Апеляційне провадження № 11-сс/818/1340/19 Доповідач - ОСОБА_1
Справа № 640/14390/19 Головуючий 1-ї інстанції- ОСОБА_2
Категорія: у порядку КПК України
12 серпня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 21.07.2019 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №22019220000000143 від 16.07.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України, -
21.07.2019 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що ОСОБА_6 , маючи умисел на незаконне поводження з бойовими припасами без передбаченого законом дозволу, у невстановлений час, але не пізніше 19.07.2019 та за невстановлених в ході досудового розслідування обставин, незаконно придбав та в подальшому зберігав за місцем реєстрації та фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , бойовий припас - ручну гранату Ф-1 в зібраному стані та набої до вогнепальної зброї калібру 9 мм в кількості 33 одиниці.
Протиправна діяльність ОСОБА_6 припинена працівниками СУ ГУНП в Харківській області, якими 19.07.2019 у період часу з 08-28 год. по 13-25 год. під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у ОСОБА_6 виявлено та вилучено бойовий припас - ручну гранату Ф-1, яка складається з корпусу гранати Ф-1 та уніфікованого запалу до ручних гранат типу УЗРГМ, набої до вогнепальної зброї калібру 9 мм в кількості 33 одиниці. Згідно довідки про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів №271 від 19.07.2019, виданої інспектором-вибухотехніком ВТВ ГУНП в Донецькій області корпус гранати Ф. 1 є обмежено небезпечним, а запал УЗРГМ є небезпечним.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 21.07.2019 клопотання слідчого - задоволено.
Застосовано відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів - до 16.09.2019.
Встановлено ОСОБА_6 заставу в сумі 57 630 грн. При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_6 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покладено на ОСОБА_6 наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з м. Слов'янськ Донецької області, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до вимог статті 182 КПК України роз'яснено підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Роз'яснено заставодавцю положення статті 182 КПК України.
Не погодившись із ухвалою слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначав, що органом досудового розслідування грубо порушуються вимоги статті 218 КПК України, якою визначено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється слідчим органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Сторона захисту звертала увагу Київського районного суду м. Харкова на ці обставини, та зазначала, що досудове розслідування у кримінальному провадженні повинно проводитися в Донецькій області, та що згідно вимог КПК України кримінальне провадження здійснює суд у територіальній юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
З врахуванням викладеного сторона захисту вважає, що всі слідчі дії, у тому числі повідомлення про підозру ОСОБА_6 органом досудового розслідування проведені з грубим порушенням КПК України, тому вважати підозру обґрунтованою взагалі у суду підстав не було.
Крім цього, захисник підозрюваного зазначав, що жодний із ризиків, зазначених в КПК України, не існує, оскільки у органу досудового розслідування немає ніяких законних підстав вважати, що ОСОБА_6 , перебуваючи на свободі буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, уникати явки за викликами до слідчого або прокурора; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, він не може, оскільки всі докази стороною обвинувачення вже зібрані та вилучені в ході проведених 19.07.2019 обшуку за місцем мешкання підозрюваного, що в клопотанні підтверджує слідчий та прокурор.
Єдиний ризик, який існує на думку органу досудового розслідування, так це те, що ОСОБА_6 є мешканцем Донецької області.
Суд першої інстанції не врахував відомості, які надала сторона захисту та які характеризують особу підозрюваного, а саме те, що ОСОБА_6 характеризується лише з позитивного боку, має стійкі соціальні зв'язки - батька ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та мати ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які є пенсіонерами та потребують піклування та допомоги.
Враховуючи наведене, скриватися від органу досудового розслідування та суду ОСОБА_6 не може, тому що повинен піклуватися про батьків.
Крім цього, суд першої інстанції взагалі не звернув увагу на медичні документи, надані суду стороною захисту, які підтверджують наявність у ОСОБА_6 складного хронічного захворювання легенів в стадії н/ремісії, та бронхіальної астми середньої тяжкості, в зв'язку із чим ОСОБА_6 перебуває на диспансерному обліку в комунальному некомерційному підприємстві медико-санітарної допомоги м. Слов'янська, Донецької області, та потребує постійного спостереження лікарів та вживання медичних препаратів.
На думку сторони захисту взагалі відсутня необхідність в обрані відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому, що до теперішнього часу він своїми діями не дав органу досудового розслідування та суду вважати, що може вчинити дії, які згідно статті 177 КПК України можуть розцінюватися як ризики.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
На думку колегії суддів, слідчий суддя зазначених вимог закону дотримався в повному обсязі.
Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, враховуючи існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України, та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_6 , за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого проти громадської безпеки, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим. Наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, на які він посилається, хоча і заслуговують на увагу, проте суттєво ризики у кримінальному провадженні не зменшують.
З матеріалів справи вбачається, що СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22019220000000143 від 16.07.2019.
19.07.2019 о 13:25 у порядку статті 208 КПК України було затримано ОСОБА_6 .
20.07.2019 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України, а саме: незаконне поводження з бойовими припасами, тобто незаконне придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Так, судом першої інстанції встановлено та перевірено під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, раніше не судимий, не одружений, дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштований.
Колегія суддів, оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 тяжкого злочину у сфері незаконного обігу боєприпасів, існування зазначених ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України, а також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у цьому правопорушенні, погоджується з висновком слідчого судді, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недоцільним.
Слідчим суддею враховані положення статей 177, 178 КПК України, дані про особу, також перевірені додані слідчим до клопотання докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою та існує обґрунтована необхідність для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 чи призначення іншого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою.
Крім цього, посилання сторони захисту на те, що органом досудового розслідування порушуються вимог статті 218 КПК України щодо місця проведення досудового розслідування, колегією суддів до уваги не приймаються, з огляду на таке.
Як вбачається з витягу ЄРДР від 16.06.2019 кримінальне провадження № 22019220000000143 порушене на підставі самостійно виявленого слідчим кримінального правопорушення, у тому числі під час досудового розслідування тих обставин, що у період з 16.03.2019 по теперішній час мешканець м. Слов'янськ Донецької області ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно зберігає з метою збуту, а також здійснює збут вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, на території м. Слов'янськ та м. Харкова.
Органом досудового розслідування визначено Головне управління Національної поліції в Харківській області.
Відповідно до частини 2 статті 218 КПК України якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.
Постановою прокурору відділу 04/2/4 прокуратури Харківської області ОСОБА_9 від 08.08.2019 визначено підслідність у кримінальному провадженні № 22019220000000143 від 16.07.2019 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України за СВ Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що органом досудового розслідування на час подання клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою були дотримані вимоги статті 218 КПК України, а тому посилання адвоката ОСОБА_7 в апеляційній скарзі на те, що всі слідчі дії, у тому числі повідомлення про підозру ОСОБА_6 проведені з грубим порушення КПК України, є безпідставними.
Інші доводи апеляційної скарги також висновків слідчого судді не спростовують.
Порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та вмотивоване рішення, колегією суддів не виявлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів не вбачає достатніми для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді.
Керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, -
постановила:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 21.07.2019 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий -
Судді: