06 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/3223/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Ткаченко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
скаржника - адвокат Радигін Є.С.
позивача - адвокат Лисенко В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ізюмського комунального підприємства теплових мереж
на постанову Східного апеляційного господарського суду
від 01.04.2019
у складі колегії суддів: Пуль О.А. (головуючого), Білоусової Я.О., Тарасової І.В.
та на рішення Господарського суду Харківської області
від 12.02.2019
у складі судді: Кухар Н.М.
у справі № 922/3223/18
за позовом Публічного акціонерного товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Ізюмського комунального підприємства теплових мереж
про стягнення 1 541 983,44 грн,-
1. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення 1 541 983,44 грн за договором купівлі-продажу природного газу №2371/1617-ТЕ-32 від 09.09.2016 у загальному розмірі, у тому числі: 97 509,44 грн пені, 334 104,51 грн - 3% річних; 1 110 369,48 грн інфляційних нарахувань.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.02.2019 у справі №922/3223/18 позовні вимоги задоволено повністю.
3. Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
4. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 у даній справі апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишено без змін.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
5. 15.04.2019 Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 та на рішення Господарського суду Харківської області від 12.02.2019 у справі № 922/3223/18.
6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 922/3223/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 18.04.2019.
7. Ухвалою Верховного Суду від 24.04.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 922/3223/18 за касаційною скаргою Ізюмського комунального підприємства теплових мереж на постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 та на рішення Господарського суду Харківської області від 12.02.2019. Зупинено касаційне провадження у справі № 922/3223/18 за касаційною скаргою Ізюмського комунального підприємства теплових мереж на постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 та на рішення Господарського суду Харківської області від 12.02.2019 до закінчення перегляду у касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 924/296/18.
8. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 26.06.2019 № 29.3-02/889, у зв'язку з відпусткою судді Жукова С.В., відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 922/3223/18.
9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 922/3223/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Васьковського О.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 26.06.2019.
10. Ухвалою Верховного Суду від 26.06.2019 поновлено касаційне провадження у справі № 922/3223/18 за касаційною скаргою Ізюмського комунального підприємства теплових мереж на постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 та на рішення Господарського суду Харківської області від 12.02.2019; призначено розгляд касаційної скарги на 06.08.2019 о 14:30.
Короткий зміст вимог касаційних скарг з узагальненими доводами осіб, які подали касаційну скаргу.
11. Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем подано касаційну скаргу, в якій останній просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції повністю та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
12. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
12.1 Суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що розрахунки між сторонами договору від 09.09.2016 № 2371/1617-ТЕ-32 здійснювались виключно за рахунок коштів державного бюджету у відповідності до порядків встановлених постановами Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 та № 256 від 04.03.2002, а тому в позивача були відсутні правові підстави для нарахування відповідачу 3% річних, інфляційних втрат та пені.
12.2 Посилання судів попередніх інстанцій на пункти 6.1, 8.3, частину 4 пункту 11 договору, які начебто надають позивачу право незважаючи на той факт, що кошти отримані у відповідності до порядку і строків встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 нараховувати 3% річних, інфляційні втрати та пеню є безпідставними.
13. Представник скаржника в судовому засіданні 06.08.2019 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених в ній.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
14. Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
15. Представник позивача в судовому засіданні 06.08.2019 заперечив проти касаційної скарги.
Позиція Верховного Суду
16. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
17. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
18. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
19. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що у порушення умов договору, зокрема, вимог пункту 6.1., оплату за переданий газ відповідач у період жовтень 2016 - квітень 2017 здійснював несвоєчасно, а саме: не виконав зобов'язання у строк, визначений договором, чим порушив умови господарського зобов'язання. Господарський суд встановив, що у пункті 6.1. договору сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3. цього договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.
20. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.
21. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
21.1 09.09.2016 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) та Ізюмським комунальним підприємством теплових мереж (відповідач) укладено договір №2371/1617-TE-32 купівлі-продажу природного газу, згідно з пунктом 1.1. договору позивач (постачальник) зобов'язався поставити відповідачеві (споживачу) у 2016-2017 роках природний газ, а відповідач зобов'язався оплатити його на умовах даного договору.
21.2 Згідно з пунктом 3.4 договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюєтьлся актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.
21.3 У пункті 5.1 договору сторони погодили, що регульована ціна на природний газ (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу газу, а також податків та зборів, що включаються до його вартості відповідно до Податкового кодексу України), який постачається за цим договором, визначається згідно з постановою Кабінету Міністів України від 01.10.2015 №758.
21.4 Ціна за 1000 куб.метрів природного газу за цим договором становить 4 942,00 грн, крім того, податок на додану вартість (ПДВ) -20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість 5 930,40 грн (пункт 5.2 договору).
21.5 Відповідно до пункту 6.1. договору оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.
21.6 Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій» спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.
21.7 Згідно з підпунктом 4 пункту 11.3 договору сторони погодили такий порядок внесення змін до цього договору, зокрема, будь-які спільні протокольні рішення, в тому числі про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, підписані сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20, протоколи нарад, дво- та багатосторонніх зустрічей, листування між сторонами: не можуть бути використані для внесення змін до цього договору; можуть бути застосовані до відносин за цим договором тільки після підписання сторонами окремого додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору.
21.8 На виконання умов договору, позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 48 766 900,88 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2016, 30.11.2016, 31.12.2016, 31.01.2017, 28.02.2017, 31.03.2017, 30.04.2017 (а.с.32-38). Вказані акти підписані представниками сторін без зауважень, підписи яких скріплені відбитками печаток підприємств. Дані обставини сторонами не оспорюються.
21.9 Між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Харківській області, Департаментом фінансів Харківської обласної державної адміністрації, Фінансовим управлінням Ізюмської міської ради, управлінням праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради, Ізюмським комунальним підприємством теплових мереж, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз Україна» з метою погашення заборгованості за природний газ 2016 за договором №2371/1617-ТЕ-32 від 09.09.2016, а саме, організації проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій» від 11.01.2005 №20, укладені (підписані) вісім спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального Фонду Державного бюджету України (а.с.41-65).
21.10 Пунктом 5.2. спільних протокольних рішень передбачено, що вони набирають чинності з моменту їх підписання всіма сторонами і діють до повного виконання сторонами зобов'язань за цими спільними протокольними рішеннями.
21.11 Згідно з пунктом 5.3. спільних протокольних рішень сторони визначили, що спільні протокольні рішення є чинними лише у разі проведення відповідного фінансування.
21.12 Спільні протокольні рішення підписані уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплені відтисками печаток усіх сторін.
21.13 Укладені спільні протокольні рішення були профінансовані на загальну суму 48 766 900,88 грн.
22. Спір у справі стосується стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договору купівлі-продажу природного газу №2371/1617-ТЕ-32 від 09.09.2016 щодо своєчасної оплати поставленого природного газу.
23. Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
24. Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
25. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
26. Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України унормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
27. Частиною 2 статті 625 вказаного Кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
28. Відповідно, для застосування санкцій, визначених умовами договору, а також наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, визначених рішеннями про організацію взаєморозрахунків.
29. Відповідно до умов договору купівлі-продажу природного газу №2371/1617-ТЕ-32 від 09.09.2016, природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
30. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період) згідно з додатком 1 на відповідача як на постачальника природного газу покладено спеціальні обов'язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності).
31. Згідно пункту 14 постанови №758 від 01.10.2015, постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується відповідно до законодавства.
32. Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" (яка була чинною на час існування правовідносин між сторонами), споживачі оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкритий в установах уповноваженого банку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, та їх структурними підрозділами. Для проведення розрахунків за спожитий природний газ постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу таким постачальникам на виконання спеціальних обов'язків, покладених на таких продавців, відкривають в установах уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ від споживачів. Уповноважені банки, що обслуговують поточні рахунки із спеціальним режимом використання, визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання та порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ затверджуються Кабінетом Міністрів України.
33. Постановою Кабінету Міністрів України № 792 від 30.09.2015 "Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ" (в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами) затверджено Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ та Порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ.
34. Відповідно до вказаного Порядку постачальники природного газу, на яких покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу (газопостачальні підприємства), та їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам для виконання їх спеціальних обов'язків (оптові продавці), відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від споживачів, в порядку, визначеному Національним банком.
Газопостачальні підприємства і оптові продавці відкривають поточні рахунки із спеціальним режимом використання для виконання покладених на них спеціальних обов'язків щодо постачання та продажу природного газу. При цьому, якщо для певної категорії (групи) споживачів встановлено ціни, які відрізняються від звичайних чи ринкових цін, газопостачальні підприємства і оптові продавці відкривають в установах уповноваженого банку окремі поточні рахунки із спеціальним режимом використання для кожної такої категорії (групи) споживачів. Газопостачальні підприємства і оптові продавці обумовлюють у відповідному договорі про відкриття банківського рахунка право уповноваженого банку на договірне списання (перерахування) з поточних рахунків із спеціальним режимом використання коштів, що надходять за спожитий природний газ, без застосування платіжних вимог. Уповноважений банк подає НКРЕКП перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями. Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств і оптових продавців подається уповноваженим банком до НКРЕКП на затвердження та доводиться до відома Національного банку, підприємств поштового зв'язку, а також споживачів та інших учасників розрахунків шляхом опублікування в офіційному друкованому виданні Кабінету Міністрів України та розміщується на офіційному веб-сайті НКРЕКП. Газопостачальні підприємства інформують упродовж 10 робочих днів від дня відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання споживачів про відкриті в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Газопостачальні підприємства укладають у двомісячний строк із споживачами нові договори (додаткові угоди) із зазначенням відповідного поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування коштів за спожитий природний газ виключно на такий рахунок. Під час укладення договорів купівлі-продажу природного газу між газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями, а також договорів постачання природного газу між газопостачальними підприємствами та споживачами визначаються умови щодо оплати за природний газ виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання. У разі припинення (закінчення строку виконання) спеціальних обов'язків газопостачальних підприємств і оптових продавців газопостачальні підприємства і оптові продавці закривають поточні рахунки із спеціальним режимом використання у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку. Про закриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання уповноважений банк у дводенний строк письмово повідомляє НКРЕКП.
35. Згідно з положеннями частин 1-3 статті 12 Господарського кодексу України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; технічне регулювання; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб'єктів господарювання здійснюються відповідно до цього Кодексу та інших законів.
36. Одним із засобів державного регулювання господарської діяльності є визначення механізму перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз".
37. Наведене регулювання визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій".
38. Цим Порядком передбачено, що він визначає механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз", а також за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість, що сплачується виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами.
39. Відшкодування коштів на пільги, субсидії здійснюється з Державного бюджету України за спеціальною процедурою. При цьому, такі кошти не є коштами суб'єкта господарювання, а безпосередньо перераховуються на рахунок, в цьому випадку - ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (позивачу).
40. Отже, державою фактично визначено спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що, по суті, усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає у автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами.
41. Таким чином, у відповідача відсутня можливість впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем за поставлений природний газ, що, зокрема, виключає можливість застосування до відповідача відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання у вигляді нарахування пені, 3% річних та інфляційних (правова позиція Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 у справі 906/278/18).
42. Аналогічні положення закріплені у Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002, згідно з п. 4 якого перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій і допомоги населенню.
43. Таким чином, Держава взяла на себе бюджетне зобов'язання щодо відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов'язаних з газопостачанням населення, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме - витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.
44. Пунктом 7 Порядку визначено, що розрахунки проводяться за згодою учасників на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг) і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків.
45. Запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), визначений Порядком, Держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств ПЕК, пов'язаних з газопостачанням населення, яке використовує житлові субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг.
46. Тобто, правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами в цій частині (у розмірі отриманих пільг та субсидій населенням на відповідній території діяльності відповідача) зазнають імперативного регулюючого впливу Держави, якою приймаються законодавчі акти щодо виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг та субсидій; соціального захисту відповідних категорій громадян та їх гарантій. А тому на виконання таких законодавчих актів Державою в особі відповідних державних органів приймаються підзаконні нормативні акти.
47. Отже, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов'язання між сторонами договору в частині, яку держава буде компенсувати за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема, адміністративного (бюджетного), і застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачали сторони у договорі відповідні умови.
48. Отже, оплата за природний газ проводилася в порядку та на умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №792, відповідними постановами НКРЕКП, з дотриманням умов договору, а остаточний розрахунок проводився на підставі спільних протокольних рішень.
49. Суди встановили, що відповідачем належним чином виконувались умови спільних протокольних рішень, розрахунки проведені у повному обсязі, що свідчить про відсутність підстав для нарахування та стягнення з відповідача сум пені, інфляційних та річних, які нараховані позивачем на суми, які сплачені за спільними протокольними рішеннями.
50. З наведеного вбачається, що виходячи з підстав позову та встановлених судами фактичних обставин, встановлених у цій справі, відсутні правові підстави для задоволення позову.
51. Таке застосування норм матеріального права узгоджується з правовою позицією об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.05.2019 у справі № 924/296/18 та з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 24.07.2019 у справі № 918/553/18.
52. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
53. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
54. З вищевикладеного вбачається, що оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам не відповідають, оскільки судами попередніх інстанцій невірно застосовано норми матеріального права.
55. Згідно пункту 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
56. Згідно частини 1 статті 311 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
57. З огляду на викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного суду дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.
58. За змістом статті 315 Господарського процесуального кодексу України у резолютивній частині має бути зазначено, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, у зв'язку з чим судові витрати на судовий збір підлягають покладенню на позивача, а сплачений відповідачем судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарги, підлягає стягненню з позивача на користь відповідача.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
1. Касаційну скаргу Ізюмського комунального підприємства теплових мереж на постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 та на рішення Господарського суду Харківської області від 12.02.2019 у справі № 922/3223/18 задовольнити.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 та рішення Господарського суду Харківської області від 12.02.2019 у справі № 922/3223/18 скасувати.
3. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Ізюмського комунального підприємства теплових мереж про стягнення 1 541 983,44 грн., у тому числі: 97 509,44 грн.- пені, 334 104,51 грн. - 3% річних; 1 110 369,48 грн.- інфляційних нарахувань за Договором купівлі-продажу природного газу № 2371/1617-ТЕ-32 від 09.09.2016.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ: 20077720) на користь Ізюмського комунального підприємства теплових мереж (64300, Харківська область, м.Ізюм, пр.Незалежності, 33/1; код ЄДРПОУ: 32284148) судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги в сумі 34 695,00 грн і судовий збір сплачений за подання касаційної скарги в сумі 46 260,00 грн.
5. Доручити Господарському суду Харківської області видати наказ на виконання цієї постанови.
6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.В. Білоус
Судді О.В. Васьковський
Н.Г. Ткаченко