Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"14" серпня 2019 р. Справа №918/439/19
Господарський суд Рівненської області у складі судді Заголдної Я.В. при секретарі судового засідання В'юненко І.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Малого приватного підприємства "Моріон" (33028, м. Рівне, вул. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 13990091) до громадянина ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення неустойки в сумі 11 617 грн. 74 коп.
В судовому засіданні брали участь:
від позивача - Полюхович Л.В. (наказ №3-К від 03.01.19 р.);
відповідач - ОСОБА_1.
24 червня 2019 року Мале приватне підприємство "Моріон" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Чайки Сергія Юрійовича, у якому просить, посилаючись на ст. ст. 526,610,611,612,785 Цивільного кодексу України, ст. 4, 162 -164, 171 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), стягнути з відповідача 11 617,74 грн. неустойки.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25.06.2019 року, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/439/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на на "24" липня 2019 р. на 11:00 год.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.07.2019 року виправлено описку, допущену в ухвалі Господарського суду Рівненської області від 25.06.2019 року, пункт 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду Рівненської області від 25.06.2019 року у справі № 918/439/19 викладено в наступній редакції: "3. Судове засідання для розгляду справи по суті призначити на "06" серпня 2019 р. на 11:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Рівненської області за адресою: м. Рівне, вул. Набережна, 26-А, в залі судових засідань № 14."
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06.08.2019 року виправлено описку, допущену в ухвалах Господарського суду Рівненської області від 25.06.2019 року та від 15.07.2019 року у справі № 918/439/19 та постановлено вважати вірним: "Відповідач громадянин ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )".
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06.08.2019 року заяву відповідача із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження залишено без задоволення, відмовлено у задоволені клопотання відповідача про винесення окремої ухвали та зупинення провадження у даній справі, розгляд справи відкладено на 14.08.2019 року.
У судовому засіданні 14.08.2019 року судом встановлено, що безпосередньо перед початком судового засідання о 10 год. 52 хв. відповідач через відділ канцелярії та документального забезпечення господарського суду подав клопотання, у якому просить суд залучити у якості представника по справі № 918/439/19 громадянку України Рімму Миколаївну Білоцерківську.
У судовому засіданні 14.08.2019 року відповідач просив суд задовольнити вказане клопотання.
Господарський суд, розглянувши клопотання відповідача дійшов висновку про відмову у його задоволенні виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1, 2, 5, ст. 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або у визначених законом випадках іншою особою. Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення.
До клопотання відповідача від 06.08.2019 року про залучення у якості представника по справі № 918/439/19 громадянку України ОСОБА_3 долучено єдиний документ, а саме - довіреність від 13.08.2019 року, зареєстрована у реєстрі № 423.
Серед осіб представників, які уповноважені вказаною довіреністю представляти інтереси довірителя ОСОБА_1 відповідно до усного договору відсутня громадянка України ОСОБА_3.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
На підставі ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відтак, господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про залучення у якості представника по справі № 918/439/19 громадянку України ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи належних та допустимих доказів, що підтверджують повноваження ОСОБА_3.
Крім того, судом встановлено, що відповідачем через відділ канцелярії та документального забезпечення господарського суду Рівненської області подано клопотання від 14.08.2019 року про винесення окремої ухвали та про зупинення провадження у справі № 918/439/19.
Господарський суд, розглянувши подане клопотання відповідача, заслухавши аргументи та заперечення сторін, прийшов до висновку про відмову у його задоволенні виходячи з наступного.
Заявник в своєму клопотанні від 14.08.2019 року просить суд:
винести окрему ухвалу про порушення Верховною радою України імперативних приписів Основного закону прямої дії - ст. 20 Конституції України щодо встановлення опису і порядку використання державних символів, яке перешкоджає і унеможливлює, на думку заявника, належний розгляд справи № 918/439/19 та виготовлення процесуальних документів у його ході;
встановити у окремій ухвалі строк для надання відповіді та термін, необхідний для її виконання;
надіслати окрему ухвалу стосовно порушення імперативних приписів Основного закону прямої дії - ст. 20 Конституції України до Верховної ради України,
зупинити провадження у справі № 918/439/19 у порядку п.п. 3 ч. 1 ст. 249 КАС України до виконання окремої ухвали, а саме до прийняття Верховною радою України Закону України "Про опис і порядок використання Державних символів України" у відповідності до ст. 20 Конституції України та зобов'язати відповідача утриматись від використання підробленої печатки та офіційних бланків, які не містять зображення Державного герба України, опис якого визначено законом України у відповідності до приписів ст. 20 Конституції.
При цьому заявник вважає, що при виготовленні судом процесуальних документів по даній справі необхідно використовувати Державний Герб України, оформлений у відповідності до ст. 20 Конституції України, обґрунтовує своє клопотання нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Конституцією України, Законом України "Про виконавче провадження" та Кодексом адміністративного судочинства України".
Згідно з ст. 1 ГПК України - Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
В свою чергу у відповідності до ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Як вбачається із клопотання відповідача про винесення окремої ухвали та про зупинення провадження у даній справі заявник керується нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Конституцією України, Закону України "Про виконавче провадження та Кодексом адміністративного судочинства України", що унеможливлює задоволення такого клопотання в розумінні Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до ст. 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких входить притягнення вказаних осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність у діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення. Суд постановляє окрему ухвалу щодо свідка, експерта чи перекладача у разі виявлення під час розгляду справи відповідно неправдивих показань, неправдивого висновку експерта чи неправильного перекладу, підробки доказів та направляє її прокурору чи органу досудового розслідування. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду оскарженню не підлягає. Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, який повинен надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
Викладені у клопотанні обставини щодо порушення Верховною радою України Конституції України не знаходять ані документального підтвердження, ані законного обґрунтування в частині винесення судом окремої ухвали.
Щодо зупинення провадження у даній справі.
Згідно з ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках:
1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;
2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи;
3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;
4) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді;
5) об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно з ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках:
1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі;
2) призначення судом експертизи;
3) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 84 цього Кодексу;
4) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави;
5) надходження заяви про відвід судді;
6) прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом;
7) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Отже, дослідивши клопотання відповідача, суд приходить до висновку про відмову в його задоволенні, оскільки відповідач не посилається на жодну із вищезазначених підстав передбачених ст.ст. 227, 228 ГПК України.
Керуючись статтями 12, 227-228, 233-235, 246, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача від 14.08.2019 року про винесення окремої ухвали та про зупинення провадження у справі №918/439/19.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 235 ГПК України негайно після її оголошення 14.08.2019 року та підлягає оскарженню відповідно до вимог ГПК України в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення.
Згідно з підпунктом 17.5 пункту 17 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Заголдна Я.В.