Справа № 761/15392/19
Провадження № 2/761/5114/2019
16 серпня 2019 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі судді Рибака М.А., розглянувши зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 про визнання правочину недійним та визнання недійсною державної реєстрації у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , треті особи: приватне підприємство «Під-ключ», товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «МРІЯ», публічне акціонерне товариство «АРТЕМ-БАНК», товариство з обмеженою відповідальністю «Зебілліон», приватний нотаріус Журавльова Лариса Михайлівна, про визнання недійсною (скасування) державної реєстрації, визнання правочинів недійсними та витребування об'єкту нерухомого майна з чужого володіння, -
В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , треті особи: приватне підприємство «Під-ключ», товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «МРІЯ», публічне акціонерне товариство «АРТЕМ-БАНК», товариство з обмеженою відповідальністю «Зебілліон», приватний нотаріус Журавльова Лариса Михайлівна, про визнання недійсною (скасування) державної реєстрації, визнання правочинів недійсними та витребування об'єкту нерухомого майна з чужого володіння.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.12.2016 року позивач зареєстрував право власності на нежитлове приміщення № 450 (згідно проекту № 34А), загальною площею 65 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із тим, приблизно в березні-квітні 2017 року позивачеві випадково стало відомо, що вказаним нежитловим приміщенням заволодів відповідач ОСОБА_3 , який на 4 місяці раніше, ніж позивач, зареєстрував на себе право власності на приміщення АДРЕСА_1 під будівельним номером, що належав позивачу на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 10.10.2010 року. Розмір приміщення № 34А, згідно із технічним паспортом, на 8 метрів є меншим за приміщення позивача та становить 56,7 кв.м.
Підставою для реєстрації права власності ОСОБА_3 в державному реєстрі стали вчинені 09.08.2016 року нотаріальні дії приватним нотаріусом Журавльовою Л.М.
Як стало відомо позивачу, в подальшому ОСОБА_3 продав спірне приміщення ТОВ «Зебілліон», яке в свою чергу, наступного дня 27.07.2018 року відчужило його відповідачу ОСОБА_1 за вкрай заниженою ціною в розмірі 152100 грн.
14.08.2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 та приватного підприємства «Під-ключ», треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Під-ключ», товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія», Міністерство юстиції України, Державне підприємство «Національні інформаційні системи», Комунальне підприємство «Житомирбудзамовник», Житомирська міська рада, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович, публічне акціонерне товариство «Артем-Банк», товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Нерухомість-Інвест», товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «МРІЯ», товариство з обмеженою відповідальністю «Зебілліон», приватний нотаріус Журавльова Лариса Михайлівна та ОСОБА_3 , про визнання договору купівлі-продажу № 78/НП34А/щ від 10.10.2010 року, майнових прав на приміщення № НП34А загальною площею 68,05 кв.м., поверх 2, секція АДРЕСА_1 та скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення 450 загальною площею 65 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .
Суд, розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви, прийшов до наступних висновків.
Ухвалою суду від 17.05.2019 року було відкрито загальне позовне провадження у даній цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 про визнання недійсною (скасування) державної реєстрації, визнання правочинів недійсними та витребування об'єкту нерухомого майна з чужого володіння та призначено підготовче судове засідання на 03 липня 2019 року. При цьому, відповідачам було надано строк п'ятнадцять днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, протягом якого відповідачі мають право подати відзив на позовну заяву, з урахуванням вимог статті 178 ЦПК України.
Вказану ухвалу про відкриття провадження відповідач ОСОБА_1 отримала 30.05.2019 року особисто, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Згідно із ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Враховуючи наведені положення закону, відповідач мала право пред'явити зустрічний позов у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, тобто не пізніше 14.06.2019 року.
Разом із тим, ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом 14.08.2019 року, рівно на два місяці пізніше встановленого строку.
Жодних поважних причин щодо тривалого пропуску встановленого процесуального строку позивачем суду не надано.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно із пункт 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (заява N 3236/03): «У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків)».
Відповідно до практики ЄСПЛ, згідно якої вирішення питання про поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів. Але такі повноваження є обмеженими. Можливість поновлення строку не є необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (дивитись, mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, пункт 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Окрім того, наведені положення законодавства, яке висловлені в диспозиції статей 193 та 194 ЦПК України, не надають взагалі повноважень суду поновлювати пропущений строк для подання відзиву.
З огляду зазначене, суд приходить до висновку про те, що зустрічна позовна заява підлягає поверненню заявнику, що не позбавляє його права звернутись до суду із даним позовом за зальному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 187, 193, 194, 195, 260, 353, 354 ЦПК України,
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та приватного підприємства «Під-ключ», треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Під-ключ», товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія», Міністерство юстиції України, Державне підприємство «Національні інформаційні системи», Комунальне підприємство «Житомирбудзамовник», Житомирська міська рада, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович, публічне акціонерне товариство «Артем-Банк», товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Нерухомість-Інвест», товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «МРІЯ», товариство з обмеженою відповідальністю «Зебілліон», приватний нотаріус Журавльова Лариса Михайлівна та ОСОБА_3 про визнання недійсною (скасування) державної реєстрації, визнання правочинів недійсними та витребування об'єкту нерухомого майна з чужого володіння - повернути заявнику.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СУДДЯ М.А. РИБАК