Житомирський апеляційний суд
Справа №289/2028/18 Головуючий у 1-й інст. Данилюк О. С.
Категорія 39 Доповідач Миніч Т. І.
14 серпня 2019 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді: Миніч Т.І.
суддів: Трояновської Г.С.,
Павицької Т.М.
секретаря
судового засідання Кучерявого О.В.
з участю позивача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на заочне рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 08 квітня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Данилюк О.С.
у цивільній справі №289/2028/18 за позовом ОСОБА_1 до Кичкирівського старостинського округу Радомишльської міської ради Житомирської області, третя особа ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Радомишльського районного суду із даним позовом. Просила ухвалити рішення, яким визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 тривалістю в три місяці. В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . За життя остання заповіла їй житловий будинок з господарськими будівлями, розташований в АДРЕСА_1 та приватизовану земельну ділянку площею 0,5653 га. Заповіт на день смерті спадкодавця не змінено і не скасовано. Дочка спадкодавця ОСОБА_2 на день смерті ОСОБА_3 проживала і була зареєстрована разом з нею в АДРЕСА_2 . Про будь - яких інших спадкоємців померлої ОСОБА_3 позивачці нічого не відомо. Позивачка зазначала, що до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у 6-місячний термін вона не зверталась. При цьому вказувала, що прийняти вчасно спадщину вона не встигла, оскільки працює контролером в Радомишльському РЕМ та вільного часу для цього не мала. Також в період, визначений для прийняття спадщини, вона хворіла та лікувалась. Вказані обставини завадили їй прийняти спадщину у встановлений шестимісячний термін та вважала, що ці причини пропуску строку для прийняття нею спадщини є поважними.
Зазначена цивільна справа на підставі розпорядження голови суду №460 від 29.10.2018 року з Радомишльського районного суду надійшла до Брусилівського районного суду 09.11.2018 року за підсудністю та ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 12.11.2018 року прийнята до провадження суду.
Заочним рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 08 квітня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції незаконне та необґрунтоване, прийняте з грубим порушенням норм процесуального і матеріального права. Зокрема зазначає, що при житті ОСОБА_3 заповіла їй житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою: Житомирська область , Радомишльський район , Кичкирівська сільська рада і ці обставини ніким не оспорюються. ОСОБА_3 виїхала на проживання до своєї дочки ОСОБА_2 в с.Горщик Коростенського району, де і померла. За весь час, що вона там проживала, ні вона, ні її дочка апелянту не дзвонили та не писали, не цікавились в якому стані господарство. І тільки, коли пройшов рік після смерті ОСОБА_3 , від жителів села позивачка дізналась, що заповідачка померла. Крім того, вона сама часто хворіє та вимушена звертатись до лікарів та доглядати батька похилого віку. Проте суд на ці обставини уваги не звернув та не дав їм належної оцінки.
Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на житловий будинок ОСОБА_3 належав житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка площею 0,5653 га. за вказаною адресою, що підтверджується копією державного акта на право власності на земельну ділянку (а.с.14-15).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.7).
Згідно копії заповіту ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1 будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 (а.с.8).
Відповідно до довідки №5/533 від 04.10.2018 року ОСОБА_3 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою в АДРЕСА_1 не проживала та не була зареєстрована. Також в будинку ніхто не був зареєстрований та не проживав (а.с.11)
Згідно довідки № 1362 від 28.09.2018р., виданої Горщиківською сільською радою Коростенського району Житомирської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована та постійно проживала на день смерті за адресою: АДРЕСА_2 ; разом з нею за вказаною адресою проживала та була зареєстрована її дочка ОСОБА_2 , 1946 р.н., та зять ОСОБА_4 , 1941р.н.(а.с.12).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що достатніх підстав для задоволення позову не було.
При цьому судом враховано, що згідно статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно із ч.1 ст.1271 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст.1272 ЦК України).
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.24 постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутись до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України.
Суд, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними причинами є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Положення ч.3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані у випадку доведеності наявності перешкод для подання відповідної заяви та наявності підстав для визнання судом цих обставин поважними.
Обгрунтовуючи заявлені в суду вимоги, позивачка посилалася на те, що вона постійно знаходиться на роботі, а також хворіла.
Так, згідно виписки із медичної картки амбулаторного хворого Радомишльської ЦМЛ ОСОБА_1 лікувалась у цьому лікувальному закладі амбулаторно з 01.11.2010 р. по 09.11.2010 р.; 18.02.2011 року зверталась до ЛОР лікаря, пролікована амбулаторно; 28.02.2011 року зверталась до ЛОР лікаря, пролікована амбулаторно (а.с.9)
Відповідно до довідки № 1218 від 01.010.2018 року, виданої АТ «Житомиробленерго», ОСОБА_1 працює в Радомишльському районі електричних мереж АТ «Житомиробленерго» на посаді контролера енергонагляду з 30.12.2004 року по даний час (а.с.10).
Разом з тим, суд першої інстанції правильно вважав, що ці обставини не можуть бути визнані поважними для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки не можуть вважатися об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Таким чином, зазначені позивачкою причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини суд обгрунтовано визнав неповажними, оскільки перебування на роботі та періодичне лікування не було істотною перешкодою у зверненні позивачки до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають, а зводяться до переоцінки доказів. Разом з тим, будь-яких процесуальних порушень, які б давали підстави для переоцінки доказів, апеляційним судом не встановлено.
За наведених обставин підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення апеляційний суд не вбачає, оскільки воно постановлено судом із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.258,259,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Заочне рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 08 квітня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуючий: Судді:
Повний текст постанови складений 16.08.2019 року.