16 серпня 2019 року
Київ
справа №1440/2276/18
адміністративне провадження №К/9901/22532/19
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2019 у справі №1440/2276/18 за позовом Приватного підприємства «Висотник» до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 року позов Приватного підприємства «Висотник» задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі - ГУ ДФС) про визначення грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 1271107,00 грн за основним платежем та 635553,50 грн за штрафними санкціями, всього на суму в розмірі 1906660,50 грн.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2019 апеляційну скаргу ГУ ДФС задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову про часткове задоволення позову. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення в частині основного зобов'язання на суму 474380,00 грн та в частині штрафної санкції на суму 237190,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
09.08.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ДФС на постанову апеляційного суду, направлена поштою 07.08.2019.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судового рішення апеляційної інстанції в касаційному порядку, зокрема, скаржником не зазначено в чому саме полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та/або порушення норм процесуального права при постановленні саме оскаржуваної постанови про часткове задоволення позову.
Згідно пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
З огляду на наведене, касаційна скарга ГУ ДФС підлягає поверненню, як така, що не містить підстави касаційного оскарження саме постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2019 у цій справі, оскільки касаційна скарга містить посилання про незгоду з судовим рішенням першої інстанції, з огляду на порушення цим судом норм процесуального права та неповне встановлення ним обставин справи. З огляду на зміст касаційної скарги, є підстави вважати, що вона дублює апеляційну скаргу ГУ ДФС, за наслідками розгляду якої апеляційним судом ухвалено постанову. При цьому скаржником наводяться обставини лише щодо проведеної перевірки та висновки за її результатами і не зазначається конкретно, які норми права порушено апеляційним судом та в якій частині.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2019 у справі №1440/2276/18 повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
...........................
М.М. Гімон,
Суддя Верховного Суду