Справа № 761/30750/19
Провадження № 1-кс/761/21163/2019
08 серпня 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання слідчого СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018100100004249, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 квітня 2018 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України, -
06.08.2019 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12018100100004249, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 квітня 2018 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України, а саме на: земельну ділянку та будівлі на ній розташовані, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 3221882401:05:231:0018), що належить на праві приватної власності ОСОБА_5 з забороною ОСОБА_5 та будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам, розпоряджатися будинком та земельною ділянкою, в тому числі проводити будь-які реконструктивні роботи, спотворювати споруди, конструкції, здійснювати будь-які дії, спрямовані на зміну її призначення тощо.
Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018100100004249, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 квітня 2018 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що в квітні 2017 року ОСОБА_6 домовилася з ОСОБА_7 про надання їй грошових коштів у борг на півроку в сумі 8000 доларів США на умовах оплати 3% в місяць за користування коштами та під заставу будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , які на праві власності належали ОСОБА_6 (1/3 частина) та ОСОБА_8 (2/3 частини). Проте, під час зустрічі 25.04.2017, у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , якого рекомендував ОСОБА_7 , останній прийшов з ОСОБА_10 та повідомив про необхідність підписання договору купівлі-продажу вказаного будинку та земельної ділянки. ОСОБА_7 запевнив ОСОБА_6 про те, що після того, як вона поверне йому борг, договори купівлі-продажу будуть анульовані, що оформлення даних договорів необхідне йому як гарантія повернення нею коштів.
При цьому ОСОБА_11 повідомив, що покупцем буде виступати ОСОБА_10 . У зв'язку з тяжким матеріальним становищем та довірительними стосунками з ОСОБА_7 , ОСОБА_12 погодилась на його умови та підписала договори купівлі-продажу будинку та земельної ділянки й надала для підпису їх своїй дочці - ОСОБА_8 .
Не розуміючи злочинного умислу ОСОБА_7 на заволодіння майном, ОСОБА_6 протягом 9 місяців продовжувала виплачувати 3% на особисті карткові рахунки ОСОБА_7 (близько 7 тисяч гривень за місяць). Проте, наприкінці 2017 року, коли ОСОБА_6 акумулювала всі кошти та повідомила ОСОБА_11 про готовність повернути борг, ОСОБА_7 сказав, що гроші йому вже не потрібні, тому що нерухомість вже продана третім особам.
Досудовим розслідуванням встановлено, що будинок та земельна ділянка ОСОБА_6 , які мали стати заставним майном як гарантія повернення коштів взятих у борг, продані спочатку ОСОБА_10 , а пізніше ОСОБА_5 .
В подальшому слідством встановлено, що підставою для укладення договорів купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, які посвідчив 25.04.2017 приватний нотаріус ОСОБА_9 слугувала оцінка будинку та земельної ділянки, проведена ТОВ «Консалтингова компанія «Центр оцінки». Згідно відповіді, наданої директором ТОВ «Консалтингова компанія «Центр оцінки» ОСОБА_13 , оцінку замовляв ОСОБА_14 , тел. НОМЕР_1 , інші дані не збереглись. ОСОБА_12 ніякої оцінки не замовляла, нікого на це не уповноважувала. Крім того, будинок, який став об'єктом кримінального правопорушення, в експлуатацію не введений. Старий будинок, який знаходився на цій ділянці, згорів 07.01.2004 року внаслідок перекалу димаря пічного опалення, що підтверджується довідкою МНС від 25.07.2005. Спеціалісти ТОВ «Консалтингова компанія «Центр оцінки» провели оцінку будинку на підставі тих документів, які надали їм невстановлені особи, що діяли за попередньою змовою з ОСОБА_7 та фактично оцінивши старий будинок, якого не існує, що підтверджує підроблення документів про оцінку майна.
Будинок у АДРЕСА_1 та земельну ділянку за цією адресою визнано речовими доказами, оскільки згідно положень ст.98 КПК України будинок та ділянка стали об'єктом кримінально-протиправних дій.
Згідно протоколу допиту як свідка ОСОБА_9 від 11.05.2018 встановлено, що начебто ОСОБА_6 надала нотаріусу оригінал звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки та будинку за вищевказаною адресою.
Разом з цим, досудовим розслідуванням встановлено, що 25.04.2017 року ТОВ «Консалтингова компанія «Центр оцінки» провела експертно-грошову оцінку земельної ділянки та будинку за адресою: АДРЕСА_1 , які належали на праві власності ОСОБА_6 , без її відома.
Так, відповідно до листа ТОВ «Консалтингова компанія «Центр оцінки», незважаючи на те, що у звіті про оцінку нерухомого майна зазначено як замовника ОСОБА_6 , встановлено, що безпосереднім замовником вищевказаної експертизи є чоловік на ім'я ОСОБА_14 , який використовує номер мобільного телефону.
В органу досудового розслідування є підстави вважати, що саме ОСОБА_7 , особисто без її відома, замовив експерту оцінку належного на той момент їй нерухомого майна.
ОСОБА_6 у кримінальному провадженні визнано потерпілою.
В зв'язку з тим, що ОСОБА_6 завдано майнової шкоди, вона заявила цивільний позов. Згідно з ч.1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Сума збитків встановлена на підставі подібних оголошень в мережі інтернет з продажу земельної ділянки площею 0,2454 га у с. Демидів, Київської області й житлового будинку на ній та становить від 40 000 (сорока тисяч) доларів США, що в еквіваленті на національну валюту (1$=26.9 грн. станом на дату складання позову) становить 1 076 000 грн. Враховуючи, що
ОСОБА_6 належала 1/3 частина вищевказаної нерухомості, то загальна сума збитків, які понесла ОСОБА_6 в результаті шахрайських дій становить 358 666 грн. 00 коп.
Разом з тим, в ході досудового розслідування допитано як свідка ОСОБА_15 , яка дала показання, що також у 2018 році була ошукана шахрайськими діями ОСОБА_7 , а саме по незаконному привласненні її житлової квартири у м. Києві. Так, її визнано потерпілою в іншому кримінальному провадженні.
Згідно довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.07.2019 встановлено, що земельна ділянка та будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належать на праві власності ОСОБА_5 .
Слідчий зазначає, що арешт майна в даному випадку необхідний для збереження речового доказу та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Слідчий у судовому засіданні підтримала клопотання та просила його задовольнити з підстав у ньому наведених, надала слідчому судді докази повідомлення власника майна про дату, час та місце судового засідання.
Враховуючи інформацію, надану слідчим, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі власника майна.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення слідчого, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, згідно зі статтями 131 та 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, за фактом вчинення яких здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, з метою запобігання можливості передачі та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, беручи до уваги наявність достатніх підстав вважати, що воно було предметом кримінального правопорушення, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою слідчого від 17 липня 2019 року, а також з метою запобігання прихованню та відчуженню такого майна, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність накладення арешту на земельну ділянку та будівлі на ній розташовані, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 3221882401:05:231:0018), що належить на праві приватної власності ОСОБА_5 з забороною ОСОБА_5 та будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам, розпоряджатися будинком та земельною ділянкою, в тому числі проводити будь-які реконструктивні роботи, спотворювати споруди, конструкції, здійснювати будь-які дії, спрямовані на зміну її призначення тощо.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 310, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018100100004249, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 квітня 2018 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку та будівлі на ній розташовані, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 3221882401:05:231:0018), що належить на праві приватної власності ОСОБА_5 .
Заборонити ОСОБА_5 та будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам, розпоряджатися будинком та земельною ділянкою, в тому числі проводити будь-які реконструктивні роботи, спотворювати споруди, конструкції, здійснювати будь-які дії, спрямовані на зміну її призначення тощо.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Повний текст ухвали буде оголошений о 08 годині 07 хвилин 09 серпня 2019 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1