Іменем України
15 серпня 2019 року
Київ
справа №2а/1970/3951/12
адміністративне провадження №К/9901/8371/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року (суддя Баб'юк П.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2015 року (колегія у складі суддів: Левицької Н.Г., Обрізка І.М., Сапіги В.П.) у справі № 2а/1970/3951/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільоптторг» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області, за участю прокурора м. Тернополя про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити дії щодо звільнення майна з під решту та щодо його повернення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопільоптторг» (надалі позивач, Товариство) звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Тернопільської обласної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби (після реорганізації Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області) (надалі відповідач, податковий орган) про (з урахуванням зміни предмету позову) визнання протиправними та скасування рішення податкового органу про накладення адміністративного арешту на майно, наказу про призначення перевірки та рішення про призначення експертизи. Визнання протиправними дії податкового органу щодо призначення експертизи та накладення адміністративного арешту. Зобов'язання податкового органу вчинити дії щодо звільнення з тимчасового арешту та повернення майна Товариства.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вилучені з АЗС №20 за адресою м. Тернопіль, вул. Бродівська-Гріга,2 нафтопродукти в кількості 3 419 літрів (бензин А-95) є власністю Товариства, що підтверджується договором поставки №59 від 1 липня 2011 року, додатковою угодою від 24 жовтня 2012 року та товарно-транспортними накладними. Про це Товариство повідомило податковий орган як під час перевірки, так і листом від 16 листопада 2012 року №143, який отримано контролюючим органом у цей же день.
Заступником прокурора міста Тернополя надана заява про вступ в адміністративну справу, яка задоволена Тернопільським окружним адміністративним судом.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2015 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби від 16 листопада 2012 року про накладення тимчасового адміністративного арешту майна. Зобов'язано Тернопільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Тернопільській області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Тернопільоптторг» вилучені нафтопродукти, а саме, бензин автомобільний А-95 в кількості 3419 літрів на загальну суму 37267,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В частині задоволення позову, суд першої інстанції, с доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що висновок податкового органу про безхазяйність бензину А-95 ґрунтується не на первинних документах, а лише на припущенні про неякісний бензин, що, на думку суду, є невірним. В матеріалах справи також відсутні докази про порушення позивачем законодавства при його реалізації. Про те, що вказане майно належить позивачу, Товариство повідомляло податковий орган як під час перевірки, так і листом від 16 листопада 2012 року №143, який отримано контролюючим органом у цей же день.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Доводи касаційної скарги повністю повторюють доводи апеляційної скарги.
У запереченні на касаційну скаргу Товариство наводить доводи, аналогічні викладеним у позові, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 31 жовтня 2012 року голові податкового органу надійшло звернення громадянина ОСОБА_1 щодо продажу йому неякісного бензину А-92 в кількості 10 літрів на АЗС №20 Товариства за адресою м. Тернопіль, вул. Бродівська-Гріга, 2 без видачі розрахункового документа (чеку).
Податковим органом згідно наказу № 460 від 5 листопада 2012 року «Про проведення фактичної перевірки Товариства» проведено фактичну перевірку АЗС №20 Товариства за адресою м. Тернопіль, вул. Бродівська-Гріга, 2 щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками.
5 листопада 2012 року податковим органом, посилаючись на звернення громадянина ОСОБА_1 щодо якості проданого бензину А-92, здійснено відбирання проб нафти та нафтопродуктів, а саме: бензинів А-80, 92, 95, 95 «ЄВРО» та дизпалива «ЄВРО» про що складено акт №1/22-3 від 5 листопада 2012 року.
В той же день податковим органом прийнято рішення №14381/10/22-311/344 від 5 листопада 2012 року про призначення експертизи відібраних нафтопродуктів.
За результатами фактичної перевірки складено акт від 16 листопада 2012 року №0135/19/19/22/37076604 та проведено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, коштів на АЗС, в тому числі здійснено зняття залишків товарно-матеріальних цінностей (палива) та складено акт інвентаризації.
До зазначених товарів позивачем під час перевірки представлені журнал обліку надходження нафтопродуктів АЗС №20, товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів №013829 від 30 жовтня 2012 року, товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів №00015170 від 5 листопада 2012 року, товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів №014023 від 13 листопада 2012 року, сертифікат відповідності та паспорт №2590 на бензин автомобільний А-95 євро ДСТУ 4160/2003, виданий ГП «Феодосійське підприємство по забезпеченню нафтопродуктами», сертифікат відповідності та паспорт №368 на бензин автомобільний А-95 ДСТУ 4063/2001, виданий ПАТ Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укрнафта», сертифікат відповідності та паспорт №388 на бензин автомобільний А-92 ДСТУ 1063/2091, виданий ПАТ Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укрнафта», сертифікат відповідності та паспорт №273 на бензин автомобільний А-80 ДСТУ 4063/2001, виданий ПАТ Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укрнафта», сертифікат відповідності та паспорт №185 на дизельне пальне, виданий ПАТ Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укрнафта».
Згідно листа Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 15 листопада 2012 року №19/1-12.3/8413 щодо випробовування продукції, встановлено, що зразки представлених паливо-мастильних матеріалів, зокрема бензину А-95, резервуар №3, який відібраний на АЗС 20 Товариства, не відповідають вимогам ДСТУ за показниками «концентрація фактичних смол» та «сумарний вміст ароматичних вуглеводів».
На підставі наведеного, податковий орган прийшов до висновку, що власника вказаних товарів, зокрема, бензину А-95 в кількості 3 419 літрів, що знаходився на АЗС №20 Товариства, - не встановлено, і товар не облікований у встановленому порядку.
16 листопада 2012 року, на підставі пункту 94.7 статті 94 Податкового кодексу України, податковим органом складено протокол про тимчасове затримання майна, яким затримано і вилучено бензин А-95 в кількості 3 419 літрів на загальну суму 37 267 грн, що знаходився на АЗС № як «рідину невстановленого походження із запахом бензину з ємності №3 з написом А-95». Вказане майно відповідно до цього протоколу вилучено і передано на зберігання третій особі. На підставі вказаного протоколу, заступником начальника податкового органу прийнято рішення про накладення адміністративного арешту майна від 16 листопада 2012 року, в якому зазначено накласти тимчасовий адміністративний арешт майна, власник якого не встановлений, на загальну суму 37 267 грн.
За приписами пункту 94.7 статті 94 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент прийняття рішення про арешт майна) арешт майна може бути застосовано до товарів, що продаються чи переміщаються з порушенням законодавства, якщо власника не встановлено.
Судами попередніх інстанцій встановлено та не спростовано доводами касаційної скарги, що згідно акту перевірки від 16 листопада 2012 року позивачем представлено документи на вищевказаний бензин, зокрема, журнал обліку надходжень нафтопродуктів АЗС, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів, сертифікат відповідності та паспорт №368 на бензин автомобільний А-95 ДСТУ 4063/2001, виданий ПАТ Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укрнафта».
З урахуванням зазначеного, Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції, що висновок податкового органу про безхазяйність бензину А-95 ґрунтується не на первинних документах, а лише на припущенні про неякісний бензин, що є невірним.
Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено.
Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області залишити без задоволення.
2. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2015 року у справі № 2а/1970/3951/12 залишити в силі.
3. Поновити виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2015 року у справі № 2а/1970/3951/12.
4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
І.А. Васильєва
С.С. Пасічник ,
Судді Верховного Суду