про повернення апеляційної скарги
13 серпня 2019 року м. Дніпросправа № 160/9213/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів:
судді-доповідача Чумака С.Ю.,
суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року у справі № 160/9213/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІМ-БУД" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року адміністративний позов задоволений.
Не погодившись з рішенням суду, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху для надання суду оригіналу документу про сплату судового збору; відповідного документу про підтвердження повноважень виконуючого обов'язки начальника ОСОБА_1 ; доказів наявності у головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів за перевірками з питань адміністрування податку на додану вартість юридичного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_2 на засвідчення копій документів, згідно з інструкцією з діловодства Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та надано десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків.
Копію ухвали разом з супровідним листом направлено на адресу апелянта.
На виконання вищевказаної ухвали, на адресу суду від апелянта надійшли:
- оригінал довіреності від 31.05.2019, виданої за підписом виконуючого обов'язки начальника О ОСОБА_3 на представництво ОСОБА_2 інтересів Головного управління ДФС у Дніпропетровській області зв строком дії до 31 травня 2019 року;
- копія наказу ДФС України від 15.04.2019 № 724-о про покладення виконання обов'язків начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з 06.05.2019 на заступника начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 , у зв'язку із службовою необхідністю;
- клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги задоволено та продовжено процесуальний строку для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2019 року на десять днів з дня отримання копії вказаної ухвали.
Копію ухвали разом із супровідним листом направлено на адресу апелянта.
На адресу суду надійшло клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, в обгрунтування якого вказує, що у зв'язку з наявністю безспірного списання з рахунків скаржника, відкритих в ГУ ДКС у Дніпропетровській області, станом на теперішній час, не має можливості сплатити судовий збір. Також зазначає, що сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до правосуддя.
Розглянувши вказане клопотання колегія суддів зазначає.
Розглянувши доводи наведені заявником клопотання щодо відстрочення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги.
Для цього відповідач як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, якими, крім іншого, визначено, що штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.
З огляду на наведене відповідач не був позбавлений можливості протягом усього бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору, на підставі кошторису, а у разі його відсутності - проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, мав право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення своєчасної сплати судового збору.
Вказаний висновок здійснений з урахуванням правової позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 27.12.2018 року у справі № 812/1570/17.
Щодо посилань апелянта на відстрочення сплати судового збору в рамках забезпечення принципів доступу до правосуддя та рівності всіх учасників судового процесу перед судом, апеляційний суд зазначає таке.
Статтями 8, 55 Конституції України регламентовано кожній особі право на захист її прав та законних інтересів, також гарантовано право на судовий захист, вказані норми - принципи вказують на гарантоване державою право особи, яке вона може реалізувати якщо порушені її права та охоронювані законом інтереси.
В свою чергу, відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
В той же час, питання щодо справляння судового збору в Україні регламентовано спеціальними нормами права, зокрема нормами КАС України та Законом України "Про судовий збір".
За приписами ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до приписів ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується також, у разі подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.
Суд зазначає, що обов'язок щодо сплати судового збору не можна розцінювати як перепону для судового захисту або як надання переваги одному учаснику судового процесу перед іншим, оскільки обов'язок сплати судового збору встановлений Законом для будь-якої особи, що звертається до суду та не має пільг зі сплати судового збору, або не звільнена від його сплати в силу Закону.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч. 4. ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року у справі № 160/9213/18 необхідно повернути скаржнику.
На підставі викладеного, керуючись ст. 169, 298, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року у справі № 160/9213/18 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з того ж часу.
Суддя-доповідач С.Ю. Чумак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко