Іменем України
15 серпня 2019 року
Київ
справа №0340/1325/18
провадження №К/9901/7311/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" Костенка Ігоря Івановича про зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду у складі судді Костюкевича С.Ф. від 07 вересня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Затолочного В.С., Бруновської Н.В., Матковської З.М. від 20 грудня 2018 року,
Короткий зміст позовних вимог
1. 09 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" Костенка Ігоря Івановича про зобов'язання включити до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при ліквідації ПАТ «Західінкомбанк» та виплатити кошти по вкладу.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2018 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року, позов залишено без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.
3. Рішення судів мотивовано тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом, а поважності причин його пропуску не доведено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом спору у справі є зобов'язання включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при ліквідації ПАТ «Західінкомбанк» та виплатити кошти по вкладу.
6. Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована зверненням до суду із цим позовом у межах встановленого строку, оскільки про наявність порушеного права дізнався із відповіді уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" Костенка І.І. від 20 червня 2017 року, наданої на колективну скаргу від 31 травня 2017 року про відмову у поверненні вкладів.
7. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" Костенко І.І. відзиву на касаційну скаргу не надіслав.
8. Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
9. При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
10. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
11. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
12. Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі № 815/91/18.
13. Також, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
14. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
15. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
16. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
17. Колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, що викладена в ухвалі від 30 серпня 2006 року по справі "Каменівська проти України" Заява № 18941/04, у якій Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. v. France, рішення від 29 липня 1998 року, п. 37).
18. У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
19. У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
20. Строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов'язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своєчасне здійснення прав і обов'язків, визначають момент настання чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених законом для звернення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Зазначені строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки.
21. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
22. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 22 липня 2014 року № 433 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк» Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 23 липня 2014 року № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Західінкомбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Західінкомбанк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію цього банку ОСОБА_2 строком на 1 рік з 23 липня 2014 року до 23 липня 2015 року включно. Рішенням дирекції Фонду від 10 липня 2015 року № 22 ОСОБА_2 було відсторонено від виконання обов'язків Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк» та призначено Уповноваженою особою Костенка І.І.
23. В газеті «Голос України» №142 (5892) від 29 липня 2014 року було опубліковано оголошення про відшкодування коштів вкладникам і прийняття вимог кредиторів ПАТ «Західінкомбанк».
24. ОСОБА_1 разом з іншими вкладниками ПАТ «Західінкомбанк» звертався до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг) щодо врегулювання відносин з ПАТ «Західінкомбанк» та Кредитною спілкою «Вклад», про що свідчить лист Нацкомфінпослуг про розгляд колективної скарги від 21 жовтня 2014 року № 11168/15-12.
25. Рішенням Луцького міськрайонного суду від 02 квітня 2015 року у справі № 161/1266/15-ц ОСОБА_1 відмовлено у задоволені позовних вимог про припинення правовідносин з Кредитною спілкою «Вклад», визнання вкладником та зобов'язання ПАТ «Західінкомбанк» включити у перелік вкладників банку і повернути депозитний вклад з процентним нарахуваннями.
26. Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 21 травня 2015 року рішення Луцького міськрайонного суду від 02 квітня 2015 року у справі №161/1266/15-ц скасовано в частині відмови у визнанні вкладником та зобов'язання ПАТ «Західінкомбанк» включити у список вкладників банку і повернути депозитний вклад з процентними нарахуваннями, в цій частині позов залишено без розгляду, а в частині відмови припинення правових відносин з Кредитною спілкою «Вклад» залишено без змін.
27. Відтак, судами попередніх інстанцій встановлено, що про порушення прав у вказаних правовідносинах щодо невключення до переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладами та як наслідок, не проведення виплати гарантованої суми відшкодування, ОСОБА_1 дізнався у 2014 році. Тобто, він не був позбавлений можливості своєчасно звернутись із відповідним позовом до суду за захистом своїх прав.
28. Між тим, ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом лише 09 липня 2018 року, тобто з пропуском встановленого шестимісячного строку.
29. Що стосується доводів, викладених ОСОБА_1 у касаційній скарзі відносно того, що про порушення своїх прав він дізнався 20 червня 2017 року, то вони спростовуються доказами у справі, дослідженими судами.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
30. Висновок, сформований судами, підтверджує, що до суду з цим позовом позивач звернувся з порушенням визначеного строку, що підтверджено встановленими фактичними обставинами.
31. Колегія суддів приходить до висновку про те, що прийняті у справі судові рішення є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновок судів є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
Керуючись статтями 341,343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року - без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя І.В. Желєзний