Справа № 161/18962/18
Провадження № 2/0158/508/19
05 серпня 2019 року Ківерцівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді - Костюкевича О.К.
секретаря - Хмілевської І.О
за участю позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2
представника позивача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ківерці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів, -
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів.
Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги мотивує тим, що 28.05.2017 року він надав у борг ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 1450 євро, які останній мав повернути через шість місяців, однак у визначений строк позичальник борг не повернув, ухиляється від зустрічей та повернення коштів. Тому просить стягнути з ОСОБА_4 на його користь грошові кошти в сумі гривневого еквіваленту 1450 євро, а також судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору та отриманням правової допомоги.
Разом з тим, позивач ОСОБА_2 позовні вимоги мотивує тим, що 21.01.2018 року він надав у борг ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 480 доларів США, які останній мав повернути через три місяці, однак у визначений строк позичальник борг не повернув, ухиляється від зустрічей та повернення коштів. Тому просить стягнути з ОСОБА_4 на його користь грошові кошти в сумі гривневого еквіваленту 480 доларів США, а також судові витрати, пов'язані з отриманням правової допомоги.
Відповідачем ОСОБА_4 було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, оскільки будь-яких грошових коштів у позивачів він не позичав, не перебуває у дружніх відносинах з позивачами, переписка на мобільному телефоні не може бути доказом того, що він позичав у них гроші, а також постанови про закриття кримінальних проваджень за заявами позивачів щодо вчинення ним кримінального правопорушення щодо них також не є доказом позики коштів.
Позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і їх представником ОСОБА_3 було подано відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якого просять задоволити позовні вимоги в повному обсязі, оскільки відповідач ОСОБА_4 шляхом переписки у мобільному телефоні визнав факт укладення ним договорів позики грошових коштів у позивачів.
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд їх задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши представлені письмові докази, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зверталися із заявами до Луцького ВП ГУНП у Волинській області з приводу незаконного заволодіння ОСОБА_4 грошовими коштами, а саме в сумі 1450 євро та 480 доларів США, які останній отримав у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно.
Згідно повідомлення Луцького ВП ГУНП у Волинській області № 3/7047 від 19.09.2018 року, розгляд звернення ОСОБА_1 з приводу добровільної передачі грошових коштів в сумі 1450 євро громадянину ОСОБА_4 на підставі усного договору за надання останнім послуг з перевезення транспортного засобу, яке зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події Луцького ВП за № 31500 від 06.09.2018 року припинено, оскільки в матеріалах справи вбачаються ознаки цивільно-правових відносин (а.с. 25).
Як вбачається з висновку за результатами розгляду звернення гр. ОСОБА_2 від 05.10.2018 року відповідачем ОСОБА_4 не заперечується факт отримання від ОСОБА_2 480 дол. США (а.с. 29-30).
Разом з тим, судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_5 10.09.2018 року позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було надіслано вимоги про повернення коштів, які залишись без виконання (а.с.16-17).
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незалежно від найменування документа, незважаючи на найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.
Крім того, частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов'язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником в борг із зобов'язанням її повернення та дати отримання коштів.
У разі пред'явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов'язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2015 у справі № 6-1967цс15 та від 08 липня 2019 року у справі № 524/4946/16-ц.
Дослідивши надану позивачами телефонну переписку судом встановлено, що з її змісту не вбачається отримання відповідачем від позивачів грошових коштів взагалі, тим більше у борг. Не встановлено й обов'язку ОСОБА_4 повернути грошові кошти позивачам.
Таким чином, підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись ст. ст. 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 610 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач 1: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 , п/ АДРЕСА_2 : АДРЕСА_3 .
Позивач 2: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП : НОМЕР_2 , п/і: 43000.
Відповідач: ОСОБА_4 , адреса проживання: АДРЕСА_5 : АДРЕСА_3 , адреса реєстрації АДРЕСА_6 .
Суддя
Ківерцівського районного суду О.К. Костюкевич
Повний текст судового рішення складений 15.08.2019 року