ЄУНСС: № 705/774/19
Номер провадження: 11-кп/821/48/19Головуючий по 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ч. 5 ст. 72 КК України Доповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_2
15 серпня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
представника ДУ
«Старобабанівська виправна колонія (№ 92)» ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 червня 2019 року у кримінальному провадженні за клопотанням засудженого ОСОБА_7 про зарахування терміну попереднього ув'язнення в строк відбутого покарання, -
29.01.2019 (зареєстровано канцелярією суду 11.02.2019 за № 4186) засуджений ОСОБА_7 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням про зарахування строку попереднього ув'язнення з 19.02.2018 по 03.05.2018 в строк відбутого ним покарання, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26.11.2015 № 838-VIII, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
21.06.2019 ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 відмовлено у зв'язку з тим, що період, який вказує останній, на думку суду, не являється строком попереднього ув'язнення, який належить до зарахування в строк відбутого покарання на підставі положень ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26.11.2015 № 838-VIII, оскільки вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.01.2016 щодо нього набрав законної сили 05.05.2016, а він перебував в умовах Київського СІЗО для участі в його касаційному перегляді Верховним Судом.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 , вважаючи ухвалу суду першої інстанції незаконною, просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким зарахувати йому в строк відбутого покарання термін перебування в СІЗО для участі в касаційному перегляді вироку суду першої інстанції з 19.02.2018 по 03.05.2018 на підставі положень ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26.11.2015 № 838-VIII.
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції було невірно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, зокрема положення п. «г» ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26.11.2015 № 838-VIII, про те, що перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для провадження слідчих дій або участі в судовому розгляді кримінального провадження, належить зараховувати як строк попереднього ув'язнення у відбуте покарання. Тому, оскільки він, на виконання ухвали ВСУ від 26.01.2018 в період з 19.02.2018 по 18.05.2018 був етапований з установи відбування покарання до місця попереднього ув'язнення, вказаний період має бути зарахований в строк відбутого ним покарання на підставі п. «г» ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26.11.2015 № 838-VIII.
На виконання ухвали про закінчення підготовки та призначення апеляційного розгляду від 07.08.2019, апеляційний розгляд проводиться дистанційно, в режимі відеоконференції з ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)» за участю засудженого ОСОБА_7 та представника установи.
Заслухавши доповідь судді, думку засудженого ОСОБА_7 в підтримку внесеної апеляційної скарги в повному обсязі, прокурора про законність та обґрунтованість судового рішення та відсутність підстав для задоволення апеляційних вимог засудженого, пояснення представника ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)» ОСОБА_8 , який у вирішенні апеляційних вимог поклався на розсуд суду, вивчивши матеріали клопотання, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_7 до задоволення не належить.
Частиною 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26.11.2015 № 838-VIII передбачено, що зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 663/537/17, провадження № 13-31 кс18, «якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі».
Статтею 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» від 30.06.1993 із змінами та доповненнями, передбачено, що попереднє ув'язнення закінчується з моменту набрання вироком законної сили.
За змістом ч. 1 та 2 ст. 532 КПК України, вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Як встановлено колегією суддів, ОСОБА_7 засуджений вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.01.2016 за ч. 1 ст. 115 КК України на 10 років позбавлення волі. Цим же вироком строк відбування покарання ОСОБА_7 вирішено обчислювати з 13.01.2016, зарахувавши у строк відбутого покарання термін його попереднього ув'язнення з 02.02.2015 по 13.01.2016, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26.11.2015 № 838-VIII, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 05.05.2016 вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.01.2016 щодо ОСОБА_7 залишено без змін. Згідно розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили, вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.01.2016 набрав законної сили 05.05.2016.
Постановою Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 03.05.2018 вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.01.2016 та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 05.05.2016 щодо ОСОБА_7 залишено без змін.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22.06.2016 ОСОБА_7 зараховано в строк відбутого покарання за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.01.2016 термін його попереднього ув'язнення з 14.01.2016 по 04.05.2016, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26.11.2015 № 838-VIII, з розрахунку один день попереднього ув'язнення до двох років позбавлення волі.
З огляду на наведене, в ході апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення об'єктивно встановлено, що засудженому ОСОБА_7 увесь термін попереднього ув'язнення з 02.02.2015 (дата затримання) по 05.05.2016 (дата набрання вироку Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.01.2016 законної сили), вже зарахований вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.01.2016 та ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22.06.2016 в строк відбутого покарання, на підставі ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону від 26.11.2015 № 838-VIII, а будь-яких інших періодів попереднього ув'язнення, які належать до зарахуванню в строк відбутого покарання, колегією суддів не встановлено.
Щодо посилань засудженого ОСОБА_7 про необхідність зарахування йому терміну попереднього ув'язнення в строк відбутого ним покарання з 19.02.2018 по 03.05.2018, коли він був етапований в місця відбування покарання в місце попереднього ув'язнення на час касаційного перегляду рішень суду першої та апеляційної інстанції, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими та такими, що не узгоджуються з положеннями ч. 5 ст. 75 КК України та ст. 532 КПК України, оскільки починаючи з 05.05.2016 засуджений ОСОБА_7 відбував покарання за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.01.2016, який набрав законної сили 05.05.2016, тому наведений період не являється терміном попереднього ув'язнення в розумінні Закону України «Про попереднє ув'язнення» від 30.06.1993.
Розглянувши кримінальне провадження в межах заявлених апеляційних вимог колегія суддів вважає, що ухвала Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21.06.2019 є законною та обґрунтованою, а підстави, передбачені ст. 409 КПК України, для її скасування чи зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 537, 539 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 червня 2019 року у кримінальному провадженні за клопотанням засудженого ОСОБА_7 про зарахування терміну попереднього ув'язнення в строк відбутого покарання, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді