Іменем України
15 серпня 2019 року
Київ
справа №826/19400/15
адміністративне провадження №К/9901/4716/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Керамхолл» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2015 року (суддя Погрібніченко І.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2016 року (колегія у складі суддів: Карпушової О.В., Епель О.В., Губської Л.В.) у справі № 826/19400/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Керамхолл» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Керамхолл» (надалі позивач, Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Київської міської митниці ДФС (надалі відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що для митного оформлення імпортованого товару надано відповідачу основні документи, які підтверджують митну вартість товару за ціною контракту, проте Київською міською митницею ДФС України, протиправно застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів та необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які підлягають скасуванню.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2016 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, с доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач при виконанні своїх обов'язків діяв у спосіб та в межах, передбачених нормами чинного законодавства України, рішення про коригування митної вартості товарів від 30 липня 2015 року № 100270001/2015/000053/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100570001/2015/00128 прийняті відповідачем правомірно, а тому підстав для їх скасування у суду немає.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводи касаційної скарги дослівно повторюють доводи апеляційної скарги.
Відзив контролюючого органу на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 6 березня 2015 року між компанією «CERRAD» Spolka z.o.o. (Польща) (за контрактом - продавець) та ТОВ «Компанія «Керамхолл» (Україна) (за контрактом - покупець) укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) № 16/03/2015, згідно умов якого, продавець зобов'язується продати, а покупець - придбати товар, в асортименті, кількості, за цінами, у відповідності до специфікацій.
На виконання умов контракту на підставі інвойсу № 576/15/DEX від 24 липня 2015 року здійснена поставка товару, на умовах FCA.
30 липня 2015 року позивачем через свого митного брокера в порядку електронного декларування подано до Київської міської митниці ДФС України митну декларацію № 100270001/2015/219654 з метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію України товару, за контрактом № 16/03/2015 від 16 березня 2015 року, а саме плитки та фрізу з кам'яної кераміки, для стін, глазурована, в асортименті, з шаром покриття на лицьовій поверхні, яке за хімічним складом та забарвленням відрізняється від зворотної сторони. Торговельна марка: CERRAD. Країна виробництва: PL. Виробник: sp. z.o.o.
Одночасно позивачем подано до органу доходів і зборів документи що підтверджують заявлену митну вартість товарів, передбачених частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме:
- картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 100/2012/0003879 від 17 грудня 2014 року;
- міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 000427 від 29 липня 2015 року;
- інвойс № 576/15/DEX від 24 липня 2015 року;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) № 16/03/2015 від 16 березня 2015 року;
- інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного та радіологічного контрою товару № 2730 від 29 липня 2015 року;
- сертифікат походження товару PL/MF/AK 0355111 від 29 липня 2015 року.
За наслідками опрацювання наданих Товариством документів Київською міською митницею ДФС України виявлено наявність у них розбіжностей, у зв'язку із чим запропоновано декларанту електронним повідомленням від 30 липня 2015 року надати додаткові документи для її підтвердження, а саме:
- специфікації, замовлення, проформи;
- виписку з бухгалтерської документації;
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару ;
- висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
На виконання вказаного електронного повідомлення декларантом надано додаткові документи: податкові накладні; прайс-лист б/н від 20 липня 2015 року; копію митної декларації країни відправлення № 15PL341020E0059846 від 29 липня 2015 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 28/07 від 28 липня 2015 року; специфікацію № 576/15/DEX від 24 липня 2015 року.
Окрім цього, декларант електронним листом від 30 липня 2015 року повідомив митний орган про неможливість надання інших додатково витребуваних документів.
За наслідками опрацювання додатково наданих Товариством документів на вимогу митного органу, останнім виявлено відсутність у них всіх відомостей відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.
На виконання вимог пункту 6 статті 54 Митного кодексу України, Київською міською митницею ДФС України відмовлено позивачу у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270001/2015/00128.
Підставою для відмови у митному оформленні є прийняте рішення про коригування митної вартості товарів від 30 липня 2015 року № 100270001/2015/000053/2.
Зокрема, відповідно до рішення № 100270001/2015/000053/2 митна вартість визначена 7,3300 EUR/одиницю із застосуванням резервного методу.
В подальшому відповідачем надано згоду на випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, та щодо надання протягом 80 днів з дня випуску товарів відповідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.
Вказані обставини не є спірними між сторонами.
За приписами пункту 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений частиною 2 статті 53 Кодексу, а саме: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Вищенаведений перелік документів є обов'язковим для надання при митному оформленні товару.
Частина 3 статті 53 Митного кодексу України встановлює, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Разом з тим, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган має право упевнитися в достовірності та точності будь-якої заяви, документа, рахунку поданих для цілей визначення митної вартості.
Згідно з частиною 6 статті 54 Митного кодексу визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Заявлена митна вартість товару визначається у відповідності із статтями 58-64 Митного кодексу України.
Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання митної декларації.
Згідно статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості;г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). При митному оформленні товару позивачем у митного органу виник сумнів щодо правильності заявленої митної вартості товару за ціною контракту з підстав наявності розбіжностей та документального не підтвердження всіх складових митної вартості.
В силу частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що відповідач має повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару, за наявності підстав сумніву митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. В даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої митної вартості товару, оскільки відповідачем за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками було виявлено ризик можливого заниження митної вартості товару, що стало підставою здійснення перевірки правильності її визначення.
Наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року № 1011 затверджено Класифікатор митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управління ризиками.
Якщо за результатами аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадовою особою митного органу встановлено ризик заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість, у тому числі невірне визначення митної вартості, або якщо за результатом розгляду поданих декларантом або уповноваженою ним особою документів, які підтверджують митну вартість товарів, встановлені підстави для запиту документів, перелік яких визначений частинами третьою та/або четвертою статті 53 Митного кодексу України, при електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 Кодексу для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що рішенням про коригування митної вартості товарів від 30 липня 2015 року № 100270001/2015/000053/2 митну вартість товарів визначено із застосуванням резервного методу.
Підставою для прийняття такого рішення стало не подання позивачем до митного оформлення повного обсягу документів, підтверджуючих вартість товарів.
Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій та не поставлено під сумнів доводами касаційної скарги, наданий позивачем прайс-лист погоджений між сторонами контракту, отже має суб'єктивний характер.
Крім того, при здійсненні порівняння рівня заявленої митної вартості товарів за митною декларацією від 30 липня 2015 року № 100270001/2015/219654 з рівнем митної вартості подібних за фізичними характеристиками товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з'ясовано, що вартість заявлених до митного оформлення товарів є меншою від мінімального рівня митної вартості товарів, інформація по яким міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України.
З урахуванням зазначеного, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що наявність у ЄАІС Держмитслужби України інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості.
Таким чином, контролюючим органом правомірно розпочато процедуру консультацій та витребувано у декларанта додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару за митною декларацією позивача.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, декларант погодився подати додаткові документи, але подав їх не в повному обсязі, що зазначено в електронному листі від 30 липня 2015 року. Зокрема, ним не було надано замовлення, висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, також, якщо рахунок сплачений - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
За результатами розгляду документів митний орган дійшов до висновку про відсутність у них відомостей для можливості застосування обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме - за ціною договору.
З урахуванням зазначеного, Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій що відповідач при виконанні своїх обов'язків діяв у спосіб та в межах, передбачений нормами чинного законодавства України, рішення про коригування митної вартості товарів від 30 липня 2015 року № 100270001/2015/000053/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100570001/2015/00128 прийняті відповідачем правомірно.
Доводи касаційної скарги позивача зводяться виключно до повторення доводів позову та апеляційної скарги, яким надано оцінку судами першої та апеляційної інстанцій, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, Товариством не зазначено.
Товариство касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів по справі, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Керамхолл» залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2016 року у справі № 826/19400/15 залишити в силі.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
І.А. Васильєва ,
С.С, Пасічник
Судді Верховного Суду