Іменем України
16 серпня 2019 року
Київ
справа №826/9738/15
адміністративне провадження №К/9901/14838/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шарапи В.М.,
суддів - Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) на постанову Окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2015 року у складі судді Мазур А.С. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року у складі колегії суддів: Желтобрюх І.Л. (головуючий), суддів: Мамчура Я.С., Шостака О.О. у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича (далі - уповноважена особа Фонду, Банк, відповідно), третя особа: Банк, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У травні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:
1.1 визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду Гончарова С.І. про визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) №44465 від 4 липня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та Банком, оформлене наказом №6 від 18 листопада 2014 року (згідно переліку);
1.2 зобов'язати уповноважену особу Фонду Гончарова С.І. подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду;
1.3 зобов'язати Фонд включити ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 2 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року, позов задовольнив.
2.1 Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що уповноваженою особою Фонду не доведено наявність законних підстав для невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників Банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому така бездіяльність уповноваженої особи суперечить положенням Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон №4452-VI) та є протиправною.
3. Судами попередніх інстанцій встановлено:
3.1 4 липня 2014року між ОСОБА_1 та Банком укладено договір банківського вкладу (депозиту) №44465, згідно якому банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 190000,00 грн. у тимчасове строкове користування на строк до 4 жовтня 2014 року та зобов'язується сплачувати проценти за його користування.
3.2 На виконання постанови Правління Національного банку України від 14 серпня 2014 року №491 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 14 серпня 2014 року №69 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», яким з 15 серпня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Банку Гончарова С.І.
3.3 10 листопада 2014 року постановою Правління Національного банку України №717 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано Банк.
3.4 13 листопада 2014 року на підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №119, яким розпочато процедуру ліквідації Банку.
3.5 18 листопада 2014 року уповноваженою особою Фонду видано наказ №6 «Про визнання нікчемними транзакцій та правочинів», яким визнано нікчемними трансакції та правочини згідно з переліком та, зокрема, зазначеного вище договору банківського вкладу (депозиту) на підставі пункту 6 частини другої статті 37 та частин другої, третьої статті 38 Закону №4452-VI.
3.6 Листом від 23 грудня 2014 року №001/3257 уповноважена особа Фонду повідомила позивача про визнання нікчемним договору банківського вкладу від 4 липня 2014 року №44465, який було укладено між ним та Банком.
3.7 Позивач, вважаючи, що його не було включено до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і, як наслідок, не включено до загального реєстру вкладників, що, на думку позивача, позбавило його можливості отримати суму відшкодування, яка гарантована чинним законодавством України, що і зумовило звернення з даним позовом до суду.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Фонд звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
5. На обґрунтування касаційної скарги зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили всі наявні у справі докази, що спричинило невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи.
6. Зокрема, скаржник зазначив, що Фонд не виходив за межі наданих йому Законом №4452-VI повноважень. Зобов'язуючи Фонд включити позивача до загального реєстру вкладників, суд невірно застосував норми матеріального права. Виконавча дирекція Фонду, відповідно до Закону лише затверджує цей реєстр і не вправі включати до нього вкладників.
7. Позивач заперечення на касаційну скаргу не подав.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
8. Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
9. Стосовно правомірності дій уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, колегія суддів зазначає наступне.
10. Законом №4452-VI установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.
11. Відповідно до статті 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
12. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
13. Згідно частин першої, другої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
14. Відповідно до частини першої статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
15. Згідно пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 9 серпня 2012 року №14 (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
16. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач уклав з Банком договір банківського вкладу (депозиту) від 4 липня 2014 року та на відповідному рахунку позивача розміщено грошові кошти на загальну суму 190000,00 грн., отже, у розумінні закону, ОСОБА_1 є вкладником.
17. Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок відбулись до початку віднесення Банку до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (15 серпня 2014 року).
18. Отже, вклад розміщено на рахунку Банку до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому, уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників Банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до норм Закону №4452-VI.
19. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №802/351/16-а.
20. Отже, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача (включити до переліку вкладників), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в Банку за рахунок Фонду.
21. Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) від 4 липня 2014 року №44465, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Український фінансовий світ», колегія суддів зазначає наступне.
22. Згідно частин першої, другої, десятої статті 38 Закону №4452-VI Фонд (уповноважена особа) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
23. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону №4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.
24. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (частина друга статті 215 Цивільного кодексу України та частина третя статті 38 Закону №4452-VI незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.
25. Зазначена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №819/353/16 від 4 липня 2018 року.
26. Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.
27. Отже, права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.
28. Встановлена правова природа зазначено наказу (повідомлення про нікчемність) унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ «КБ «Український фінансовий світ», відтак не може бути розглянуто у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах), а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.
29. Щодо позовних вимог про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у банку за рахунок Фонду, колегія суддів виходить з того, що виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення гарантованих державою виплат за вкладами та вживає заходів щодо таких виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
30. Оскільки уповноваженою особою Фонду не включено позивача до Переліку вкладників, відповідно, у Фонду не виникло обов'язку щодо включення його до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та вжиття відповідних заходів щодо такого відшкодування.
31. Таким чином, зазначені позовні вимоги до Фонду задоволенню не підлягають з огляду на їх передчасність.
32. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі №826/2211/15.
33. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
34. Згідно частин першої, третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
35. Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
36. Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити частково.
37. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 жовтня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича від 18 листопада 2014 року №6 «Про визнання нікчемними транзакцій та правочинів» в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) №44465 від 4 липня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ», скасувати і провадження у справі в цій частині позовних вимог закрити.
38. У частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні в цій частині позову.
39. У решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 жовтня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року залишити без змін.
40. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді: С.Г. Стеценко
С.М. Чиркін