справа № 274/4786/19
УХВАЛА провадження 1-в/0274/648/19
15.08.2019 року. м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника адміністрації ОСОБА_4 , засудженого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за клопотанням про застосування Закону України "Про амністію у 2016 році" засудженого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гайсин Вінницької області, мешканця АДРЕСА_1 , до засудження раніше не судимого,
ОСОБА_5 засуджений 14 вересня 2017 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 190 КК України на 3 роки обмеження волі.
Початок строку відбування покарання: 31.01.19. Кінець строку: 31.01.22.
Засуджений ОСОБА_5 відбуває покарання в Бердичівському виправному центрі (№ 108), звернувся з клопотанням про звільнення від відбування покарання на підставі п. в) ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році". В судовому засіданні своє клопотання підтримав, просить звільнити його по амністії, оскільки має неповнолітню дитину, якій не виповнилося 18 років, і, на його думку, Законом не заборонено застосування амністії, навіть якщо дитина народилася пізніше 07.09.17.
В судовому засіданні представник адміністрації заяву засудженого не підтримав і пояснив, що на момент набрання чинності Закону України "Про амністію у 2016 році" засуджений ОСОБА_5 не мав на утриманні неповнолітньої дитини.
Прокурор також заперечила щодо застосування щодо ОСОБА_6 амністії.
Заслухавши засудженого, представника адміністрації виправного центру, думку прокурора, ознайомившись з матеріалами особової справи засудженого, суд дійшов висновку, що амністія ОСОБА_5 застосована бути не може.
Так, згідно з наданою копією свідоцтва про народження, виданого Солом'янським районним у м. Києві відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві 26.07.19, серії № 686547, ОСОБА_6 , батьком якого зазначено ОСОБА_5 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до п. в) ст. 1 Закону України „Про амністію у 2016 році” звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, підлягають особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 КК України, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітнього сина, дочку, визнаних інвалідами. Враховуючи, що на день набрання чинності (07.09.17) Закону України "Про амністію у 2016 році" засуджений ОСОБА_5 ще не мав дітей, виключний перелік, яких зазначений в п. в) ст. 1 цього Закону, амністія ОСОБА_5 застосована бути не може.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 9, 10, 11 Закону України "Про амністію у 2016 році", ст.ст. 9 ч. 6, 539 КПК України, ст. 86 КК України, суд
в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про застосування до нього Закону України "Про амністію у 2016 році" - відмовити за безпідставністю.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд протягом 7 діб з дня її оголошення.
Головуючий - суддя ОСОБА_1