Справа № 639/6244/18
Провадження № 11сс/818/1314/19
судді-доповідача ОСОБА_1
за матеріалами клопотання старшого слідчого СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12017220490003195 від 08.09.2017 за ознаками кримінального правопорушення,
передбаченого частиною 4 статті 190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.07.2019 задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12017220490003195 від 08.09.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 КК України.
Відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківська установа виконання покарань» (№27), з моменту фактичного затримання підозрюваного, строком до 09.09.2019 включно. Одночасно визначено ОСОБА_3 заставу у розмірі 425 318,00 грн.
Не погодившись із ухвалою слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу.
За наслідками перегляду апеляційної скарги 12.08.2019 колегією суддів Харківського апеляційного суду у складі: головуючого - ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , скасовано ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.07.2019 в частині визначення розміру застави в сумі 425 318 грн, та в цій частині постановлено нову ухвалу, якою визначено розмір застави в сумі 192 100 грн, що дорівнює 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Я, доповідач у справі, не погоджуюсь з висновками суддів колегії і відповідно до вимог статті 375 КПК України викладаю окрему думку, оскільки вважаю, що рішення слідчого судді є законним і обґрунтованим, ухваленим з врахуванням вимог статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини.
Вважаю висновок колегії суддів щодо належності такого доказу, як договір завдатку, на підтвердження обґрунтованості підозри, таким, що не відповідає вимогам статті 89 КПК України, відповідно до вимог якої визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду, а тому сукупність інших зібраних органом досудового розслідування доказів, які ще будуть перевірятися, оцінюватися, як в ході досудового розслідування, так і вході судового розгляду.
Що стосується договору завдатку, який був укладений між ОСОБА_7 та потерпілим, зазначаю наступне.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
З огляду на викладене, аналіз діючого законодавства України свідчить про те, що договір завдатку повинен бути оформлений виключно у письмовій формі. Умова щодо обов'язкового нотаріального посвідчення угод щодо забезпечення зобов'язань чинним законодавством не передбачена.
Крім цього, посилання в ухвалі апеляційного суду на те, що слідчим суддею не в достатній мірі враховані обставини кримінального правопорушення, а саме те, що за підозрою матеріальна шкода була заподіяна потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у розмірі 425 318 грн групою у складі чотирьох осіб, та те, що потерпілі протягом майже чотирьох років не звертались до суду або правоохоронних органів з будь-якими заявами про вчинення відносно них протиправних дій, стягнення заподіяної шкоди та мали значний дохід від користування майном протягом тривалого часу, також, на мою думку вважаю безпідставними, та які не ґрунтуються на матеріалах справи, з огляду на таке.
Так, із повідомлення про підозру ОСОБА_7 вбачається, що реалізуючи заздалегідь виниклий спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у сумі 20 000 доларів, ОСОБА_3 , будучи начальником відділу оцінки та аналізу забезпечення активів Слобожанського регіону Управління оцінки та моніторингу застав підрозділу «АТ «Фінанси та Кредит», перебуваючи у приміщенні офісу ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» за адресою: м. Харків, пров. Театральний, 4, в кабінеті начальника відділу економічної безпеки по роботі з проблемними активами ОСОБА_11 , діючи умисно, за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , шляхом обману, видаючи себе за уповноваженого представника ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», достовірно знаючи, що не має повноважень виступати представником ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», тобто в порушення відомчої процедури, не маючи реальної можливості, а відповідно не маючи наміру виконати умови договору, уклав шляхом власного підпису, що підтверджується висновком Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ від 22.05.2019 за № 24, від імені ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» з ОСОБА_14 кізі, в інтересах якої договір завдатку від 07.07.2015 підписаний ОСОБА_10 (покупець) на суму 20 000 доларів США, згідно якого останній передав ОСОБА_3 (продавець) завдаток в сумі 20 000 доларів США, який зараховується в рахунок виконання покупцем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення, літ. А-1, загальною площею 720,2 кв.м, розташованого за адресою: м. Харків, пр. 50-років ВЛКСМ, 54-Г. При чому загальна сума купівлі-продажу складає 170 000 доларів США, що суперечить рішенням засідань кредитного комітету АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 28.04.2015 та 28.05.2015, відповідно до яких Слобожанському регіональному департаменту АТ надано дозвіл на реалізацію згідно рішення Московського районного суду м. Харкова від 09.07.2010 вищевказаної нежитлової будівлі за ціною не менше ніж 250 000 доларів США та 290 000 доларів США відповідно.
Крім того, визначений слідчим суддею розмір застави в сумі 425 318 грн підозрюваним було внесено на депозитний рахунок одразу після його визначення, та ОСОБА_7 з-під варти було звільнено.
Під час апеляційного розгляду було з'ясовано, що ОСОБА_7 має постійне місце роботи і працює експертом з оцінки нерухомого майна.
Отже, посилання судової колегії щодо відсутності у ОСОБА_7 джерел доходів, як на одну із підстав зменшення розміру застави, є також необґрунтованим.
З огляду на викладене, вважаю, що висновок слідчого судді щодо визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_3 , який дорівнює розміру майнової шкоди, заподіяння якої є кваліфікуючою ознакою складу кримінального правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_3 , не виходить за межі розміру, передбаченого частиною 5 статті 182 КПК України, з огляду на особливо великий розмір завданих збитків, корисливий мотив кримінального правопорушення, - є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи.
За таких обставин, на мою думку, подана захисником ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_15 апеляційна скарга підлягала залишенню без задоволення, а ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.07.2019 - залишенню без змін.
Суддя
Харківського апеляційного суду ОСОБА_1