Справа № 263/8863/17
Провадження № 6/263/178/2019
16 серпня 2019 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Ковтуненка В.О.,
за участю секретаря Іващенко Н.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі заяву ОСОБА_1 яка діє в інтересах ОСОБА_2 про розстрочку виконання судового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири,
26.04.2019 року представник заявника звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання судового рішення. Свою заяву мотивував тим, що рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 03 вересня 2018 року позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири було задоволено частково.
З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди стягнуто 8205 гривень 33 копійки та на користь ОСОБА_4 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди стягнуто 8205 гривень 33 копійки. Також з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_5 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 8205,33 гривень, витрати на проведення судової експертизи у сумі 2200 гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 500 гривень, у рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 гривень, судовий збір у сумі 640 гривень, а всього 13545 (тринадцять тисяч п'ятсот сорок п'ять) гривень 33 копійки. Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого на підставі нотаріально посвідченої довіреності діє ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постановою Донецького апеляційного суду від 15 листопада 2018 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого на підставі нотаріально посвідченої довіреності діє ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 03 вересня 2018 року залишено без змін.
Центральним відділом державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управляння юстиції в Донецької області була винесена постанова від 13.03.2019 року про примусове виконання зазначеного рішення суду.
19 березня 2019 року ОСОБА_2 частково сплатив борг, а саме - 3000 грн. На теперішній час у зв'язку з тяжким матеріальним становищем ОСОБА_2 не може одноразовою сумою сплатити борг по вищевказаному рішенню суду у зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_2 мешкає разом із матір'ю, 1951 року народження, яка є пенсіонеркою, розмір пенсії складає 2432 грн. та яка знаходиться на диспансерному обліку у зв'язку з хронічним захворюванням, а саме: цукровий діабет та гіпертонія, тому їй постійно необхідна матеріальна допомога на лікарняне обслідування, та придбання ліків, лікування. Сам відповідач ОСОБА_2 страждає захворюванням - органів руху, тому не може виконувати тяжку працю за своєю професією - слюсар по ремонту автомобілів, тому виконує працю, яка не шкодить його здоров'ю, а саме тимчасові заробітки. Зазначає, що відповідач не ухиляється від сплати боргу, але із тяжким матеріальним становищем просить розстрочити виконання судового рішення сроком на один рік з дня ухвалення такого рішення по 2500 гривень щомісячно.
Заявник у судове засідання не з'явилися з невідомих суду причин, про день та час розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку.
Від позивачів по справі ОСОБА_6 Л ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 надійшло заперечення на заяву відповідача ОСОБА_2 в якому вони просили відмовити в розстрочки виконання рішення суду.
Суд, дослідивши матеріали заяви про розстрочку виконання судового рішення та матеріали цивільної справи, приходить до наступного.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. У п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість судового рішення.
Виконання судових рішень - це заключна стадія судового процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту чи відновлення порушених прав.
Частиною 1 статті 3 ЦПК України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Дане правило також закріплено в ч.1 ст. 15 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочку виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 03 вересня 2018 року позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири задоволено частково.
З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди стягнуто 8205 гривень 33 копійки та на користь ОСОБА_4 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди стягнуто 8205 гривень 33 копійки. Також з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_5 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 8205,33 гривень, витрати на проведення судової експертизи у сумі 2200 гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 500 гривень, у рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 гривень, судовий збір у сумі 640 гривень, а всього 13545 (тринадцять тисяч п'ятсот сорок п'ять) гривень 33 копійки. В задоволАпеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого на підставі нотаріально посвідченої довіреності діє ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постановою Донецького апеляційного суду від 15 листопада 2018 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого на підставі нотаріально посвідченої довіреності діє ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 03 вересня 2018 року залишено без змін.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 431 ЦПК України - виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
10.01.2019 року позивачкою ОСОБА_5 , згідно своєї заяви, отримано виконавчі листи про стягнення з відповідача коштів.
Згідно ч.ч. 2,3 ст. 12 ЦПК України - учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до приписів ст. 18 ЦПК України - судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Згідно ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відповідно до п.2 ч.4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан.
Відповідно до ч.3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Розстрочка, виходячи з положень вказаної статті - це надання боржникові права проводити виконання рішення у частинах і в строки, встановлені судом.
Законом встановлено, що критерієм визначення підстав для розстрочки виконання рішення є обставини, які утруднюють виконання судового рішення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішити питання про їх наявність з урахуванням всіх обставин справи, а також прав та законних інтересів сторін виконавчого провадження.
Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.
Обставинами, які утруднюють виконання рішення, можуть бути тільки ті обставини, які існують насправді і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки та в порядку, визначеному в ньому.
Вирішуючи питання розстрочки виконання рішення, суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед, стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням.
Відповідно до вимог ч.5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26.12.2003 р. зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суду потрібно мати на увазі, що, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Матеріальне становище заявника, яке його представник описала у своїй заяві, суд не вважає підставою для надання розстрочки виконання рішення суду, інших виключних підстав заявником не наведено.
Вирішуючи вказане в заяві питання про розстрочку виконання рішення, суд враховує, що заявником при наведенні мотивів для розстрочення виконання рішення не надано жодного доказу перебування у скрутному матеріальному становищі станом на час звернення з відповідною заявою до суду, які б в свою чергу давали підстави для розстрочення виконання судового рішення.
Крім того, запропонований боржником порядок розстрочки виконання рішення суду, порушуватиме права стягувача на своєчасне отримання коштів.
Жодних доказів про хід виконання судового рішення, наявності виконавчого провадження, суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви, оскільки заявником не доведено наявності виключних обставин, які б утруднювали або робили неможливим виконання рішення у порядку, який передбачений законодавством. За наведених вище обставин в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду необхідно відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст 12, 18, 80, 354, 435 ЦПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 яка діє в інтересах ОСОБА_2 про розстрочку виконання судового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання повного тексту ухвали суду, шляхом подачі її безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області.
Суддя В.О.Ковтуненко