Апеляційне провадження № 11-сс/818/1428/19 Доповідач - ОСОБА_1
Справа № 623/3085/19 Головуючий 1-ї інстанції- ОСОБА_2
Категорія: у порядку КПК України
15 серпня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05.08.2019 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12019220320000125 від 06.02.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України, -
05.08.2019 до слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Ізюмської місцевої прокуратури ОСОБА_10 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 .
Доводи клопотання обґрунтовані тим, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України, тобто незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини.
03.08.2019 о 14 год. 10 хв. ОСОБА_8 затриманий поряд з будинком № 61/1 по вул. Соборній в м. Ізюм Харківської області, як особа, яка підозрюється у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення - злочину.
03.08.2019 о 14 годині 25 хвилин ОСОБА_8 затриманий в порядку статті 208 КПК України.
03.08.2019 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України, тобто у незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини.
Вина ОСОБА_8 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показами свідка ОСОБА_11 , протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 07.06.2019, протоколом помітки грошових коштів від 18.07.2019, протоколом огляду покупця від 18.07.2019, протоколом оперативної закупівлі від 19.07.2019, протоколом огляду речей від 18.07.2019, протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 19.07.2019, протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 01.08.2019, висновком судової експертизи дослідження матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» № 3/1905СЕ-19 від 02.08.2019, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 03.08.2019, протоколом огляду речей за участю свідка ОСОБА_12 від 03.08.2019.
Слідчий посилався на те, що підозрюваний ОСОБА_8 вчинив тяжке кримінальне правопорушення-злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 6 до 10 років з конфіскацією майна, ніде офіційно не працює, тобто немає легального джерела прибутку, а також враховуючи отримані в ході проведення досудового розслідування факти, наявні ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_8 буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинить інше кримінальне правопорушення чи продовжить кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення - злочину, що свідчить про обґрунтованість підозри, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання вини у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, у вчиненні якого він підозрюється, та вважала, що застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05.08.2019 клопотання слідчого Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено.
Застосовано відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, з 14 год. 10 хв. 03.08.2019 до 14 год. 10 хв. 01.10.2019 включно.
Визначено суму застави у розмірі 80 280 грн.
При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_8 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покладено на ОСОБА_8 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання таабо місця роботи.
Роз'яснено підозрюваному ОСОБА_8 та заставодавцю наслідки невиконання покладених зобов'язань.
Не погодившись із ухвалою слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В обґрунтування доводів зазначив, що при обранні запобіжного заходу слідчий суддя мав належним чином перевірити наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.
Адвокат ОСОБА_7 вважав, що матеріали кримінального провадження не містять відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України, саме ОСОБА_8 .
По-перше, згідно витягу з ЄРДР. правопорушення ОСОБА_13 було вчинено нібито 19.07.2019, однак протоколи допиту свідка ОСОБА_11 , який є «закупним», датовані 23.02.2019 та 18.07.2019, тобто до вчинення кримінального правопорушення. Крім того, у своїх показаннях від 18.07.2019 ОСОБА_11 зазначає, що він нібито намагався 18.07.2019 придбати у ОСОБА_8 психотропну речовину, однак той йому відмовив нібито з причин відсутності у нього такої речовини. Про придбання ОСОБА_11 психотропної речовини у ОСОБА_8 саме 19.07.2019 мова взагалі не йде.
Показання свідка ОСОБА_12 взагалі не містять відомості про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 .
По-друге, матеріали НСРД, які нібито проводилися стосовно ОСОБА_8 , не містять об'єктивних даних, які свідчать про збут психотропної речовини саме ОСОБА_13 , в тому числі і 19.07.2019.
По-третє, протокол помітки грошових коштів від 18.07.2019. протокол огляду покупця від 18.07.2019, протокол оперативної закупівлі від 19.07.2019, протокол огляду речей від 18.07.2019, протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 19.07.2019 складені з порушенням норм КПК України, а отже не можуть бути визнані належним доказом.
Також адвокат зазначав, що дані до ЄРДР були внесені 06.02.2019, проте зазначено, що кримінальне правопорушення вчинено лише 19.07.2019.
За таких обставин, сторона захисту вважала, що матеріали кримінального провадження не містять обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_8 кримінального правопорушення. Жодний ризик, передбачений статтею 177 КПК України, слідчим та прокурором не доведений. і відповідно не обґрунтований в ухвалі слідчого судді.
Також адвокат ОСОБА_7 зазначає, що ОСОБА_8 до моменту застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою неофіційно працював на різних підприємствах в м. Ізюмі, він раніше не судимий, має постійне місце проживання. Вважав, що до підозрюваного цілком можливим було б застосувати домашній арешт, не порушуючи норми КПК України. Обрання тримання під вартою із заставою є занадто суворим запобіжним заходом, що розходиться з практикою ЄСПЛ та судовою практикою.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Однак, з огляду на практику Європейського суду з прав людини, на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, на що посилається сторона обвинувачення в обґрунтовування застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не може бути єдиною, достатньою та обґрунтованою підставою застосування по відношенню до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
В обґрунтування клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий посилався на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, і вважав, що обрання запобіжного заходу перешкодить підозрюваному переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжить кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Посилання в клопотанні на наявність ризику, передбаченого пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України під час розгляду клопотання слідчого не підтверджено належними доказами.
Наявність ризику, передбаченого пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України є недоведеним стороною обвинувачення, оскільки як на час розгляду справи слідчим суддею, так і на час розгляду апеляційної скарги апеляційним судом, стороною обвинувачення не було повідомлено обставин, які б свідчили про здійснення підозрюваним впливу на свідків у кримінальному провадження.
Крім того, слідчі дії щодо допиту свідків на час розгляду клопотання проведені.
Враховуючи всі обставини скоєного підозрюваним ОСОБА_8 злочину, колегія суддів приймає до уваги те, що підозрюваний має постійне місце реєстрації та проживання, раніше не судимий, вважає за можливе застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених пунктами 1-4, 8 частини 5 статті 194 КПК України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді такою, що підлягає скасуванню, та відсутність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і приходить до висновку, що підозрюваному слід обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього відповідних обов'язків. Саме такий запобіжний захід дасть змогу уникнути встановленим судом ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених процесуальних обов'язків.
За наявності законних підстав орган досудового розслідування має право звернутись до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу, що приймається до уваги судовою колегією.
Керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, -
постановила:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05.08.2019 - скасувати і постановити нову.
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 8 частини 5 статті 194 КПК України.
Строк дії запобіжного заходу встановити до 03.10.2019.
Звільнити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в порядку пункту 1 частини 3 статті 202 КПК України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий -
Судді: