Справа № 682/887/19
Провадження № 2-а/682/42/2019
19 червня 2019 року
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі : головуючої судді Маршал І.М., секретаря Мелашенко О.В., за участі позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славута адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 4 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області рядового поліції Кушніра Сергія Васильовича, третя особа Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 031109 від 13.03.2019 року,-
ОСОБА_1 звернувся із позовом до поліцейського 4 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області рядового поліції Кушніра Сергія Васильовича, третя особа Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, в якому просив скасувати постанову серії ДП18 № 031109 від 13.03.2019 року винесену відповідачем про визнання позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 255 гривень, провадження у справі закрити. В обґрунтування позову вказував, що вважає, що у його діях відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві та просив їх задоволити. суду пояснив, що дія знаку 3.3 не поширюється за даних обставин на нього, як водія вантажного транспортного засобу, оскільки він здійснював доставку вантажу на територію підприємства яке ним обслуговується та знаходиться в зоні дії цього знаку.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день та час судового розгляду повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Судом об'єктивно встановлено, що 13.03.2019 року відповідачем винесено постанову серії ДП 18 № 031109, згідно якої щодо ОСОБА_1 інспектором прийнято рішення про накладення на нього штрафу в розмірі 255 гривень за порушення Правил Дорожнього руху України і притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Згідно тексту постанови ОСОБА_1 ставиться у вину, що 13.03.2019 року о 08 год. 00 хв., в м. Одеса по вулиці Миколаївській він не виконав вимогу дорожнього знаку 3.3 "Рух вантажних транспортних засіобів заборонено" та здійснив рух в зоні дії вказаного дорожнього знаку чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових, електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Відповідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суду відповідачами не надано жодного доказу, передбаченого ст. 251 КУпАП, які б свідчили про вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення.
Згідно ст. 62 Конституції України - обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість.
Відповідачем не доведено та не надано суду доказів щодо правомірності прийнятого рішення, а саме, про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Окрім того, відповідно до ПДР дія знаку 3.3 "Рух вантажних автомобілів заборонено" не поширюється : на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в'їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення;
Зона дії знака - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знака не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.
Судом встановлено, що оскільки водій ОСОБА_1 здійснював доставку вантажу згідно товарно-транспортної накладної від 11.03.2019 року до пункту розвантаження Одеса, вул. Миколаївська дорога, 253, вантажним автомобілем МАН д.н.з. НОМЕР_1 , на його транспорт не поширюється за таких умов дія знаку 3.3.
Викладене дає підстави для висновку, що інспектор неправомірно визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 77, 242 -246 КАС України суд,-
Позов задоволити.
Скасувати постанову серії ДП 18 № 031109 від 13.03.2019 року винесену щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн., провадження у справі про адміністратвине провопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст виготовлено 26.06.2019.
Суддя Маршал І. М.