Справа № 639/1690/19
Провадження № 22-ц/818/3461/19
14 серпня 2019 року
м.Харків
Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Овсяннікової А.І.
суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.
за участю секретаря - Чабан А.В.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Панченко Оксана Валеріївна
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі його представника ОСОБА_3 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Харкова від 26 березня 2019 року в складі судді Баркової Н.В. по справі № 639/1690/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Панченко Оксана Валеріївна про визнання недійсною відмову від спадщини, застосування наслідків недійсності одностороннього правочину шляхом визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, -
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Панченко Оксана Валеріївна про визнання недійсною відмову від спадщини, застосування наслідків недійсності одностороннього правочину шляхом визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.
Разом з позовом ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову.
В обґрунтування заяви зазначає, що ним пред'явлено позов про визнання недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 27 квітня 2015 року на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .
Пред'явлення позову може спонукати відповідача до здійснення відчуження 1/2 частини на квартири, що може призвести до неможливості примусового виконання рішення по справі та отримання майна у власність в порядку спадкування.
Просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 .
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Харкова від 26 березня 2019 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Заборонено ОСОБА_2 відчуження 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , яка належить йому. на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27 квітня 2015 року, виданого приватним нотаріусом ХМНО Панченко О.В. та зареєстрованого в реєстрі №482.
Ухвала мотивована тим, що враховуючи суть спірних правовідносин, дані, повідомлені позивачем, наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_3 просить ухвалу суду скасувати та відмовити у вжитті заходів забезпечення позову.
Ані заява про забезпечення позову, а ні ухвала суду не містить обґрунтування необхідності застосування забезпечення позову, тобто посилання на конкретні обставини чи факти, які свідчать про реальну загрозу відчуження майна.
Позивачем не надано доказів того, що спірне майно може бути реалізовано, що утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду в подальшому.
Квартира є місцем де він та його сестра народились, проводили дитинство разом зі своїми батьками та зростали, а тому об'єктивно є моральні та духовні перепони стосовно негайного її відчуження.
Колегія суддів, вислухав суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідив матеріали справи та обговорив доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Як підтверджується виділеними матеріалами справи у березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус ХМНО Панченко О.В. про визнання недійсною відмову від спадщини, застосування наслідків недійсності одностороннього правочину шляхом визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.
Ухвалою суду від 26 березня 2019 року заборонено ОСОБА_2 відчуження 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27 квітня 2015 року, виданого приватним нотаріусом ХМНО Панченко О.В. та зареєстрованого в реєстрі №482.
Відповідно до частини 1,2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Вжиття заходів забезпечення позову має бути співмірними з заявленими позовними вимогами.
ОСОБА_1 пред'явлено позов про визнання недійсною відмову від спадщини, застосування наслідків недійсності одностороннього правочину шляхом визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.
Враховуючи, що спір стосується нерухомого майна, а саме права власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 суд прийшов до обґрунтованого висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання можливого рішення суду.
Заперечуючи проти задоволення заяви ОСОБА_2 зазначає щодо порушення його прав як власника квартири.
Однак, накладення заборони відчуження стосується лише обмеження правомочності щодо розпорядження майна. ОСОБА_2 не позбавлений можливості володіти та користуватись спірним майном, проживати в квартирі.
За таких обставин підстав для скасування ухвали суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381-384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі його представника ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду міста Харкова від 26 березня 2019 року - залишити без зміни.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16 серпня 2019 року.
Головуючий - А.І. Овсяннікова
Судді: І.П. Коваленко
І.С. Сащенко