхом розміщення відповідної повістки про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України, у судове засідання не з'явився, явку представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, з будь-якими клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не звертався, відзив на позов не подав.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 280-281 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 24 липня 2014 року о 13 год. 25 хв. керуючи технічно не справним автобусом «БАЗ-22154» д.н.з. НОМЕР_1 скоїв зіткнення з автобусом «Богдан А 092» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 в результаті чого водію автобуса «Богдан А 092» д.н.з. НОМЕР_2 потерпілому ОСОБА_2 та пассажирам автобуса спричинені тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Обвинувальним вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 20 січня 2016 року у справі № 752/700/15-к, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 ККУ, призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, з позбавленням права керувати транспортнимм засобами на строк 3 роки. (а.с. 8-12).
В результаті ДТП з вини ОСОБА_1 було пошкоджено транспортний засіб - автобус «Богдан А 092» д.н.з. НОМЕР_2 , належний на праві власності ОСОБА_3 цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ПАТ " УОСК " на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/2610460, терміном дії з 19.06.2014р. по 18.12.2014р. (а.с. 15).
Право власності ОСОБА_3 на транспортний засіб марки «Богдан А 092» д.н.з. НОМЕР_2 підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с. 15).
За даними звіту № 632 про визначення вартості (розміру) матеріального збитку, завданої власнику автобуса «Богдан А 092» від 12.11.2014 року, вартість матеріального збитку завданого власнику автобуса «Богдан А 092» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 внаслідок пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди складає 188 932 грн. 98 коп. (а.с. 17-23).
20.10.2014 року позивач був повідомлений про настання дорожньо-транспортної пригоди, та 28.03.2016 року ОСОБА_3 було подано позивачу заяву про виплату суми страхового відшкодування у зв'язку з настанням 24.07.2014 року дорожньо-транспортної пригоди з вини ОСОБА_1
10.06.2016 року за заявою власника пошкодженого автобуса «Богдан А 092» д.н.з. НОМЕР_2 на підставі зібраних документів, МТСБУ було прийнято рішення (Наказ № 4657 від 10.06.2016р.) про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих та перераховано на рахунок ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 50 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4657рв від 15.06.2016 року.
Крім того, МТСБ України були понесені витрати на послуги аварійного комісара у розмірі 263 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 8753 від 17.12.2014 року ( а.с. 37).
Відповідно до правил 6 ст. 82 ЦПК наявність винних дій ОСОБА_1 у настанні дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 24.07.2014 року є доведеними, та не підлягають доказуванню.
Таким чином, у зв'язку з вищевикладеним та зважаючи на те, що вирок суду за яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортних пригод, набрав законної сили і на його підставі потерпілому відшкодована матеріальна шкода, у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_1 , як до винної особи в розмірі понесених витрат, що складає 50 000, 00 грн. виплаченого стархового відшкодування та 263 грн. 00 коп. витрат на послуги аварійного комісара.
Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлений обов'язок власників транспортних засобів застрахувати свою відповідальність.
В тім, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу-відповідача на момент дорожньо-транспортних пригод не була застрахована на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується довідкою з централізованої бази даних МТСБУ від 02.06.2016 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішення, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.3 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст.39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі Закон) МТСБУ є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.
Основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Відповідно до п.п. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Статтею 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до п.41.4 ст.41 Закону МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для встановлення причин, обставин подій, за якими може бути проведена регламентна виплата, та розміру заподіяної внаслідок них шкоди.
Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Відповідно до п.38.2 ст.38 Закону, МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно п. 4. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Відповідно до ч.6 ст.261 ЦК України за регресними зобов'язаннями позовна давність для звернення до суду встановлюється тривалістю в три роки та починається від дня виконання основного зобов'язання (в даному випадку з моменту виплати суми страхового відшкодування).
За інформацією позивача, на день звернення до суду з позовом про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, відповідачем відшкодування не сплачено.
Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи., а правилами статті 29 цього ж Закону, передбачено у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Позивач просить суд стягнути з відповідача відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування у розмірі 50 000,00 грн., витрати за послуги аварійного комісара у розмірі 263 грн. 00 коп., а також судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування є обґрунтованими, доведеними і підлягають задоволенню.
З огляду на висновки суду про задоволення заявлених позивачем позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача ОСОБА_1 у порядку передбаченому ст. 141 ЦПК України у розмірі, який передбачений Законом України «Про судовий збір» за вимоги, що були предметом вирішення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 82, 133, 141, 258, 259, 263-265, 266, 280, 281 ЦПК України, суд -
позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , іднтифікаційний номер НОМЕР_4 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131)відшкодування витрат, пов'язаних із виплатою страхового відшкодування в розмірі 50 000(п'ятдесят тисяч ) гривень, витрати на послуги аварійного комісара у розмірі 263 грн. 00 коп. ( двісті шістдесят три) гривень, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762, 00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривень, що разом складає належну до стягнення суму в розмірі 52 025(п'ятдесят дві тисячі двадцять п'ять) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя К.Г. Плахотнюк