Іменем України
15 серпня 2019 року
Київ
справа №804/5567/15
адміністративне провадження №К/9901/7435/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в попередньому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2015 року (суддя Ляшко О.Б.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року (суддя-доповідач Олефіренко Н.А., судді: Білак С.В., Шальєва В.А.) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий ремонт" до Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
Товариство з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції щодо не перевірки причин невиконання товариством з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2014 року;
- визнати протиправними дії Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції щодо винесення постанови від 13 березня 2015 року про накладення на товариство з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» штрафу у розмірі 1360,00 грн;
- визнати протиправною та скасувати постанову Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції від 13 березня 2015 року про накладення на товариство з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» штрафу у розмірі 1360,00 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувана бездіяльність та постанова не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та винесені з порушенням норм чинного законодавства.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року в задоволені адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що відповідачем правомірно винесено постанову Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції від 13 березня 2015 року про накладення на товариство з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» штрафу у розмірі 1360,00 грн за повторне невиконання рішення суду у встановлений строк, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження від 02 вересня 2014 року, якою було встановлено для боржника строк добровільного виконання до 09 вересня 2014 року, в судовому порядку не оскаржена, отже, постанова є чинна та така, що підлягає обов'язковому виконанню.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та направити справу на новий розгляд.
Скаржник вказує, що судами порушено положення статей 6 і 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) і Першого протоколу та протоколів N2, 4, 7, 11, 12, 14 до Конвенції (Далі - Конвенція та протоколів до неї), ратифіковану Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року), Закону України від 23 лютого 2006 року N 3477-ІУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини другої статті 71 та статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року N 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя».
Скаржник зазначає, що скласти акти за формою Н-1 та Н-5 на виконання рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2014 року відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасного випадку, професійних захворювань та аварій на виробництві НПАОП 0.00-6.02-04, затвердженого постановою КМУ від 25 серпня 2006 року № 1112, неможливо, оскільки дане рішення не містило строку, в який товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМРЕМОНТ» повинно виконати це рішення.
Касатор не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, обов'язок скласти акти Н-1 та Н-5 за фактом нещасного випадку на виробництві покладено на комісію з розслідування нещасного випадку, а не на підприємство в якому утворюється ця комісія.
Крім того, судом першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, не надано належної оцінки наданому товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМРЕМОНТ» письмовому доказу - листу-роз'ясненню Держгірпромнагляду № 4139/0/5.2.-10/6/13 у якому зазначено, що процедурні заходи щодо організації повторного розслідування здійснюються на підставі Порядку № 1232.
На думку скаржника, судами попередніх інстанцій в обґрунтування постанови від 26 жовтня 2015 року, не вірно застосовано до спірних правовідносин положення частини першої статті 71 КАС України. Також оскаржувані рішення не відповідають вимогам, що перелічені в статті 159 КАС України, що свідчить про їх необґрунтованість та незаконність.
Позиція інших учасників справи
Заперечення на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходили, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 квітня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2016 року.
15 грудня 2017 року припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України, у зв'язку із початком роботи Верховного Суду.
На виконання пп. 4 п. 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції з 15 грудня 2017 року, дану касаційну скаргу разом з матеріалами адміністративної справи передані на розгляд Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, касаційне провадження №К/9901/7435/18 (адміністративна справа № 804/5567/15) визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду для розгляду даної касаційної скарги у наступному складі: судді - доповідача - Шарапи В.М. суддів: Бевзенко В.М., Данелевич Н.А.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 21 червня 2019 року № 808/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В.М., що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 21 червня 2019 року визначено новий склад суду: судді - доповідача Загороднюка А.Г., суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 14 серпня 2019 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 грудня 2012 року по цивільній справі № 2-3446/11 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Криворізького гірничопромислового територіального управління Держгірпромнагляду, товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт», третя особа: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі, про визнання факту нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, визнання незаконними та скасування актів форми Н-5 та НВП, зобов'язання вчинити певні дії.
Апеляційним судом Дніпропетровської області 05 лютого 2014 року скасовано рішення першої інстанції та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено частково, а саме:
- визнано факт нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 24 березня 2011 року о 09 годині 20 хвилин таким, що пов'язаний з виробництвом;
- визнано недійсними: акт №4 форми НВП про нещасний випадок на виробництві, не пов'язаний з виробництвом від 13 липня 2011 року, затверджений начальником Криворізького гірничопромислового територіального управління 20 липня 2011 року, та Акт форми Н-5 складений 13 липня 2011 року комісією, яка проводила спеціальне розслідування нещасного випадку, який стався 24 березня 2011 року о 09 годині 20 хвилин з ОСОБА_1 , затверджений начальником Криворізького гірничопромислового територіального управління 20 липня 2011 року, акт №4 форми НВП про нещасний випадок на виробництві, не пов'язаний з виробництвом від 13 липня 2011 року, затверджений начальником Криворізького гірничопромислового територіального управління 20 липня 2011 року та акт форми Н-5 складений 13 липня 2011 року комісією, яка проводила спеціальне розслідування нещасного випадку, який стався 24 березня 2011 року о 09 годині 20 хвилин з ОСОБА_1 , затверджений начальником Криворізького гірничопромислового територіального управління 20 липня 2011 року;
- зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» скласти акт за формою Н-1 та акт за формою Н-5 за фактом нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 24 березня 2011 року о 09 годині 20 хвилин, відповідно до «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві НПАОП 0.00-6.02-04», затвердженого постановою КМУ від 25 серпня 2004 року №1112.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 травня 2014 року касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» та Криворізького гірничопромислового територіального управління Держгірпромнагляду відхилено, рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2014 року залишено без змін.
28 серпня 2014 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу видано виконавчий лист № 2/435/532/2012, яким зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» скласти акти за формою Н-1 та Н-5 за фактом нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 , відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань, і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 25 серпня 2004 року № 1112.
02 вересня 2014 року на підставі зазначеного виконавчого листа, державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 44562950.
Постановою про відкриття виконавчого провадження встановлено для боржника строк добровільного виконання до 09 вересня 2014 року.
Станом на 30 вересня 2014 року боржник своїх зобов'язань не виконав - не склав та не надав стягувачу ОСОБА_1 акти форми Н-1 та Н-5 за фактом нещасного випадку на виробництві, що стався з ОСОБА_1 .
Товариство з обмеженою відповідальністю «Промремонт» звернулося з заявою до Прем'єр-міністра України Яценюка А.П. з проханням роз'яснити механізм та послідовність дій, які повинен вчинити роботодавець для того, щоб скласти акти за формою Н-1 та Н-5 за умови, що підставою для їх складання слугувало судове рішення.
Листом № 497 від 06 жовтня 2014 року та вих.№523 від 23 жовтня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Промремонт» проінформувало відповідача про неможливість виконати вимоги виконавчого документу у зв'язку з тим, що в Порядку №1112 відсутній механізм та послідовність конкретних дій, які повинен вчинити роботодавець для складання актів за формою Н-1 та Н-5 за умови, що підставою для їх складання слугувало судове рішення.
Крім того, позивачем направлено 03 березня 2015 року до державної виконавчої служби копію листа-роз'яснення Держгірпромнагляду № 4139/0/5.2-10/6/13, яким передбачено, що процедурні заходи щодо організації повторного розслідування здійснюються на підставі Порядку №1232, де встановлено, що розслідування організовує територіальний орган Держгірпомнагляду за місцем настання нещасного випадку та утворює комісію у складі не менш як чотири особи.
10 жовтня 2014 року заступником начальника Саксаганського відділу ДВС Ткаченко А.В. винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 680,00 грн за невиконання боржником товариство з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» рішення суду у встановлений строк. Зазначена постанова отримана позивачем 23 жовтня 2014 року.
10 лютого 2015 року вих. № 08-40/4743 заступником начальника Саксаганського відділу ДВС Ткаченко А.В. направлено вимогу державного виконавця на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» виконати рішення суду в строк до 19 лютого 2015 року.
Станом на 13 березня 2015 року рішення суду боржником товариством з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» не виконано, у зв'язку з чим 13 березня 2015 року заступником начальника Саксаганського відділу ДВС Ткаченко А.В. винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 1360,00 гривень за повторне невиконання боржником ТОВ «Промисловий ремонт» рішення суду у встановлений строк.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до частина 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території. Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише Закону, отже у рішеннях суду втілюється волевиявлення самої держави, а тому обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, згідно з положеннями статті 129 Конституції України.
Конституційний суд України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно правових актів) у своєму рішенні від 09 лютого 1999 року дав офіційне тлумачення частини першої статті 58 Конституції України, в якому вказав, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Частиною другою статті 13 Закону України «Про судоустрій України», передбачено, що судове рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (чинного на момент виникнення спірних відносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» (чинного на момент виникнення спірних відносин) виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пункту 13 частини третьої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» (чинного на момент виникнення спірних відносин) державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 1 статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» (чинного на момент виникнення спірних відносин) у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника -юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Порядок № 1112 «Про деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2014 року (в редакції чинній на час виникнення нещасного випадку).
Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2014 року зобов'язано відповідача, зокрема, скласти акт за формою Н-1 та акт Н-5 за фактом нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 .
Суд не погоджується з доводами скаржника про те, що якщо дане рішення не містило строку, в який товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМРЕМОНТ» повинно виконати це рішення, то його виконати неможливо. Суд зазначає, що судове рішення, яке набрало законної сили і не було оскаржене є обов'язковим до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, про те, що нещасний випадок, який стався із ОСОБА_1 24 березня 2011 року, мав місце під час дії Порядку №1112 від 25 серпня 2004 року, тому на виконання рішень судів акти нещасних випадків за формами Н1 та Н5 мають бути складені відповідно до Порядку, визначеному у резолютивній частині рішення суду від 05 лютого 2014 року.
У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» вказує на те, що обов'язки по складанню актів за формою Н1 та Н5 за фактом нещасного випадку належать до компетенції комісії з розслідування нещасного випадку, тому дії товариство з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» щодо складання актів будуть порушенням чинного законодавства. Вказані доводи товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» спростовуються, оскільки вказані доводи спрямовані на переоцінку судового рішення, яке підлягає виконанню.
З аналогічних підстав, суд вважає необґрунтованими посилання скаржника про те, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки листу-роз'ясненню Держгірпромнагляду № 4139/0/5.2.-10/6/13 від 29 квітня 2013 року у якому зазначено, що процедурні заходи щодо організації повторного розслідування здійснюються на підставі Порядку № 1232.
У справі "Матківська проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.
Оскільки скаржником не виконано рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2014 року, в частині складення акта за формою Н1 та акта за формою Н5 за фактом нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 заступником начальника Саксаганського відділу ДВС Ткаченком А.В. на виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження» 02 вересня 2014 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №44562950, в якій боржнику встановлено строк добровільного виконання до 09 вересня 2014 року.
Відповідно до матеріалів справи, відповідачем не виконано приписи постанови ВП №44562950 у встановлений строк, постанова не оскаржена, тому є чинною і підлягає виконанню.
На виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження» заступником начальника Саксаганського відділу ДВС Ткаченком А.В. 10 жовтня 2014 року винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 680,00 грн за невиконання боржником товариством з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» рішення суду у встановлений строк, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції щодо не вжиття ним всіх наданих йому прав та повноважень, необхідних для встановлення поважності або не поважності причин невиконання товариством з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2014 року;
- визнати протиправними дії Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції щодо винесення постанови від 10 жовтня 2014 року ВП № 44562950 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» штрафу у розмірі 680, 00 грн. за невиконання рішення суду;
- визнати протиправною та скасувати постанову Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції про накладення штрафу від 10 жовтня 2014 року ВП № 44562950.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» залишено без розгляду, тому постанова Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції про накладення штрафу від 10 жовтня 2014 року ВП № 44562950 не скасована, отже, є чинною і підлягає виконанню.
13 березня 2015 року заступником начальника Саксаганського відділу ДВС Ткаченком А.В. 10 жовтня 2014 року винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 1360,00 грн за повторне невиконання боржником товариство з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» рішення суду у встановлений строк, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що заступником начальника Саксаганського відділу ДВС Ткаченко А.В. було вжито всіх необхідних заходів для своєчасного і повного виконання рішення суду.
Стосовно процедурних порушень, Верховний Суд зазначає, що аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод "оцінки справедливості процесу в цілому" не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з'ясувати, "чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляду у цілому на несправедливий". При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення судом серйозних (чи вагомих), на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухваленого підсумкового рішення як несправедливого.
За принципами, що сповідує ЄСПЛ, скасування рішення суду з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Враховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Оцінюючи доводи касаційної скарги, Верховний Суд виходить з того, що судами попередніх інстанцій надано належну правову оцінку доводам, наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального при винесенні оскаржуваного судового рішення, у касаційній скарзі не зазначено.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України (в чинній редакції) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
З огляду на викладене, висновки суду першої та апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судового рішення відсутні.
Висновки щодо розподілу судових витрат
Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий ремонт" до Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк
Судді Л.О. Єресько
В.М.Соколов