Провадження апел.суду №11-кп/818/2463/19 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Справа суду 1-ї інстанції № 631/469/18
Категорія: ч.1 ст.28, ч.1 ст.115, п.п.9,12,13, ч.2 ст.115 КК України
15 серпня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження №12017220390000592 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 01 липня 2019 року стосовно ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , які обвинувачуються за ч.1 ст.28, ч.1 ст.115, п.п.9,12,13, ч.2 ст.115 КК України,-
Цією ухвалою, обвинувальний акт, який внесений до ЄРДР за №12017220390000592, щодо ОСОБА_10 , 1983 року народження та ОСОБА_9 , 1984 року народження, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.28, ч.1 ст.115, п.п.9,12,13, ч.2 ст.115 КК України, повернутий прокурору.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу районного суду скасувати у зв'язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону та направити обвинувальний акт до Зміївського районного суду Харківської області для проведення підготовчого судового засідання. В обґрунтування апеляційного прохання апелянт посилається на те, що обвинувальний акт відповідає усім вимогам ст. 291 КПК України, а посилання в ньому на висновки судово-медичної експертизи свідчать про встановлені під час досудового розслідування тілесні ушкодження та причини смерті потерпілих.
Заслухавши доповідь головуючого судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, а також захисників та обвинувачених, які заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів, дослідивши матеріали провадження та перевіривши ухвалу, з дотриманням норм ст. 404 КПК України, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Переглядаючи оскаржувану ухвалу в межах апеляційної скарги прокурора, колегія суддів погоджується з обґрунтованістю її доводів щодо відповідності обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України, в тому числі вимог передбачених 5 ч.2 цієї статті. Вказівка суду про відсутність формулювання обвинувачення в змісті в обвинувального акту є безпідставною, оскільки на а.с.111 т.3 та а.с.116 т.3, після кваліфікації дій обвинувачених містяться по два абзаци, в яких прокурор зазначив прізвища осіб, які обвинувачуються, час, дату, місце вчинення злочину, його наслідки, прив'язавши ці відомості до обраної кваліфікації дій.
За таких обставин будь який інший аналіз змісту формулювання обвинувачення на стадії підготовчого судового засідання є процесуально неприпустимим, механізм заподіяння смерті або тілесних ушкоджень, міститься і викладені у змісті фактичних обставин.
Таким чином, в оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції надано оцінку змісту формулювання обвинувачення, що, відповідно до ст.314 КПК України, не входить до компетенції суду під час проведення підготовчого судового засідання. Процесуальна оцінка формулювання обвинувачення, згідно вимог чинного КПК України, можлива лише при ухваленні остаточного судового рішення, передбаченого ст.373 КПК України, тобто за наслідками судового розгляду кримінального провадження з дотриманням вимог, передбачених ст.ст. 318-380 КПК України.
Крім того, в матеріалах кримінального провадження на а.с.165 т.3 та а.с.167 т.3 містяться розписки потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про отримання копії зміненого обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , які обвинувачуються за ч.1 ст.28, ч.1 ст.115, п.п.9,12,13, ч.2 ст.115 КК України, а тому висновки суду про зворотне є безпідставними.
Відповідно п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.
Зі змісту обвинувального акту слідує, що фактичні обставини в ньому викладені із посиланням на висновки судово-медичної експертизи, яка підтверджує лише наявність тілесних ушкоджень у потерпілих, що не може свідчити принципам верховенства права й неупередженості суду, а також безпосередності дослідження ним доказів, оскільки документи, на яких містять вищевказані висновки судово-медичної експертизи прокурором суду надані не були у відповідності до вимог абз.2 ст.4 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а висновки суду щодо суті пред'явленого обвинувачення - є передчасними, оскільки вони висловлені судом без дотримання процедури судового розгляду.
З огляду на викладене, колегія суддів вбачає безпідставність процесуального рішення суду першої інстанції, оскільки обвинувальний акт стосовно ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , у тому числі в частині формулювання обвинувачення, не містить істотних недоліків, що можуть обумовлювати необхідність повернення обвинувального акта прокурору, який відповідає вимогам норм ст.291 КПК України.
За таких обставин, висновки суду, що зазначені у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали щодо невідповідності обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України є необґрунтованими, а постановлене рішення про повернення обвинувального акту прокурору - може негативно вплинути на розумність строків судового розгляду кримінального провадження, передбачених ст.7 п.п. 2, 21 та ст.ст.9, 28 КПК України.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку щодо обґрунтованості апеляційних доводів прокурора та слушності вимог в частині необхідності скасування оскаржуваної ухвали та призначення нового судового розгляду.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені істотні порушення - є процесуально неприпустимим при судовому розгляді, оскільки в такий спосіб порушуються загальні засади забезпечення законності, змагальності сторін, дотримання розумних строків та одночасно обґрунтованості і вмотивованості судового рішення, що передбачено як обов'язкова вимога у ст. 370 КПК України, а також ці вимоги містяться у ст. 7 КПК України - серед загальних засад кримінального провадження, яке за своїм змістом та формою повинно їм відповідати. Ці вимоги КПК України не дотримані судом першої інстанції, що свідчить про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які встановлені при апеляційному перегляді оскаржуваного судового рішення.
Реалізуючи та дотримуючись загальних процесуальних принципів, що містяться у главі 2 КПК України, колегія суддів, дійшла висновку про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення, що обумовлює необхідність скасування оскаржуваної ухвали та призначення нового судового розгляду у суді першої інстанції, що відповідає нормам ч. 1 ст. 412 та п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України.
Вирішуючи питання про подальший рух провадження після скасування ухвали, колегія суддів виходить з наступного. Порушення судом першої інстанції вимог ст. 370 КПК України та загальних засад судочинства не відноситься до передбаченого в ч.1 ст.415 КПК України переліку підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Проте, відповідно до вимог ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК України. Такими загальними засадами кримінального провадження у даному випадку є передбачені п.п. 1, 2, 15, 21 ч.1 ст.7 КПК України - верховенство права, законність, розумність строків, а також забезпечення змагальності сторін та одночасно обґрунтованості і вмотивованості судового рішення, що передбачено як обов'язкові вимоги у ст. 370 КПК України. Разом з цим належить врахувати те, що необхідність дотримання при судовому розгляді вказаних загальних засад судочинства підтверджується практикою Європейського суду та змістом норм Європейської конвенції з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - є частиною національного законодавства.
З огляду на викладене, з метою дотримання вказаних засад кримінального провадження, що гарантуються чинним КПК України, оскаржувану ухвалу належить скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 9 ч.6, 404, 405, 407 ч. 1 п. 6, 412 ч. 1, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора - задоволити.
Ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 01 липня 2019 року стосовно ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , які обвинувачуються за ч.1 ст.28, ч.1 ст.115, п.п.9,12,13, ч.2 ст.115 КК України - скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
________________ ________________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4