16 серпня 2019 року
Київ
справа №809/236/18
адміністративне провадження №К/9901/23170/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Офісу великих платників податків ДФС
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2019 року
у справі №809/236/18
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім"
до Офісу великих платників податків ДФС
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу великих платників податків ДФС на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2019 року у справі №809/236/18 .
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону - Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.
Статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким законом є Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, скаржнику необхідно сплатити за подання касаційної скарги судовий збір в сумі 1921.00 гривень.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції, виходив з того, що апеляційна скарга суб'єктом владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, то згідно приписів частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинств України, наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року у справі №809/236/18.
В касаційній скарзі податковий орган акцентує увагу на тому, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутність коштів на сплату судового збору у відповідача не може бути достатньою підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Саме тому суд апеляційної інстанцій визнав заяву відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження неповажною та відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Однак, аналіз оскаржуваної ухвали свідчить про те, що суд апеляційної інстанції в ухвалі від 15 липня 2019 року не робить жодних висновків стосовно поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а лише посилаючись на частину 2 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України констатує факт подання апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
Касаційна скарга ж не спростовує жодним доводом висновок суду апеляційної інстанції щодо подання апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення та скаржник не зазначає, в чому саме полягає неправильне застосування норм процесуального права, враховуючи застосування судом апеляційної інстанції положень частини 2 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зазначене вище свідчить про те, що всупереч пункту 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга податкового органу є необґрунтованою.
Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Таким чином, відповідно до частин 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме: сплатити судовий збір в розмірі 1921,00 гривень на рахунок для зарахування сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. рахунок отримувача: 31219207026007, код ЄДРПОУ: 38004897. Код банку отримувача: 899998, Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд)" та надати касаційну скаргу зміст якої повинен відповідати пункту 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VІІІ, суд-
Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2019 року у справі №809/236/18 - залишити без руху, надавши скаржнику строк тривалістю десять днів для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.Ф. Ханова