Іменем України
15 серпня 2019 року
Київ
справа №826/43/16
адміністративне провадження №К/9901/9697/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в касаційному порядку адміністративну справу № 826/43/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Брок»
до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
третя особа: Публічне акціонерне товариство «Пересувна механізована колона № 20»
про визнання протиправною та скасування постанови
за касаційною скаргою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2016 року (головуючий суддя Келеберда В.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2016 року (колегія у складі: головуючого судді Мельничука В.П., суддів: Лічевецького І.О., Костюк Л.О.)
Короткий зміст позовних вимог
В грудні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Брок» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Пересувна механізована колона № 20, в якому просило визнати недійсною постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 525-ЦА-УП-Т від 02.12.2015.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно прийнято оскаржуване рішення, оскільки не встановлено всіх фактичних обставин справи. При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Брок» акцентувало увагу на тому, що в діях відсутні ознаки маніпулювання цінами на фондовому ринку. Більше того, дії останніх визнаються такими, що не є маніпулюванням на ринку цінних паперів у відповідності до ч. 2 ст. 10-1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 22 березня 2016 року позов задовольнив повністю. Визнав протиправною та скасував постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 525-ЦА-УП-Т від 02.12.2015.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07 липня 2016 року залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2016 року.
Суди виходили з того, що зазначення в додатку до договору № 1 від 25.07.2014 мінімальної та максимальної ціни одного цінного паперу на рівні 5 грн. не свідчить про її встановлення, оскільки ціни, які склалися за результатами торгів іншими особами на інших фондових біржах, відповідають рівню цін в операціях за участю позивача, а в окремих випадках є більшими. Таким чином, в даному випадку відсутній факт встановлення ціни, в той час, коли наявне її підтримання, що в свою чергу не є маніпулюванням на ринку цінних паперів у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».
Короткий зміст вимог касаційної скарги
02 серпня 2016 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2016 року, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що мінімальна та максимальна котирувальні ціни одного цінного паперу емітента встановлені на рівні 5 грн., що свідчить не про підтримання ціни, а про її встановлення. Таким чином, угоди ТОВ «Інвест Брок» та ТОВ «ФК-Зберігач» укладались не з метою реальної передачі активів, а виключно з метою встановлення відповідного біржового курсу на акції ПАТ «Пересувна механізована колона № 20». Крім цього, скаржник зазначає про те, що судами попередніх інстанцій не було враховані доводи Комісії з приводу того, що позивач та ТОВ «ФК-Зберігач» є взаємопов'язаними особами, а зростання цін на акції в результаті біржових торгів у 2014 році не обумовлено існуванням відповідних економічних показників.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 03 серпня 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 червня 2019 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Рибачук А.І., Тацій Л.В., справу передано головуючому судді.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
02.12.2015 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято постанову № 525-ЦА-УП-Т про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів, якою постановлено застосувати у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Брок» санкцію у вигляді штрафу в розмірі 350 000,00 грн. за умисні дії, що мають ознаки маніпулювання на фондовому ринку.
Відповідно до змісту оскаржуваного рішення, відповідачем за результатом аналізу операцій з цінними паперами емітента в другій половині 2014 року на ПАТ «КМФБ» встановлено, що угоди між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест Брок» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК-Зберігач» укладалися не з метою реальної передачі активів, а виключно з метою встановлення відповідного біржового курсу на акції Публічного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона № 20».
При цьому, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зазначила, що ціна одного цінного паперу емітента встановлена на рівна 5 грн., що свідчить не про підтримання ціни, а про її встановлення.
Позивач, вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним, оскільки не вбачає в своїх діях ознак маніпулювання цінами на фондовому ринку, звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначено Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 № 448/96-ВР (далі - Закон № 448/96-ВР).
Водночас, механізми та дії учасників біржових торгів та фондової біржі, які направлені на запобігання маніпулюванню цінами під час здійснення операцій з цінними паперами на фондових біржах, визначені Порядком запобігання маніпулюванню цінами під час здійснення операцій з цінними паперами на фондовій біржі, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 716 від 14.06.2011, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.09.2011 за № 1045/19783 (далі - Порядок № 716).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 5 вказаного Закону (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.
Основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, серед іншого, є захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень (п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону № 448/96-ВР).
Згідно з п. 37-1 ч. 2 ст. 7 Закону № 448/96-ВР, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку встановлює наявність ознак маніпулювання на фондовому ринку.
Частиною 1 ст. 10-1 Закону № 448/96-ВР визначено чіткий перелік дій, які в силу закону містять ознаки маніпулювання.
Зокрема, маніпулюванням цінами на фондовому ринку є: здійснення або намагання здійснити операції чи надання заявки на купівлю або продаж фінансових інструментів, які надають або можуть надавати уявлення щодо поставки, придбання або ціни фінансового інструменту, що не відповідають дійсності, та вчиняються одноосібно або за попередньою змовою групою осіб і призводять до встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності таких операцій або заявок; неодноразове протягом торговельного дня здійснення або намагання здійснити операції чи надання заявки на купівлю або продаж фінансових інструментів, що не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети, якщо за результатами таких торгів власник таких фінансових інструментів не змінюється.
Вказані приписи кореспондуються з п. 4 Порядку № 716.
При цьому, не є маніпулюванням цінами на фондовому ринку дії, що мають на меті підтримання цін на емісійні цінні папери у зв'язку з їх публічним розміщенням або обігом, за умови, що такі дії вчиняються учасником біржових торгів на підставі відповідного договору з емітентом таких цінних паперів (п. 1 ч. 2 ст. 10-1 Закону № 448/96-ВР, п. 5 Порядку № 716).
Положеннями п. 11 ч. 1 ст. 11 Закону № 448/96-ВР визначено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за умисні дії, що мають ознаки маніпулювання на фондовому ринку, визначені цим Законом у розмірі від десяти до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або в розмірі до ста п'ятдесяти відсотків прибутку (надходжень), одержаних в результаті цих дій.
Системний аналіз вказаних положень законодавства дає підстави колегії суддів дійти висновку, що перелік дій, які мають ознаки маніпулювання, чітко регламентований, а відповідальність за їх вчинення встановлена законом. При цьому, як і Законом № 448/96-ВР, так і Порядком № 716 визначено перелік дій, які по своїй суті не містять ознак маніпулювання цінами.
Оцінюючи в сукупності наявні в матеріалах справи докази, Суд звертає увагу на наступне.
Так, як вбачається з матеріалів справи, Публічним акціонерним товариством «Пересувана механізована колона № 20» з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест Брок» з другої сторони 25.07.2014 було укладено договір між емітентом та маркет-мейкером, метою та предметом якого є регулювання взаємовідносин, що виникають між емітентом та маркет-мейкером при його участі у біржових торгах для підтримання на ринку ціни та рівень лістингу цінних паперів, що допущені до біржових торгів.
Відповідно до додатку № 1 до договору, між емітентом та маркет-мейкером 25.07.2014, мінімальна та максимальна ціна одного цінного паперу становить 5,00 грн.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 30.07.2014, 29.08.2014, 03.09.2014, 31.10.2014, 28.11.2014 та 30.12.2014 за участю позивача було укладено на Київській міжнародній фондовій біржі угоди щодо купівлі-продажу цінних паперів.
В оскаржуваному рішенні відповідачем вказано про те, що зміст додатку № 1 від 25.07.2014 до договору між емітентом та маркет-мейкером від 25.07.2014 свідчить не про підтримання ціни, а навпаки її встановлення, а тому вказані дії є маніпулюванням цінами на фондовому ринку.
З даного приводу, Суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, не є маніпулюванням цінами на фондовому ринку дії, що мають на меті підтримання цін на емісійні цінні папери у зв'язку з їх публічним розміщенням або обігом, за умови, що такі дії вчиняються учасником біржових торгів на підставі відповідного договору з емітентом таких цінних паперів.
При цьому, необхідною ознакою маніпулювання на ринку цінних паперів є вчинення дій, які призводять до встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності таких операцій або заявок.
Зміст оскаржуваної постанови свідчить, що цінні папери третьої особи станом на 31.07.2014 перебували в активах 29 ІСІ з визначеною ціною за один цінний папір в діапазоні від 3,75 грн. до 6 грн.
Тобто, зазначення в додатку до договору № 1 від 25.07.2014 мінімальної та максимальної ціни одного цінного паперу на рівні 5 грн. не свідчить про її встановлення, оскільки ціни, які склалися за результатами торгів іншими особами на інших фондових біржах, відповідають рівню цін в операціях за участю позивача, а в окремих випадках є більшими. Таким чином, в даному випадку відсутній факт встановлення ціни, у той час коли, наявне її підтримання, що в свою чергу не є маніпулюванням на ринку цінних паперів у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 10-1 Закону.
Крім цього, Суд вважає безпідставними доводи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на здійснення позивачем торгівлі акціями емітента, який має незадовільний стан, оскільки відомості щодо збитковості емітента (третьої особи) на момент укладання угоди не були та не могли бути відомі позивачу з огляду на формування та публікування фінансового звіту емітента за 2014 рік у 2015 році.
Також, не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідача про наявність рішення № 823 від 12.06.2015 «Про встановлення ознак фіктивності ПАТ «Пересувна механізована колона № 20», що в свою чергу свідчить про відсутність реального попиту та пропозиції на акції третьої особи, оскільки зазначене рішення прийнято 12.06.2015, в той час коли, відповідний договір укладено 25.07.2014, тобто майже за рік до прийняття відповідачем рішення про встановлення ознак фіктивності ПАТ «Пересувна механізована колона № 20».
З огляду на зазначене, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що при прийняті оскаржуваного рішення відповідач діяв необґрунтовано без врахування всіх фактичних обставин справи, зокрема, п. 1 ч. 2 ст. 10-1 Закону, а тому наявні підстави для задоволення позову повністю.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Оскільки, колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
Касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2016 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
А.І. Рибачук
Л.В. Тацій ,
Судді Верховного Суду